Думка народу

ПУТІН НАГАДУЄ ЩУРА, ЯКОГО НАМАГАЮТЬСЯ ЗАГНАТИ У КУТОК…

ПУТІН  НАГАДУЄ ЩУРА, ЯКОГО НАМАГАЮТЬСЯ  ЗАГНАТИ У КУТОК…

badrak3Третій рік поспіль на Сході України триває антитерористична операція. Росія, маючи безпосередній вплив на ватажків так званих «ДНР» і «ЛНР», не лише не намагається їх втихомирити, а й розпалює своїми діями полум’я війни, яка вже забрала життя понад 10 тисяч українців. Коли, нарешті, на Донбасі настане  мир? Чи готова Україна дати російській армії належну відсіч у разі її повномасштабного вторгення на нашу територію?  Наш гість, директор Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Валентин Бадрак, ділиться своїми думками щодо цих та інших злободенних питань..  До речі, у своїй книзі «Східна стратегія» виданій ще 2011 року, Валентин Володимирович передбачив події, які  відбуваються на Сході України, «змалювавши» поведінку сьогоднішнього господаря КремляOLYMPUS DIGITAL CAMERA

– Мир і спокій настане тоді, коли Росія виконуватиме Мінські домовленості, – говорить пан Валентин. – А вона не поспішає цього робити. До того ж, вдається до різних провокацій, звинувачуючи Україну в усіх смертних гріхах. Випадок з так званою диверсійною групою, яка, за версією росіян, мала намір здійнити у Криму серію вибухів, є яскравим підтвердженням того. Правда, Путіну, який особисто озвучив цю брехню, ніхто на Заході не повірив.
– Коли йдеться про виконання досягнутих домовленостей щодо врегулювання зазначеного конфлікту, він посилається на те, що під ними нема його підпису, мовляв, від нас мало що залежить…
– Так, немає. Утім на Донеччині і Луганщині є російські війська, які перебувають там за наказом свого верховного головнокомандувача і можуть повернутися  додому лише з його волі, бойовики, оснащені озброєнням російського виробництва, яких контролюють і консультують російські  радники. Впевнений: якщо росіяни заберуть звідти своїх «трактористів і шахтарів», припинять матеріально-технічне забезпечення незаконних військових формувань, а Україна візьме під свій контроль українсько-російський кордон, то ця неоголошена війна швидко завершиться. Втім, вона б і не почалася, якби влітку 2014-го Росія не відправила на допомогу сепаратистам цілі армійські підрозділи.  Більш того, без втручання Кремля взагалі ніяких широкомасштабних заворушень там не було б: всім відомо, за чиїм сценарієм вони починалися.

Members of the Ukrainian armed forces ride on an armoured personnel carrier as they patrol the area near Artemivsk, eastern Ukraine, June 4, 2015. Ukraine's president told his military on Thursday to be prepared for the possibility of a "full-scale invasion" by Russia across the entire length of the joint border, a day after the worst fighting with Russian-backed separatists in months. REUTERS/Gleb Garanich– Дехто вважає, що сьогодні Українське військо цілком спроможне визволити Донбас від російсько-терористичної орди. А як ви вважаєте?
– Останнім часом у нас з’явилося багато різних «експертів», «аналітиків», які «знають», що і як потрібно робити для швидкого завершення війни. Але дуже легко давати поради владі, коли ти ні за що не відповідаєш! Відповідаючи на це запитання, скажу так: з різних причин – як об’єктивних, так і суб’єктивних – сьогодні  альтернативи Мінським домовленостям не існує. А вони  передбачають мирний варіант. Все. Крапка.
– Добре. Але чи не станеться так, що поки Україна добиватиметься цього за допомогою політичних і дипломатичних кроків, ворог хоч і повільно, проте відбиратиме – клаптик за клаптиком – нашу землю?
– Без надання суттєвої допомоги з боку Росії цього не станеться. Та наша армія й інші силові структури, які сьогодні протистоять терористам, вже не ті, якими були два-три роки тому. І цілком спроможні утримувати свої позиції.
Щоб бути більш переконливим, нагадаю, що 2016 року Міністерство оборони отримало  рекордний, за всю історію існування,  бюджет –  55,5 мільярда гривень. Якщо порівнювати з минулим роком, то його збільшено на 7,6 мільярда. Зокрема, 11,5 млрд гривень асигновано на розвиток озброєння та військової техніки, 3 млрд – на бойову  підготовку військ.
Проектом Державного бюджету України на 2017 рік передбачається виділити на потреби оборонного відомства ще більше – 64 мільярди.
З початку антитерористичної операції навчальні центри ЗС України підготували близько 33 тисяч військових спеціалістів, серед яких фахівці механізованих, танкових, високомобільних десантних, інженерних військ, військ зв’язку та інших видів і родів військ Збройних Сил.The site of a Malaysia Airlines Boeing 777 plane crash is seen near the settlement of Grabovo in the Donetsk region, July 17, 2014. The Malaysian airliner Flight MH-17 was brought down over eastern Ukraine on Thursday, killing all 295 people aboard and sharply raising the stakes in a conflict between Kiev and pro-Moscow rebels in which Russia and the West back opposing sides. REUTERS/Maxim Zmeyev (UKRAINE - Tags: TRANSPORT DISASTER POLITICS CIVIL UNREST) - RTR3Z3TI

