журнал січень-онлайн 2018

Естонська «Трембіта» для України

Естонська «Трембіта» для України

Невеличкій Естонії так само, як і Україні, не раз у своїй історії доводилося виборювати й втрачати незалежність. Естонців поневолювали різні країни, але вони завжди боролися за власну самостійну розвинену державу з власною мовою та культурою

Лише 1991-го, після виходу з Радянського Союзу, обидві країни розпочали нелегкий, самостійний шлях реформ, спрямованих на становлення та розвиток. Та на відміну від України, Естонія здійснила впевнений прорив у економічному розвитку й соціальних стандартах громадян, і посідає почесне місце в рейтингу економічно розвинених  європейських держав. Близько 80% ВВП країни експортується до Європи.

Нині, в складні для нас часи, Естонія всебічно підтримує Україну. Протягом свого головування в Європейському Союзі, Естонія усіляко лобіювала вирішення проблем на українському Донбасі, які спричинила російська агресія. Вищі кола політиків Естонії переконані, що  інтеграція нашої держави до ЄС залежить від успішного впровадження в українському суспільстві європейських норм.

Про досвід, який можна використати Україні для втілення економічних та політичних реформ заради покращення життя, допомогу естонських партнерів і боротьбу з корупцією, і користь від цього на нашому євроінтеграційному шляху, в ексклюзивному інтерв’ю журналу «Військо України» розповів Надзвичайний і Повноважний Посол Естонської Республіки в Україні Герт Антсу.

– Естонія різко критикує агресію Російської Федерації проти України. У кращих лікувальних закладах Вашої країни минулого року пройшли реабілітацію більше сорока військовослужбовців – учасників АТО. Розкажіть про інші напрямки діяльності естонського уряду й громадськості, що спрямовані на підтримку України.

– Для Естонії дуже важливо підтримувати Україну, особливо в такі складні для неї часи. Допомога надається, її перелік чималий. За час  проведення антитерористичної операції в Східній Україні, понад 80 її учасників, які потребували лікування, відчули турботу естонських медичних працівників.  2017 року 41 український військовослужбовець отримав професійну кваліфіковану медичну допомогу в кращих медичних закладах Естонії.

Для посилення військового потенціалу України, Естонія, як і більшість держав НАТО, намагається підтримати українську армію в її переході на стандарти Альянсу та нарощенні бойової міці. Один із стандартів – знання англійської мови. Ми допомагаємо в цьому Україні та розпочинаємо в Естонії проведення мовних курсів для українських офіцерів, де вони зможуть покращувати свою англійську.

А загалом співпрацюємо з Україною в багатьох сферах, адже естонський досвід проведення реформ набагато корисніший і більш прийнятний, ніж досвід західноєвропейських країн. Свого часу Естонія пройшла шлях, який Україні доводиться долати нині. Особливість наших реформ і досягнень – впровадження електронного урядування. Основою успіху є система X-Road, що пов’язує всі бази даних Естонії.

Найбільше вражає в естонській системі електронного урядування те, що вона дозволяє будь-кому подавати податкову декларацію, голосувати чи отримувати медичні рецепти – і все це буквально за кілька хвилин і з єдиного веб-сайту. До речі, більшість країн ще й досі не створили такої системи в себе. Але компанія, яка зробила це у нас, перемогла в тендері в Україні, тож нині триває створення подібної системи під назвою «Трембіта» для вашої держави.

Ще можна назвати багато галузей, в яких наші країни постійно співпрацюють і діляться досвідом. Сьогодні це близько тридцяти активних проектів. Окрім гуманітарної допомоги, Україна отримує від Естонії €2,5 млн фінансової підтримки на рік. Ми робимо багато для того, щоб життя в Україні стало кращим.

– Особисто Ви відвідували район проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях, тож хотілося б дізнатися, якою була Ваша місія і Ваше ставлення до подій на сході України?

– Сьогодні ми багато дізнаємося зі ЗМІ про події, що відбуваються в даному регіоні, але побачити все на власні очі – зовсім інша справа. Мені вдалося провести багато зустрічей із представниками органів місцевого самоврядування, а також міжнародних організацій, які працюють на сході України. Завдяки цим зустрічам і спілкуванню маю широке бачення реальної ситуації та розумію, чим естонська сторона може допомогти.

Під час зустрічі з головою держадміністрації Донецької області паном Жебрівським ми виробили шляхи співпраці, завдяки яким Естонія власним досвідом може надати підтримку й допомогти місцевому самоврядуванню регіону. Наша країна має багато здобутків у цій сфері, адже нещодавно була проведена успішна реформа органів самоврядування.

Даний регіон має потенціал, але багато в чому його розвитку заважає пострадянська система. Тож хочеться, щоб малий і середній бізнес Донбасу взяв найкраще з нашого досвіду.

2018 рік плануємо присвятити реалізації цих ідей та, за допомогою програм ООН, продовжити піднімати рівень місцевого самоврядування на Донбасі.

Звісно, ситуація залишається складною, особливо для людей, які проживають на лінії розмежування. Естонії це відомо, і, зважаючи на те, що ми головували в другій половині 2017 року в Європейському Союзі, ми привертали увагу й інших держав-членів ЄС до ситуації на Донбасі. І нам це вдається. Була організована поїздка представників країн ЄС у рамках робочої групи гуманітарної й харчової допомоги, що на постійній основі діє у Брюсселі. Більш ніж 20 представників держав-членів ЄС взяли участь у цій поїздці на Донбас, де особисто пересвідчилися в тому, в яких надскладних умовах живуть люди. Тож є впевненість, що вони донесуть до глав своїх урядів головний меседж про те, що Україні конче потрібна допомога.

