журнал листопад-онлайн 2018

РЕАБІЛІТАЦІЯ ЗА ШЕКСПІРОМ: ПРОЕКТ W

РЕАБІЛІТАЦІЯ ЗА ШЕКСПІРОМ: ПРОЕКТ W

Затамувавши подих від вражень після перегляду фільму у кінотеатрі «Київ», одного зимового вечора Ігор з дружиною поверталися додому. Подружжя йшло вулицями міста, обговорювали художню картину «Дванадцята ніч» за п’єсою Шекспіра. Під час перегляду фільму, озвученого англійською мовою, у молодого чоловіка зненацька виникла ідея, яку він згодом почне втілювати в життя…

Капітан запасу Ігор Касьян служив у славнозвісній 95-й бригаді командиром аеромобільного взводу. Пізніше продовжив службу в розвідувальній роті. Що таке війна і в якому морально-психологічному стані з неї повертаються, чоловік знає не з чуток. Ігор брав участь у бойових діях із самого початку російської агресії, вів бої за гору Карачун, Слов’янськ, Краматорськ, Лисичанськ, пройшов рейд у складі 95-ї, коли українські десантники здолали 470 кілометрів, 170 з яких тилами знахабнілого противника. Усі ці події позначилися на здоров’ї молодого офіцера. 2016 року Ігор звільнився з лав Збройних Сил.

Адаптація в мирному житті та тривалий пошук роботи наштовхнули його на думку, що майбутня діяльність має бути пов’язана із застосуванням англійської мови, яку він непогано опанував під час служби. Свого часу командування направило офіцера на чотиримісячні курси іноземної мови до Житомирського військового інституту, за що чоловік вдячний і понині. Він признався, що опанував англійську «з нуля».

Згодом Ігор Касьян спільно із побратимом заснували власну школу з вивчення англійської мови. З ідеєю щодо створення школи Ігор звернувся до Центру практичної допомоги захисникам України AXIOS. Корисні поради стосовно створення власної справи надала команда саме цього центру. Так з’явилася гордість Ігоря – Сучасна школа англійської мови – EAP (English Among People). Вже у вересні 2017 року тут успішно стартувало перше заняття. До його проекту долучилося чимало людей – ветерани і волонтери, які усіляко підтримують Ігоря і його подальші плани.

Щоб процес навчання для учнів англомовної школи був дієвим і ефективним, засновники проекту розробили унікальну методику програми навчання. Цікавинка полягає в тому, що заняття проводяться не тільки в аудиторії з блокнотом і ручкою, а й на реальній місцевості в різних умовах. Використання квестових завдань із ролями та легендами в місцях, де кожен турист буває під час мандрівок: аеропорт, музей, готель, ресторан тощо. Також потрібно, наприклад, упоратись із поставленим завданням у магазині під час шопінгу. Ігор вважає, що саме в реальних умовах людина швидше запам’ятовує нові слова і з легкістю здолає мовний бар’єр.

Сьогодні в планах команди школи влаштувати безкоштовні заняття для дітей, чиї батьки воювали на сході, а також для переселенців та сиріт. Ігор не зупиняється на досягнутому. Його ідеї переростають у захоплення, які приносять задоволення йому і всім, хто поруч. Він завжди прагне розвитку, тому постійно рухається вперед.

 

Не гірші за акторів «Глобусу»…

А той зимовий похід до кінотеатру надихнув його на не менш грандіозну ідею: «А що, коли ветерани АТО гратимуть на сцені п’єсу Шекспіра мовою оригіналу? Це ж реально!» – блискавкою промайнула в голові Ігоря думка.

По-перше, українські захисники опанують нові ролі не гірше за лондонських акторів театру «Глобус», по-друге, актори-початківці зможуть безкоштовно вдосконалити іноземну мову, а найголовніше – реабілітуватися після повернення з фронту. Творчість і мистецтво відволікає від негативних думок, дає змогу особистості відкрити в собі нові можливості та захоплення.

– Ми постараємось, щоб наші захисники своїм прикладом показали не тільки Україні, а й усьому світу, що вони готові змінюватись і спробувати себе в новій іпостасі, попри психологічні і фізичні навантаження, які витримали під час бойових дій. Я впевнений, що вони своїм блиском в очах під час театральної гри запалять вогники в серцях кожного, хто прийде підтримати їх на прем’єрі, – говорить Ігор Касьян.

Тож перший в Україні соціальний проект із залученням ветеранів, які зіграють на сцені, стартував, під назвою Veterans, Volunteers and William Shakespeare (Ветерани, волонтери та Вільям Шекспір).

 

Не без добрих людей…

Постфронтове життя принесло Ігорю чимало корисного. Знайомства з цікавими людьми є чи не найприємнішим із усього. Чоловік переконаний, що кожна людина у нашому житті з’являється не просто так. Наприклад, у Центрі практичної допомоги захисникам України AXIOS ветеран знайшов близьких по духу людей, які пройшли не менш тернистий шлях на сході держави. Та небайдужих, які роблять чимало корисного для українських захисників. Особливою людиною для Ігоря є представник ELEOS-Ukraine, військовий капелан отець Сергій (Дмитрієв).

– Завжди знає, що порадити і чим допомогти. У єдності з такими людьми – ми сила, – розповідає Ігор. Отець Сергій додав до його скарбнички нових друзів та творчих людей. Це і викладач з посольства Великої Британії, режисери, постановники, волонтери проекту та просто нові яскраві особистості. Усі вони на благодійних засадах вирішили допомагати у цій добрій і корисній справі.

