Журнал

АЛЬЯНС НЕУХИЛЬНО ВІДСТОЮЄ СУВЕРЕНІТЕТ УКРАЇНИ

АЛЬЯНС НЕУХИЛЬНО ВІДСТОЮЄ СУВЕРЕНІТЕТ УКРАЇНИ

Головним документом, що визначає відносини між Україною і НАТО, є Хартія про особливе партнерство між Україною й Організацією Північноатлантичного договору, яка була ухвалена 9 липня 1997 року. Напередодні 20-ї річниці Хартії Україна-НАТО Президент Петро Порошенко підписав Закон, який одним із пріоритетів національних інтересів держави визначає членство в Альянсі. Також у ці дні до Києва прибула делегація Північноатлантичної ради у складі 29 послів країн – членів Альянсу на чолі з Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом

Під час візиту відбулося засідання Комісії Україна-НАТО, де сторони наголосили, що побудова сильної та стабільної України – запорука міцної європейської та євроатлантичної безпеки.
Про підсумки робочого візиту Генерального секретаря НАТО, про динаміку взаємовідносин між Україною та Північноатлантичним альянсом, про допомогу, яку нині надає Альянс, та подальші напрямки співпраці – в інтерв’ю з директором Центру інформації та документації НАТО в Україні Барборою Маронковою.
– Якими є основні підсумки візиту в Україну Генерального секретаря НАТО і членів Північноатлантичної ради Альянсу?
– Візит Генерального секретаря НАТО і членів Північноатлантичної ради в Україну відбувся з нагоди двадцятиріччя підписання Хартії про особливе партнерство між Україною і НАТО. Цей візит мав на меті насамперед відзначити річницю унікальних відносин дружби між Україною і НАТО.
З другого боку, він мав продемонструвати солідарність НАТО з Україною й неухильну підтримку її суверенітету та територіальної цілісності. Адже стабільна Україна – запорука євроатлантичної безпеки.