Як не прикро констатувати, але сьогодні в світі багато збройних конфліктів і війн. І, на жаль, між країнами, які від них потерпають, іде змагання – кому швидше й більше допоможуть країни ЄС. Саме тому про ситуацію на сході розвиненої незалежної України більшість країн світу забувають. Ми намагаємося на міжнародному рівні всіляко привертати увагу до українського питання, щоб донести до міжнародної спільноти потребу в допомозі.

– Естонія відстоює подальшу   інтеграцію України в Європейський Союз. Особисто яким Ви бачите майбутнє України в Європі? Що потрібно зробити українському суспільству, щоб набути повноправного членства в ЄС?

– Мені здається, що в Україні про це говорять так, ніби ключ від інтеграції України в ЄС лежить десь у Брюсселі, і що все залежить від Брюсселя. Виникає питання: чи хоче Європа бачити Україну в ЄС, чи взагалі не бачить? Так, дійсно, є окрема втома від розширення Європейського Союзу, і це неможливо приховувати. Із упевненістю хочу сказати, що все залежить від самої України.

Лише з 1 вересня 2017 року набув чинності асоціаційний документ між ЄС і Україною. Більшість про це говорять як про далеке минуле, порушують питання про реалізацію нових ідей інтеграції. Але якщо аналізувати досвід Естонії та інших держав ЄС, то можна зрозуміти, що асоціаційний документ це матриця для впровадження реформ в Україні, глобальної перебудови держави. Так, більшість норм і стандартів ЄС є технічними, але і ці технічні норми корисні для країни на шляху членства в Євросоюзі. Має відбутися велика робота щодо їх впровадження, і це обов’язково стане корисним. Можливо, на дещо потрібно витратити кілька місяців, але це стане важливим у розвитку країни на довгі роки.

Майбутня інтеграція України залежить здебільшого від того, чи буде вона успішною в провадженні цих європейських норм. У Європейському договорі прописано, що кожна європейська держава, яка сповідує європейські цінності, може стати членом ЄС. Тож якщо Україна проведе реформи й стане успішною процвітаючою державою, то найбільшим скептикам із часом буде складно сказати «ні» її членству в ЄС.

– Ваша країна – активний учасник програм, спрямованих на обмін студентами між Естонією та Україною. Як Ви оцінюєте науково-освітній потенціал України, де він найбільше може сприяти двостороннім відносинам між нашими державами?

– Так, дійсно, обмін студентами проводиться на належному рівні. Сьогодні в Естонії здобувають освіту понад 200 українських студентів, Україна на третьому місці за рейтингом країн, звідки прибувають студенти в Естонію.

Україна має великий науковий потенціал. Саме тому в Києві й Одесі нещодавно перебувала делегація ректорів п’яти провідних університетів Естонії, що провели зустрічі з ректорами українських вишів. Ці тісні відносини тривали і раніше, але ми розуміємо, що для того, щоб отримати взаємну користь, потрібно набагато глибше їх розвивати.

Сподіваюся, наступний візит ректора Талліннського технологічного університету в 2018 році до Харківського університету розширить цю співпрацю і дозволить більше контактувати в обміні технологічними новаціями і науковими досягненнями. Теж саме можна сказати й про інші виші України.

– Скажіть, чи всі реформи, які вимагає ЄС є дієвими, адже українське суспільство здебільшого їх не сприймає?

– Звісно, кожна реформа не може відбуватися безболісно. І для Естонії реформаторські дії далися складно. Наші люди після здобуття незалежності Естонії, а українці – після Майдану, були готові на всі страждання заради своєї країни. Та жити лише вірою неможливо, потрібно щось робити, щоб твоя країна розвивалася разом із економікою. І не хочеться цей розвиток розтягувати на роки. Тому й потрібно провести реформи рішуче та в стислі терміни. На той час прем’єр-міністр Март Лаар дуже правильно сказав: «Від моєї популярності після проведення реформ нічого не залишиться, але краще реформувати і щось корисне зробити для своєї держави, ніж нічого не робити й врешті втратити популярність».

За 25 років середня заробітна платня в Естонії зросла до 1250 євро. Зважаючи на рівень життя й цін, це не означає, що ми живемо так, як громадяни провідних країн ЄС, але вже несуттєво відстаємо від них. І досягти цього нам вдалося за 25 років реформ і розвитку.

Говорячи про реформи, людям потрібно пояснювати, що це тривалий процес, і результату можливо досягти лише копіткою працею.

– Чи вирішила Естонія проблему міграції?

– Звісно, враховуючи високий рівень заробітної плати й поліпшення рівня життя, люди менше виїжджають до інших країн на заробітки. Говорячи про тих, хто залишив країну в пошуках кращої долі, мушу констатувати, що їх близько 150 тис. із загальної кількості населення на рівні 1,3 млн. Всі вони переїхали до сусідньої Фінляндії, до якої поромом можна дістатися за півтори години. Тож у вихідні вони відвідують свої родини й рідні міста.

Естонії також є чим привабити іноземців, щоб жити, працювати й ростити тут своїх дітей: невелика країна зі стабільною економікою, високим рівнем освіти, мальовничою природою. Так, можливо, наш клімат трішки гірший, ніж в Італії та Франції, але більшість позитивних аспектів все одно на боці Естонії. Багато змішаних сімей та іноземців приїжджають до Естонії на постійне місце проживання. Вже два роки рівень міграції в країну перевищує еміграцію. І це доводить, що ми стаємо привабливою країною.

Розмову записала Людмила СОЛОДЧУК

Powered by Ajaxy