У середині березня 2018 року творчий колектив на чолі з режисером постановки – заслуженим артистом України Олексієм Гнатковським, а також художнім керівником – народним артистом України, директором Івано-Франківського драматичного театру – Ростиславом Держипільським провели кастинг, аби обрати тих, хто гратиме у виставі. Прийшло чимало охочих: учасники бойових дій, дружини військових, які згодом стали волонтерами в АТО, словом, усі причетні до спільної справи на Донбасі. На 14 ролей п’єси «Дванадцята ніч» Шекспіра відібрали 20 акторів.

 

Історія одного актора

Одну з ролей зіграє Євген Міщенко. Проте яку саме, ветеран 81-ї десантно-штурмової бригади не признався. 2016 року киянин по мобілізації потрапив до 122-го батальйону бригади. Проте Євген не хотів чекати, поки його покличуть, саме того дня він разом із товаришем збирався до Оболонського військкомату, щоб призватися до війська. Якраз був третій день, як він звільнився із улюбленої роботи, де обіймав посаду керуючого в магазині. Проте Євген Міщенко тоді твердо вирішив, що захищатиме Україну.

Окрім основної роботи, чоловік допомагав товаришу з пошиттям військового спорядження. До того ж, товариші частенько їздили по полігонах, де відбувалась підготовка бійців до зони бойових дій, і дарували їм свою продукцію.

Чоловік вже мав військовий досвід, адже відслужив строкову. Тож у військкоматі йому запропонували самому обрати частину. І він обрав десант, коли дізнався, що 81-ша міняє «кіборгів» у ДАПі.

– Для мене це була велика честь – міняти найвідважніших оборонців, – говорить захисник. На бойовому злагодженні новобранцю повідомили, що він служитиме в мінометній батареї. Проте чоловік відчував, що його місце в розвідці. Сила бажання перемогла, за кілька днів Євгена та кількох його нових товаришів перевели до розвідувального взводу 122-го батальйону.

У перервах між заняттями з англійської мови для акторів ветеранам є про що згадати і поговорити. Євген добре пам’ятає, як 2016 року батальйону поставили завдання обороняти Авдіївську промислову зону. Відповідно до посади, Євгену доводилося виконувати безліч різних і відповідальних завдань. Він не раз чув по рації розмови бойовиків, які щоденно вели вогонь по позиціях українських захисників. Одного вечора, коли у відповідь на прицільний ворожий обстріл з крупнокаліберної зброї українські оборонці теж вікрили вогонь, почув як з боку бандитів лунало: «Гіві, меня сейчас укропи уб’ют!» Це істеричним голосом кричав «Чача» – підлеглий тогочасного ватажка терористів.

– Через таких боягузів, як він, панічні обстріли з їхньої сторони не вщухали, – пригадує Євген.

На одному із завдань розвідники йшли лісосмугою неподалік «промзони». Солдат Міщенко йшов останнім. Раптом пролунав вибух – один із побратимів зачепив ворожу «розтяжку», ще двох поранило, а Євгену осколок міни влучив у ногу. Тоді він не розгубився і згадав, де розташований десантний «секрет» – місце, замасковане під медичний та бойовий пункти. Викликав підмогу та евакуював своїх побратимів. Тільки потім зрозумів, що і сам потребує допомоги.

Усе, що довелося пережити 30-річному захиснику на війні, змінило його ставлення до життя. Євген говорить, що почав більше цінувати те, що має, і з користю для себе проводить вільний час.

Після повернення з війни почав вивчати англійську в Eleos Україна, розширяв коло друзів і підтримував зв’язок із побратимами. Як і всі, кого відібрали, він не розповідає про отриману роль і задумки режисера. Єдине, про що повідомив – «Дванадцята ніч» Шекспіра буде трохи наближена до сучасності.

Він не шкодує, що сонячного весняного дня завітав на кастинг. Репетиції завжди проходять на позитивній ноті. Євген говорить, що, окрім атмосфери, йому подобається креативний підхід до театральних занять. Наприклад, влітку команда театру зібралася на катері. Під час прогулянки по Дніпру, учасники спілкувалися виключно англійською мовою і мали дізнатися про своїх колег якомога більше. А на наступному занятті переповідали отриману інформацію викладачу. Євген розповідає, що тоді актори багато сміялись і намагались правильно говорити англійською, адже рівень знань в учасників різний.

Театральний колектив дуже згуртувався. Кожного з них об’єднує спільний подвиг, який вони здійснили в ім’я України. Театр допоміг учасникам відволіктись від пережитого на сході. Ігор Касьян переконаний, що разом у новій атмосфері швидше і приємніше повертатись у мирне життя. Сьогодні актори поліпшили рівень англійської мови з пані Світланою Яворською, представницею посольства Британії. Сумлінно тренуються з режисерами. Опановують акторські секрети та прийоми. З нетерпінням чекають на перший виступ, який запланований на початок 2019 року. Засновник проекту W: Veterans, Volunteers and William Shakespeare поділився, що представники Польщі готові радо вітати українських захисників у себе в країні з прем’єрою. Та гастрольний тур вони, звісно ж, розпочнуть на Батьківщині. Тож бажаємо ветеранам-акторам вдалої гри.

Дарія МАРКЕВИЧ

Powered by Ajaxy