журнал листопад-онлайн 2014

Жетон солдата – ім’я героя

Брудна гібридна війна Росії проти України виявила низку проблем, які потребують першочергового вирішення. Серед них – відсутність персональних жетонів у бійців, які перебувають у зоні АТО.  Міністерство оборони України замовило виготовлення сучасних персональних жетонів, які отримає кожен учасник бойових дій на Донбасі, а згодом і решта військовослужбовців. 

При захисті держави потрібно усвідомити, що коли вже випаде честь полягти за Україну, маєш зробити це як герой, з Іменем.

Низький уклін волонтерам і представникам громадськості, які забезпечують батальйони захисників на Сході нашої держави усім найнеобхіднішим. Їхніми зусиллями український опір став всенародним, а назва «УКРОП» – символом нездоланності українських відчайдухів і патріотів. Чимало людських і матеріальних ресурсів залучено для встановлення осіб загиблих за особистими речами, прикметами, коштовними аналізами ДНК. Все для того, щоб герої не залишилися невідомими.

– Різку критику громадськості на адресу оборонного відомства щодо відсутності жетонів у воїнів можна сприймати лише частково, – вважає Артем Сопов, який вивчив сучасну світову практику та історію і виготовляє жетони за світовими стандартами з американських матеріалів. Він з колегами вже безкоштовно виготовив понад п’ятсот жетонів для добровольців.

Особисті ідентифікатори Збройні Сили України успадкували від Радянської армії, де їх мали лише офіцери. Алюмінієвий з особистим номером жетон вручався лейтенанту перед випуском з училища на весь період подальшої служби.

Вважати солдатів і офіцерів «гарматним м’ясом» – традиція кривавих російських правителів. Історичних прикладів сканування жетонів є чимало. Так, у 1942 році їх анулювали в Радянській армії, аби приховати фактичні людські втрати. Таким чином спотворювалася статистика кількості поранених, убитих і полонених.

– Коли я почав розбиратися, то з’ясував, що з алюмінію жетони робити не можна, – продовжує Артем. – Аркадій Бабченко, опозиційний російський воєнний кореспондент, писав, що в Чечні солдати навіть крали нержавіючі ложки з їдальні для нанесення на них інформації про себе. Саме тоді і зрозуміли: в палаючому БТРі, коли горить і плавиться двигун, від алюмінієвого жетона нічого не залишається. На жаль, волонтери, які зараз вивозять загиблих із непідконтрольних українським військовим територій, лише підтверджують цей факт.

Та головна проблема полягає в тому, що лише невеликий відсоток професійних військових правильно розуміє необхідність цього військового атрибута та вміє із ним поводитись.

Один говорить: «У загиблого побратима я заберу зброю, особисті речі і жетон». А на запитання, як його ідентифікувати, упізнати, відповідає: «Запам’ятаю місце загибелі». Це вкрай неправильно.

Чому жетонів потрібно два? У разі смерті бійця один повертають до частини, де він служив, другий завжди залишаєтся на тілі для ідентифікації за будь-яких обставин. Тож при захисті держави потрібно усвідомити, що коли вже випаде честь полягти за Україну, маєш зробити це як герой, з Іменем.

У цьому питанні вражає педантичність німців. Нащадки солдатів часів Другої світової війни хочуть викопати останки своїх загиблих родичів у місцях великих поховань і перевезти їх на батьківщину. Проблем з ідентифікацією в них не виникає, тому що кожен мав спеціальний жетон і відповідно обліковувався.

– Сьогодні на державному рівні необхідно створити чіткий реєстр та єдиний зразок особистого ідентифікаційного жетона для всіх силових структур. Зробити його максимально технологічно простим, надійним та доступним, – переконаний Артем, керівник «Планки. Орг».

Ідентифікатор мусить бути із нержавіючої сталі. Бажано, щоб їх було два. Американці під час війни у В’єтнамі додатковий (окрім двох основних) зашнуровували в одяг, черевики або прив’язували до ременя, інші – на шию. В Ізраїлі пішли далі. У цій країні видається два жетони із прізвищем, ім’ям і номером. Один разом із ланцюжком поміщається в чохол з тканини на шию. При цьому вони не відблискують і не дзвенять під час руху, не контактують із тілом. Передбачена перфорація для розлому при фіксації смерті. Другий – розламується й кожна його частина носиться у спеціальному відділенні чобіт, в якому він фіксується кліпсою.

На міждержавному рівні застосування жетона як носія інформації передбачається Женевською конвенцією про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях, яку Україна разом з іншими державами підписала 12 грудня 1949 року. Зокрема, стаття 15 Конвенції передбачає, що завжди, а особливо після бою, сторони конфлікту повинні без затримки вжити всіх можливих заходів для того, щоб розшукати й підібрати поранених і хворих для захисту їх від мародерства та поганого ставлення, для забезпечення їм належного догляду, а також для того, щоб розшукати мертвих і запобігти їхньому пограбуванню.

У статті 16 визначено, що сторони конфлікту повинні якомога швидше зареєструвати кожного пораненого, хворого або померлого супротивної сторони, які потрапили під їхню владу, будь-які подробиці, що можуть допомогти під час ідентифікації.

Ці відомості повинні, по можливості, містити таку інформацію про бійця:

a) зазначення держави, від якої він воював;

b) армійський, полковий, особовий чи серійний номер;

c) прізвище;

d) ім’я чи імена;

e) дата народження;

f) будь-які інші подробиці, зазначені в його посвідченні особи чи на ідентифікаційному жетоні;

g) дату й місце захоплення в полон або смерті;

h) подробиці щодо поранень, хвороби або причини смерті.

Зазначену вище інформацію якомога скоріше передають до описаного у статті 122 Женевської конвенції про поводження з військовополоненими (995_153 ) від 12 серпня 1949 року Інформаційного бюро, яке своєю чергою передає ці дані державі, від котрої залежать ці особи, за посередництва держави-покровительки й Центрального агентства у справах військовополонених.

Такі правила цивілізованих країн… Наскільки їх можливо дотримуватись у брудній гібридній війні – відповісти складно. Але саме дотримання міжнародних норм і домовленостей відрізняє цивілізовану державу від терористично-бандитських угруповань, озброєних Росією на Сході України.

Володимир КОСЕНКО

Ти станеш командиром!

Військо України
Powered by Ajaxy

Партнери проекту