журнал січень-онлайн 2018

Броньовані аргументи

Броньовані аргументи

Понад 100 бронемашин поставило минулого року Збройним Силам України Державне підприємство «Київський бронетанковий завод». Серед них близько півсотні нових БТР-3ДА, відремонтовані танки Т-72 та чимало іншої техніки. Після завершення всіх випробувань вони ставали до строю, посилюючи міць Українського війська. Державне оборонне замовлення 2017 року столичні танкобудівники виконали в повному обсязі

Від самого початку існування незалежної України й аж до 2014 року державним підприємствам  Міністерства оборони України приділяли вкрай мало уваги. Якщо за часів СРСР оборонні витрати становили майже 85% бюджету, то в ринкових умовах підприємства ОПК фактично опинилися на межі виживання. Для того, аби хоч якось втриматися на плаву, зберегти виробничий потенціал та робочі місця, вони працювали переважно на експорт.

Левова частка продукції столичних танкоремонтників свого часу також спрямовувалася за кордон. У музеї заводу країни-покупці позначені на карті світу червоними прапорцями. Їх не один десяток. Це арабські країни, країни Африки тощо. З початком антитерористичної операції на Сході України ДП «Київський бронетанковий завод» переорієнтовано на виготовлення бронетанкової техніки. 2014 року 17 одиниць БТР-3Е1, призначених для Королівської армії Таїланду, які ось-ось мали відбути в порт завантаження на корабель, зняли з платформ та спрямували туди, де вони були більш затребувані. Ними підсилили нашу армію в антитерористичній операції на Донбасі.

У межах укладених з Міністерством оборони контрактів Державний концерн «Укроборонпром»,  до складу якого входить Державне підприємство «Київський бронетанковий завод», виготовив два вдосконалені зразки бронетранспортерів БТР-3ДА. Вони успішно пройшли випробування за програмою, яку розробили фахівці Центрального науково-дослідного інституту ОВТ ЗС України. Іншими контрактами передбачені ремонт і модернізація танків Т-72.

 

Власноруч виготовлені БТР-3ДА – предмет особливої гордості заводчан. Їх складають з урахуванням досвіду війни на Сході України. Цей бронетранспортер швидший та маневреніший за попередників, має посилений бронезахист екіпажу, оптико-електронний модуль з телевізійним та тепловізійним каналами. Завдяки цьому може ефективно вражати цілі в нічний час. Додатковий енергоагрегат дозволяє керувати бойовим модулем «Штурм-М» без використання основної силової установки.

Майже всі складові машини вітчизняного виробництва. До речі, заводчани освоїли випуск зварного корпусу, який проходить термічну обробку у спеціальних печах, після чого якість сталі зростає. Бойовий модуль «Штурм» та системи зв’язку також українські. Виняток становлять лише німецький двигун DeutzBF-6M1015C (Euro 2) та американська автоматична трансмісія Allison 3200SP. Для того, щоб ознайомити механіків-водіїв з особливостями експлуатації машини, заводчани організували навчальні курси. Спочатку на підприємстві, а згодом – у пункті постійної дислокації. Сорок чотири одиниці цієї техніки вже експлуатують у підрозділах Українського війська, зокрема, у 95-й окремій десантно-штурмовій бригаді.

Загалом БТР-3ДА – це продовження лінійки новітніх БТР-3, випуск яких віднедавна здійснюють працівники ДП «Київський бронетанковий завод», але з урахуванням досвіду бойових дій на Донбасі. За результатами інтенсивної експлуатації машини протягом 2014-2016 років у базову конструкцію було внесено майже 740 змін – від розташування зварних швів до ергономіки салону. Це дозволило поліпшити її бойові, ходові та захисні якості, а також підвищити технологічність виробництва.

Чергова партія бойових машин, які поповнили парк Українського війська 2017 року, становила понад чотири десятки машин. Співпраця з Міністерством оборони України має довготривалий характер, тож їхня кількість цьогоріч збільшиться ще на десятки одиниць.

На зорі української незалежності на базах зберігання Збройних Сил було чимало Т-72 модифікацій А, Б та Б1. Значну частину свого часу експортували за кордон. На думку багатьох експертів, за своїми конструкторськими рішеннями ця машина є складнішою за Т-64. Але з початком війни на Донбасі її вирішили модернізувати для потреб війська.

У базовій конструкції корпусу та башти танка не передбачені кріплення для встановлення систем захисту броні. Після модернізації на нього можна «навісити» будь-який тип захисту: активний, пасивний або комбінований. Усе залежить від потреб замовника та умов, в яких експлуатуватиметься машина. Після закінчення робіт танки мають маркування «АВ». Перші Т-72АВ Президент України Петро Порошенко передав нашим воїнам на День Захисника Вітчизни в Озерному.

Нещодавно на бази зберігання відбула чергова партія, яка після узгодження всіх формальностей також надійде у війська. 2017 року  Київський бронетанковий завод відремонтував для армії більше десятка «сімдесятдвійок». А бронетанкові підприємства Державного концерну «Укроборонпром» за час проведення антитерористичної операції загалом передали Збройним Силам близько 130 відновлених та модернізованих танків Т-72.

