Вірші ATO

Пам’яті “Кіборгів”-героїв

Мамо, поглянь, як те сонце палає.

Чому мої очі печуть аж до сліз?

Тихіше синочку, то вогники грають.

Згадай як в дитинстві вугіллям обпікся.

 

Мамо, ти чуєш, ой як болить в серці….

Мов груди роздерло на безліч шматків.

Ой сину, синочку, десь вдарився крепко,

Та й серце поранив під гомін душі.

 

Матусенько, рідна, чому я у маках?

В багряному полі стою в самоті!

Бо став ти вже, сину, на віки солдатом.

На захисті Неньки в проклятій війні.

 

Ой люлі дитино, за що воно Боже?

Синочку рідненький, не встанеш зі сну…

Матусю, поглянь яке небо погоже…

Я в небі, для Бога вже варту несу!!!

Powered by Ajaxy