2016 року на заходи з розвитку озброєння і військової техніки Збройних Сил України виділено близько 6,5 мільярда гривень. Для порівняння: це вчетверо перевищує обсяг фінансування 2014 року та майже у вісім разів – обсяг фінансування 2013 року. Окрім цього,  з початку проведення АТО  відновлено і повернуто у війська близько 53 тисяч одиниць озброєння та військової техніки. Це, зокрема, бойові броньовані машини, автомобільна та інженерна техніка, наземні радіолокатори, навігаційні та безпілотні авіаційні комплекси, засоби наземного забезпечення польотів тощо.
За результатами держвипробувань на озброєння  прийнято шість нових зразків озброєння і військової техніки. Чимало з них  за тактико-технічними характеристиками не поступаються закордонним аналогам, а то й перевершують їх. Зважаючи на це, вірю, що ми здатні утримати свої позиції на Донбасі.
– Нещодавно шпальти мас-медіа рясніли повідомленнями про випробування ракетного комплексу «Вільха». Він дійсно здатний, як писали, наводити жах на ворога?
– А чому б і ні? Насамперед зазначу, що всі комплектуючі «Вільхи» – вітчизняного виробництва, а сама ракета  створена за новою концепцією і може використовуватись як проти наземних, так і проти повітряних та морських цілей. Після того, як вона надійде в серійне виробництво, Україна матиме новий і досить далекобійний комплекс для знищення не лише живої сили противника, а й ворожих укріплень і техніки. Якщо говорити більш конкретно про «Вільху», то вона   має власну систему наведення і є керованою.
Щоб читач краще зрозумів тактико-технічні характерстики, скажу, що її калібр 300 мм, а базуватиметься вона на шасі «КрАЗа». В іншому вітчизняному КБ розроблено ракетний комплекс «Грім-2». Його можна розглядати як засіб неядерного стримування потенційного агресора. Максимальна дальність ураження – до 500 кілометрів. Точність ударів «Грому» відповідає кращим світовим стандартам. «Гром» здатний вражати цілі практично на всій території тимчасово окупованого Донбасу.
На торішній виставці  «Зброя і безпека» демонструвався прототип крилатої  ракети, яка  значно менша за своїми габаритами і тому може базуватись на кораблях і літаках, що лише розширює можливості її використання. Її завдання – подолання системи протиповітряної оборони противника на надмалій висоті до 50 метрів над поверхнею землі, огинаючи рельєф місцевості. Використання ж стелс-технологій зробить її ще менш помітною. Дуже важливо, що за незначних доопрацювань дальність її польоту можна збільшити до двох тисяч кілометрів.
– За яким сценарієм можуть розвиватися події на Сході України найближчим часом? Для чого Путіну Донбас? Невже він дійсно бажає за рахунок цього регіону розширити територію Росії, яка і так є найбільшою за розмірами країною світу?
– Не думаю, що Путін спить і бачить Донбас у складі Росії: у разі приєднання він став би надзвичайним тягарем, який, зважаючи на сьогоднішню фінансово-економічну ситуацію самої РФ, вона не подужає. Він йому потрібен як важіль постійного впливу на  українських політиків: шляхом просування «донецьких» і «луганських» в українську владу, зокрема, до парламенту, зважаючи на парламентсько-президентську форму правління, можна примушувати її до потрібних Росії рішень. Наприклад, щодо вступу до Євросоюзу чи НАТО.
