журнал березень-онлайн 2018

«Законодавці моди» – солдати

«Законодавці моди» – солдати

Перехід на стандарти НАТО, зокрема в питаннях речового забезпечення військовослужбовців, кілька останніх років є топ-темою у вітчизняних силових відомствах. Їхнє впровадження анонсують, переконують в доцільності й актуальності. Але які ж вони, ці розрекламовані стандарти НАТО? Одразу зазначимо: у кожної з 29 країн-членів – свої. Ви не знайдете двох солдатів із різних країн в однакових одностроях та з набором того самого оснащення. Тому спробуємо розглянути забезпечення військовослужбовця Війська Польського та «пощупати» стандарти нашої найближчої сусідки, яка в Альянсі з 12 березня 1999 року

А допоможе нам старший капрал Яцек Домагальський, контрактник батальйону управління багатонаціональної бригади, який не лише продемонстрував деталі свого забезпечення, а й розповів, як звичайні солдати посприяли еволюції форми.

Старший капрал Яцек Домагальський службу у Війську Польському почав призовником на початку 2000-х. Потрапивши на 12-місячну «строкову» до однієї із бригад повітряної кавалерії (десантні війська), Яцек підписав контракт і віддав ще понад десять років службі в польському десанті. За цей час встиг двічі взяти участь у миротворчих операціях на Близькому Сході. Також свого часу у складі підрозділу залучався до міжнародних тактичних навчань «Козацький степ» в Україні. А кілька років тому перевівся до батальйону управління багатонаціональної бригади, де служить і понині.

Старший капрал добре пам’ятає, яким було забезпечення на початку його кар’єри і як обмундирування та екіпірування трансформувалися за останні 15 років. Переконує, що з участю польських військових у бойових діях в Іраку та Афганістані у Війську Польському почалася справжня революція як у модифікації самого однострою, так і у підходах до забезпечення солдатів.

– Завдяки інтенсивній участі в миротворчих операціях забезпечення Збройних сил Польщі зазнало багатьох позитивних змін, – розповів Яцек Домагальський. – Підвищено престиж служби та якість форми, а оснащення після місій в Іраку і Афганістані стало кращим. Все, від шкарпеток до шолома, пройшло випробування не полігоном, а в справжньому бою. Багато чого запозичено з досвіду американських колег. До прикладу, колись ми мали найпростіші бронежилети з намертво пришитими кишенями. Сьогодні ж бронежилет польського військового – це зручний і функціональний елемент екіпірування, кишеньки і підсумки на якому можна моделювати. Щоб солдат сам міг вирішити, що і де у нього має міститися на бронежилеті.

 

Еволюція однострою

Наприкінці 1990-х – на початку 2000 польська військова форма була такою ж некомфортною та неестетичною, як і українська «довоєнна». Вважається, що реформу почали не вищі штаби, а саме солдати. Тому змін насамперед зазнав польовий однострій, а посвякденна і парадна форми залишилися фактично незмінними.

Законодавцями моди стали військовослужбовці підрозділів спецпризначення. Так вже сталося, що на них ліг основний тягар миротворчих операцій, де неодноразово доводилося вступати у вогневий контакт із противником. Отже, для маневреності та живучості під час місій і операцій спецпризначенці «моделювали» собі однострій та елементи екіпірування для безпеки і комфорту під час виконання завдань. Старший капрал Яцек Домагальський наводить приклад, що раніше всі кишені були пришиті вертикально і защібалися на ґудзики. А бійці їх для зручності перешивали по діагоналі і вставляли замки на защібку. Змінився й матеріал – він став практичний. Більшість військових загалом дуже задоволені. Колись польова форма «боялася» прання, та втрачала свій колір після кількох полоскань. Сучасний зразок – за належного догляду – служитиме довго. Також польовий однострій має літній і зимовий варіант.