Нині роботи з модернізації не припиняються. За власні обігові кошти ДП «КБТЗ» розробило нову модифікацію – Т-72АМТ. Максимально враховувався досвід, який набули танкісти під час бойових дій на Донбасі. Т-72 став більш захищеним та ефективним. На машину встановили динамічний захист нового покоління «Ніж», який успішно використовують на танках «Булат» та «Оплот». Він значно знижує ефективність ворожих кумулятивних та бронебійних оперених підкаліберних снарядів, що є головними засобами знищення танків. Система також ефективна проти боєприпасів, які діють за принципом «ударного ядра».

Для додаткового захисту Т-72АМТ обладнаний протикумулятивними решітками, які «розрізають» кумулятивні боєприпаси та захищають найбільш уразливі зони танка в боковій та кормовій проекції. Свою ефективність такий тип захисту неодноразово доводив не лише під час бойових дій у районі АТО, а й по всьому світу.

Крім цього, бойову машину оснастили приладами нічного бачення із сучасними електронно-оптичними перетворювачами третього покоління. Вони встановлені для всіх членів екіпажу. Оператор-навідник отримав нічний приціл з можливістю ведення вогню керованою ракетою «Комбат». Боєприпас має напівавтоматичне лазерне наведення та з відстані у п’ять кілометрів здатний пробити не менше 750 мм броні. Завдяки тандемній головній частині повністю ігнорується динамічний захист, тож потужності «Комбата» достатньо для знищення навіть найзахищеніших танків противника.

Цифрові радіостанції від турецької компанії Aselsan та української «Либідь К-2РБ» не лише покращили якість зв’язку, але й надійно його захистили. Вони дозволяють напряму підтримувати зв’язок між танковими екіпажами та піхотними підрозділами. А це, як відомо, має величезне значення для взаємодії на полі бою. Модифікація Т-72АМТ отримала також сучасні супутникові засоби навігації. Ще однією приємною «дрібничкою» для механіка-водія стала звичайна камера заднього виду та бокові дзеркала заднього огляду.

– Модифікацію Т-72АМТ ми розробляли з урахуванням реальних побажань та досвіду українських бійців, – пояснює директор заводу Вадим Шкавро. – Залучали власні кошти та мали на меті максимально ефективно використати наявні запаси комплектування. Між військовими й працівниками заводу постійно ведеться діалог та обмін ідеями.

До війни на Донбасі українська модернізація Т-72 викликала чимало запитань. Адже запасні частини до бойової машини переважно надходили з Нижнього Тагіла та інших міст Росії. За словами заступника директора ДП «Київський бронетанковий завод» з якості Валерія Пітека, віднедавна прилади стабілізації, оптику та інші складові виготовляють виключно вітчизняні підприємства.

Паралельно на підприємстві проводять ремонт БТР-3У, які надійшли у Збройні Сили 2014-го року та застосовувалися в антитерористичній операції. Три такі бойові машини нещодавно передали до Військової академії (м. Одеса).

Для проведення дослідного ремонту Міністерство оборони України передало підприємству гусеничну пожежну машину ГПМ-64. Інженери та конструктори мають запропонувати можливі варіанти модернізації, аби в майбутньому техніку можна було успішно використовувати на військових об’єктах. Річ у тому, що старий пожежний танк, який випускали понад 30 років тому, має низку суттєвих недоліків. Наприклад, аби увімкнути привід насосної установки, необхідно спочатку заглушити двигун. По перше, це не зовсім зручно, та найголовніше – займає певний час, якого в екстремальних ситуаціях обмаль. У модернізованій машині систему подачі води механік-водій зможе вмикати під час руху. Будуть замінені гідравлічні системи, електроприводи тощо.

Фактично від самого початку існування Збройних Сил України у військових навчальних закладах та центрах не оновлювалися навчальні стенди, зокрема й танка Т-64. Виправити ситуацію має контракт на їхній ремонт і модернізацію, укладений між військовим відомством та ДП «КБТЗ». Наразі на стадії відновлення перебувають п’ять зразків. Це башта з механізмом заряджання гармати, призначена для того, аби курсанти могли наочно побачити принцип роботи вузлів та механізмів. Досі жодне з підприємств оборонно-промислового комплексу такі замовлення не виконувало.

За останні кілька років завод повністю переорієнтувався на внутрішнього споживача. Майже всі його потужності завантажені державним оборонним замовленням. Окрім виготовлення нових зразків бронетехніки, поточного та капітального ремонту наявних, заводчани також виготовляють запасні частини, вузли та агрегати. Наприклад, енергоустановки для систем протиповітряної оборони тощо. У складі виїзних бригад працівники відновлюють бойові машини в районі проведення антитерористичної операції. Минулого року, приміром, майже півтора десятка бригад повернули до строю понад двадцять Т-64Б1В, а також БТРи та інші машини.

Протягом останніх років частину свого прибутку підприємство спрямовує на оновлення виробництва. Нещодавно закупили стапель для складання корпусу нових БТРів, верстати для обробки великогабаритних металевих матеріалів, обладнання для загартування сталі тощо. На завод прибули спеціально навчені фахівці, які налаштували обладнання та поділилися досвідом роботи. Це дозволило зосередити виробництво в одному місці та зменшити залежність від інших постачальників.

Сергій Басараб

Powered by Ajaxy