badrak2– 2011 року ви видали книгу «Східна стратегія», у якій йдеться про українсько-російські відносини, даються характеристики Володимиру Путіну. Наскільки ваші припущення, висновки справджуються останнім часом – після розв’язання Кремлем неоголошеної війни?
– У романі, дійсно, чимало уваги приділено Путіну. У вигляді роздумів  героя. І ще тоді його устами я сказав, що господар Кремля ніякий не герой, яким його зображують провладні мас-медіа і наближені до нього політики, а звичайний авантюрист, правда, наділений неабиякими владними повноваженнями і з ядерною кнопкою в руках. Його поведінка останнім часом нагадує поведінку щура, якого заганяють у куток.  Але правда і в тому, що щур у куті є небезпечним. Гадаю, саме тому Захід відповідає так мляво і так готовий поступитися українськими інтересами, щоб не відчути зубів того щура.
Тривалий час у мене жив собака-боксер, якого колись у дитинстві вкусив більший за нього пес. Так ось, через це він почав кидатись на набагато більших тварин. А все через побоювання знову бути скривджеbadrak1ним. Саме така стратегія в Путіна – стратегія битого собаки, який може через інстинкт самозбереження піти на дуже великий ризик. Але ресурсів виграти повномасштабну війну і приборкати Україну в нього нема, і це – хороша новина для всіх нас.
Щодо відновлення так званих братерських стосунків. Їх між українцями і росіянами ніколи не було. Пригадайте нищення Петром I Батурина, руйнування Запорозької Січі, ставлення росіян до нас як до малоросів, зокрема, заборону української мови і друку літератури нею, вторгнення російсько-більшовицьких військ у 20-х роках минулого соліття і знищення Української Народної Республіки, влаштування кількох голодоморів, які звели з цього світу мільйони українців! Про яке братерство можна говорити?
Хіба що про добросусідські відносини. Але для цього потрібно насамперед, аби Путін забрав свої війська з Донбасу і допустив нас до контролю над державним українсько-російським кордоном. А ще – щоб Росія як держава не втручалася в наші внутрішні справи. А до виконання всіх цих вимог дуже далеко.
Не слід забувати й про те, що чимало пересічних росіян зомбовані російською пропагандою і вірять в ті нісенітниці, про які їм щодня говорять з телеекранів. Допоки Кремль зомбуватиме своїх громадян, ставлення їх до українців навряд чи зміниться.
–  Скажіть, сценарій розвитку подій в Україні, оприлюдений у «Східній стратегії», відповідає нинішній дійсності?
– Головна ідея цієї книги полягає у тім, що Москва не полишить планів знову повернути Україну в орбіту своїх інтересів, не допустити її зближення з Європою і тим більше НАТО, а якщо досягти цього політичними та іншими мирними методами не вдасться, то зруйнувати її. Події, описані у «Східній стратегії», відбуваються у 2006-2010 роках. Тож, як бачите, я помилився лише в часі…
 – Працюючи над книгою, звідки ви могли  з такою точністю передбачити подальші дії Росії щодо України?
– Для цього не потрібно було бути Нострадамусом: ще 2009 року з Володимиром Горбуліним – колишнім Секретарем РНБО – ми попереджали про завершення Росією циклу підготовки до війни з Україною. Протягом 2008-2010 років вище політичне керівництво України отримувало інформацію про можливість російської агресії. Щоправда, не йшлося про відкриту війну, а про різні її форми, зокрема і гібридну. Проте, на жаль, ні нас, ні інших експертів та аналітиків «не почули»…

Інтерв’ю провів Сергій ВАСИЛЬЄВ

Powered by Ajaxy