– Універсальних форм не існує, тому отримуємо окремо літню і зимову. На мені якраз остання, – уточнює співрозмовник. – Колір у них ідентичний, а от матеріал різний. Ця (показує на себе. – Авт.) є грубіша, 50% бавовни і 50% поліестру. А літній варіант містить 80% поліестру і є значно тоншим. До комплекту зимової форми одягу отримуємо чорну в’язану шапку, а до літньої – берет.

Поряд із польовою формою еволюціонували і «берці». Раніше польські військовослужбовці отримували «демісезонні» черевики на всі пори року. Вони були повністю шкіряні і, як то буває, взимку ноги мерзли, а влітку трохи «парилися».

– Тепер у нас теж є літній і зимовий варіанти черевиків. Зараз я взутий у літні «берці», що мають вшиті вставки з матеріалу, аби нога «дихала». В комплекті є два види устілок – шкіряні і синтетичні «дихаючі». За нормами забезпечення комплект літнього і зимового однострою та взуття видають один раз на два роки.

 

«Камізельки» в ногу з часом

Індивідуальні засоби захисту в польській армії теж зазнають змін. Основний акцент – на шоломах та бронежилетах, які тут називають «камізельками». Старший капрал Яцек Домагальський пригадує, що близько 15 років тому під час участі в одній із миротворчих операцій був зовсім інший тип бронежилета, на його переконання – малофункціональний у тих умовах. Сьогоднішня модель повністю відповідає очікуванням солдата, до того ж бронежилет польського виробництва.

 

– Хоч ми й не перевіряли, але виробник гарантує, що пластини витримають так званий бронебійний набій. Сам тактичний жилет KWM-02 виготовляється в трьох розмірах і оснащений ременями системи MOLLE. У довільному порядку я можу розміщувати 11 підсумків для магазинів, батарей до радіостанції, саму радіостанцію, аптечку тощо. На жилеті є дві ручки для захвату: одна для швидкої евакуації військовослужбовця, друга – щоб рятувальник чи лікарь міг швидко зняти бронежилет з непритомної людини. Ще в комплект до бронежилета входять захисні пластини та дві тактичні сорочки. Вага такого засобу індивідуального захисту коливається від 4 до 14 кг.

Шолом у солдатів Війська Польського – кевларовий, зразка 2005 року, він теж може бути в трьох розмірах. Попри вагу 1,4-1,6 кілограма, така каска досить комфортна.

– Добре сидить на голові завдяки чотирипунктовій системі кріплень. Як бачите, всередині є амортизаційна подушка і амортизаційна система. Я сам припасовую шолом до голови, і він не заважає мені під час руху та стрільби, бо зроблений з думкою про солдата, – розповідає Яцек.

 

Натовський «калаш»

Російська пропаганда переконує своїх адептів, що, попри інтеграцію в НАТО ще 1999 року, Польща так і не перейшла на «стандарти» Альянсу. І як доказ демонструє фото польського солдата з «калашниковим» у руках. Та якщо придивитися уважніше, то видно, що автомат лише зовні дуже схожий на «калаш». А своїми калібром, функціональністю та «комфортом» ведення вогню є навіть дуже натовським.

– Мій Beryl версії С базується на автоматі Калашникова. Але «калаш» зазнав кардинальних змін, першою з яких є допасування під стандартний калібр набоїв НАТО 5,56 мм. В комплект входять прозорі магазини, щоб стрілець бачив на скільки ще вистачить набоїв. Автомат обладнаний планкою Picatinny та іншими функціональними доповненнями – лазерним прицілом, коліматором, регульованою довжиною прикладу.

Дуже мудро конструктори змодифікували запобіжник, який можна регулювати без відриву долоні від руків’я. А прицільна планка і мушка містять флуоресцентні матеріали, що підсвічують засоби прицілювання вночі.

А от пістолет залишився без модифікацій – це той же перевірений часом 9-мм P-83 з двома магазинами по вісім набоїв у кожному. Це зброя радше для самооборони, адже ефективний вогонь з неї можна вести лише на короткій дистанції до 25 метрів.

