Вірші ATO

Вірші

Вірші

Свої емоції кожен митець викладає по-різному – у піснях,  картинах, музичних творах, а йому Бог подарував талант поета. Василь Ковтун з першого дня брав участь у подіях 2013-2014 років на Майдані. Як громадянин і як поет неодноразово виступав з його сцени, декламував учасникам Революції гідності власні патріотичні вірші.
З початку війни він постійно у складі волонтерських творчих груп і колективів виїздить на фронт для підтримки українських воїнів. Його поетичні твори надихають бійців, котрі отримали поранення. Пан Василь вважає, що перебуваючи на Сході країни в окопах, воїни мають постійно відчувати, що в них далеко в тилу є однодумці. Тому майже щодня поет присвячує рядки тим, хто боронить українську землю, бореться за краще життя, здобуває мир і перемогу нашому народу!!!

Прилипла щока до вікна,
Сніжинки летять в горизонті,
І дума уперто одна –
А як там на фронті?

***
Хто вигадав війну,
В чиєї бездушної волі
Життями платять ціну
За шелест в пшеничнім полі?

Хто винайшов приціл,
Кому так потрібні міни,
На сотні мечів і стріл
Чи є ще дорожчі ціни?

Хто вигадав фугас,
Навіщо шукати смерті?
Вона і так у свій час
Покличе на звіти відверті.

Війна – це, по суті, край,
Війною ідуть в нікуди,
Між тисяч племен і зграй
Єдине, що зветься – Люди.

На лезах кривавих сокир,
На всім зрозумілій мові
Придумайте, Люди, мир
В обіймах добра і любові.

13.12.2017р.

***
А нам сьогодні знову клич,
І нас піднімуть по тривозі,
І серед тисячі облич
Нас пересіє в порох ніч,
Допоки будемо в дорозі.

А нам сьогодні знову в бій
І знову нам місить болото…
І десь у висі голубій
Нам протрублять святий відбій,
Як буде зроблена робота.

А нам сьогодні знову «Град»
Наллє вогню на свіжі рани,
І знов волатиме комбат,
Що нам нема шляху назад,
Бо ми зриваєм тут кайдани.

А нам сьогодні знову дім
Насниться теплим біля тину
І буде лиш молитва в тім,
Що ми згуртовані однім,
Бо ми б’ємось за Україну!

А нам сьогодні знову клич,
І нас піднімуть знов дороги,
І вірних тисячі облич
Лише одна вестиме річ –
Незламна віра в перемогу.

 06.12.2017р.

***
Тріщать автомати, лунають гармати,
Розносить позиції «Град»,
На схід від Європи ми вгризлись в окопи
І просить підтримки комбат,

Димлять терикони, собачі закони,
Охрещений зором німим,
Наказ батальйону: триматись до скону
І вийти із бою живим.

Комбате, комбате, ми будем стояти,
Ніхто не відступить назад,
Тепер ти за Бога, за батька й за брата,
Веди нас до цілі, комбат.

Затихли гармати і можна поспати –
Підземний чекає бліндаж,
Та тільки комбату оплакати втрати,
«Двохсотий» зібравши вантаж,

Прокльони грозою і десь між сльозою
Промовить зажурений бас:
«До почестей зброю, вам слава, герої,
Хто виконав гідно наказ!»

Комбате, комбате, країна розп’ята,
Обпечений кров’ю полин,
Твоєму наказу ми віримо свято
І разом усі, як один.

Комбате, комбате, ми будем стояти,
Ніхто не відступить назад…
В свою перемогу ми віримо свято,
Веди нас до неї, комбат.

28.11.2017р.

              ***

Небесні круті віражі,
Зламавши тепло гороскопів,
Холодні врізають ножі
У бруствер окопів.

Потріскує в грубі вогонь,
Тривогу розпалює в серці
І тихо крадеться до скронь,
Цілуючи берці.

Збирається в гурт дітвора,
З трамплінів злітають санчата,
І виє зимова пора –
В прицілах дівчата.

Присипана снігом війна,
Сніжинки, мов кулі в двобої,
Стріляють у шибку вікна,
Неначе набої…

Привабили зір небеса,
Крізь терни розкутого виру
В повітрі мольба зависа –
Лише тільки миру!
Лише тільки миру…

29.11.2016р.

 

Сохранить

Сохранить

Сохранить

Powered by Ajaxy