 

Передбачено «непердбачуване»

Серед елементів екіпірування польських військових насамперед виділяється рюкзак – він величезний, з регульованими пасками на три відділення. На стегновому ремені кріпиться сидіння з цупкого матеріалу, щоб можна було, не знімаючи рюкзак, присісти на землю. Також до вмісту входить частина намету (він розрахований на двох військовослужбовців, тому кожний має лише половинку. – Авт.). Такий рюкзак вміщує чимало речей. Але побудований за принципом туристичного, тому розприділяє вагу так, щоб солдат міг іти з ним за плечима якомога довше.

– Все наявне оснащення я повинен брати із собою на всі навчання і полігони. Байдуже, планую його там використовувати чи ні. Рюкзак один, а взяти хочеться всього побільше. Тому кожен солдат сам визначає його вміст і вагу. Наприклад, з пайків можна вилучити якісь складники, як от жуйки чи щось інше, що лише займає місце, – говорить Яцек Домагальський.

Спальники польського зразка – універсальні, вони складаються з тонкого літнього, на який одягається теплий зимовий. Серед інших дрібниць – шкарпетки, термобілизна, светри, спортивний костюм… Кожен військовослужбовець отримує ще фільтраційний захисний одяг FOO-1, у комплект якого входить куртка з капюшоном, штани, рукавиці гумові та тканинні теплі і взуття. Усі матеріали – водостійкі, не пропускають отруйних газів, але повітря може проходити. Герметично запакований FOO-1 може зберігатися протягом десяти років. Виробник запевняє, що цей одяг здатний захистити до 24 годин безперервного перебування особи в небезпечній зоні.

– Ще є індивідуальний протигаз MP-6, який має два великі балістичні полікарбонатні окуляри, що забезпечують хорошу видимість. Фільтр відповідає вимогам та стандартам НАТО, і його можна припасовувати або зліва, або справа (для стрільців, шульг чи правшів. – Авт.). Цікаво, що наш протигаз дозволяє пити воду – для цього є спеціальна трубка. Також у ньому можна розмовляти, хоча голос приглушується, звучить як у робота, – продовжує наш капрал.

Між іншим, тренування з так званими засобами захисту від зброї масового ураження в польській армії відбуваються планово кілька разів на місяць. Дискусій щодо їхньої потрібності» не виникає, адже як короткострижені чоловіки, так і жінки із зачісками повинні вміти швидко одягати протигаз.

А от індивідуальна аптечка польських військовослужбовців не така різноманітна, як очікувалося. Самолікування тут не вітається, тому медикаменти для підрозділу носить лише штатний медичний працівник.

– Нас забезпечують виключно індивідуальними перев’язувальними пакетами для першої допомоги. І це все, іншого нічого не маємо. Тому в бойових умовах солдати можуть покладатися лише на аптечки парамедиків, – уточнює Яцек.

Є в рюкзаку місце і для сухпайка, але його видають лише за потреби.

– Якщо плануються якісь тривалі заходи, де не буде можливості готувати їжу стаціонарно, то ми отримуємо пайки. Однієї пачки вистачає на цілий день. Хочу відзначити, що раніше якість була не надто, а останнім часом раціон значно розширено, і їжа стала смачнішою. До того ж виробники додали засоби для підігріву їжі, є таблетки для очищення води. Наприклад, в ємність з водою кидаєш одну, і через півгодини її можна пити. Усі солдати дуже задоволені.

Загалом стандарт забезпечення польських військовослужбовців визначає сама держава. Унікальний комплект обмундирування і оснащення створений з урахуванням побажань самих же солдатів. Натовський «слід» є хіба що в калібрі автомата та в стандарті захисту від зброї масового ураження. Військові Війська Польського дуже люблять свою форму, бо вони задіяні у процесі її розробки та удосконалення.

Олександр ГАЙН

 

Powered by Ajaxy