Україна і НАТО співпрацюють ось уже понад 20 років, причому Україна однією з перших приєдналася до програми НАТО «Партнерство заради миру», започаткованої 1994 року. Втім у 1997-му держави-члени Альянсу й Україна вирішили поглибити і зміцнити істотні відносини партнерства, що вже існували, внаслідок чого було утворено Комісію Україна-НАТО (КУН).
Нині засідання КУН забезпечують необхідну платформу для проведення політичних консультацій та обміну думками між представниками України та НАТО.
– Які основні питання були на порядку денному зустрічі?
– Під час засідання КУН представники держав-членів Альянсу наголосили на незмінній політичній і практичній підтримці України з боку НАТО. Держави-члени НАТО не визнають і ніколи не визнають незаконну і нелегітимну анексію Криму. У цьому сенсі ми неухильно відстоюватимемо територіальну цілісність та суверенітет України.
Представники держав-членів Альянсу й українські господарі зустрічі обговорили ситуацію на Сході України, а також порушення Мінських домовленостей, які, на жаль, не припиняються. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг знову наголосив на необхідності цілковитого дотримання Мінських угод і забезпечення повноцінного та безперешкодного доступу спостерігачів ОБСЄ до всіх регіонів України й гарантування їхньої особистої безпеки. До того ж під час спільної прес-конференції з Президентом Порошенком він закликав Росію вивести з території України російських військовослужбовців, які тут присутні, а також припинити підтримку бойовиків та постачання військової техніки.
Держави-члени Альянсу також проаналізувати перебіг запровадження Комплексної програми допомоги Україні, яку було затверджено на Варшавському саміті у липні 2016 року.
У межах десяти різних проектів Цільових фондів держави-члени Альянсу загалом виділили майже €40 млн на підтримку України в таких аспектах, як командування й управління, кібербезпека та медична реабілітація.
– Сьогодні загроза кібернападів украй актуальна. Розкажіть, будь ласка, про співпрацю України з НАТО в цій сфері.
– НАТО стурбоване зростанням кількості кібернападів як у державах-членах Альянсу, так і в країнах-партнерах, зокрема у зв’язку з нещодавніми кібератаками проти України. НАТО вирішила зміцнити кібербезпеку і з цією метою ухвалила на своєму Варшавському саміті Зобов’язання у галузі кіберзахисту. Згідно з цим документом держави-члени Альянсу мають вдосконалювати системи кіберзахисту, підвищувати рівень захисту національних мереж та їхню стійкість до таких нападів. Передбачається також співпраця з партнерами, зокрема з Україною, в царині обміну інформацією про передові методи, проведення спільних навчань і розробки технологій.
У вигляді практичної підтримки з цього питання, на початку липня НАТО передало Україні передове сучасне обладнання для кіберзахисту, яке допоможе ключовим урядовим установам ефективніше розслідувати випадки порушення кібербезпеки, а також сприятиме підвищенню їхнього захисту в разі кібератак на кшталт тих, свідками яких ми стали останнім часом.
– Україна є єдиною державою-партнером, що так чи інакше долучилася до всіх місій і операцій під проводом НАТО. Яким чином, на Ваш погляд, ця співпраця може сприяти Україні у проведенні реформ в оборонній галузі, а також у наближенні Збройних Сил України до стандартів НАТО?
– НАТО надає Україні потужну практичну і політичну підтримку. Водночас Україна робить внесок у гарантування євроатлантичної безпеки. Вона, наприклад, бере участь у місіях і операціях під проводом НАТО, зокрема в Афганістані та Косові, а в минулому – у Середземному морі й поблизу узбережжя Африканського Рогу, де тривала операція НАТО із боротьби з піратством «Океанський щит», що нині добігла завершення. Отже, партнерство між Україною і НАТО міцне і взаємовигідне.
Досвід, набутий у спільних місіях, операціях і навчаннях за участю держав-членів НАТО, протягом багатьох років істотно збагатив Збройні Сили України. Це також сприяло підвищенню оперативної сумісності з військами НАТО. Військовослужбовці України і НАТО діють пліч-о-пліч, засвідчуючи те, наскільки відданою є Україна справі гарантування міжнародної безпеки, попри істотні внутрішні загрози, з якими вона нині стикається.
– Напередодні 20-ї річниці Хартії про особливе партнерство між Україною і НАТО Президент Порошенко підписав указ, в якому вступ до Альянсу включено до переліку національних інтересів України. Тож, якими мають бути, на Ваш погляд, першорядні завдання уряду України щодо реформування структур безпеки й оборони, а також решти державних установ, адже кінцева мета – це досягнення стандартів НАТО?
– Процес реформування залишається фундаментальним насамперед для України. Держава досягла істотного поступу в запровадженні в життя багатьох ключових перетворень, але цього замало.
Йдеться про далекосяжні реформи, що охоплюють різні аспекти, починаючи від встановлення демократичного контролю над Збройними Силами шляхом парламентського нагляду до вдосконалення системи командування й управління у Збройних Силах, розвитку системи військової освіти і підготовки, захисту енергетичної інфраструктури тощо.
Прагнучи підтримати Україну у  втіленні в життя цих складних реформ, на минулорічному Варшавському саміті НАТО запроваджено Комплексну програму допомоги Україні. Сьогодні постійний персонал і радники при Представництві НАТО в Україні співпрацюють з багатьма українськими установами в щоденному режимі, сприяючи реалізації цих важливих перетворень.
У реформуванні структур безпеки й оборони ключовим пріоритетом є реалізація Стратегічного оборонного бюлетеня 2020, який було затверджено 2016 року. У документі чітко визначені стратегічні цілі та завдання, що є необхідною передумовою досягнення Україною відповідності нормам і стандартам НАТО, а також гарантування її національної безпеки й оборони та забезпечення внеску країни в підтримання міжнародної безпеки.
– Центр інформації та документації НАТО відіграє значну роль в інформуванні української громадськості щодо основних завдань і пріоритетів НАТО. Якими є першорядні галузі у співробітництві Україна-НАТО? З яких питань Альянс найактивніше надає допомогу Україні?
– Протягом двадцяти років Центр інформації та документації НАТО в Києві був провідною установою щодо інформування української громадськості про НАТО й відносини Україна-НАТО. Ми створили потужну мережу партнерства в Україні, яка включає українські неурядові організації, освітні заклади, ЗМІ. Ми відкрили на території України низку інформаційних пунктів НАТО і прагнемо й надалі збільшувати наші зусилля в царині громадської дипломатії  повсюдно в Україні.
Безпосередні дискусії з представниками української громадськості, як завжди, становлять вагому і найбільш значущу складову діяльності нашого центру.
Відколи я в Києві, то вже прочитала десятки лекцій, провела багато прес-конференцій, виступила на багатьох конференціях і круглих столах, дала чимало інтерв’ю українській пресі. Усе це – важлива складова наших інформаційних заходів, а восени плануємо відвідати регіони України.
До того ж вдосконалюємо нашу присутність у цифровому просторі та наявні аудіо- й відеоресурси. Це сприятиме кращому висвітленню практичної допомоги Україні з боку НАТО, а також поступу в реалізації процесу реформування в пріоритетних галузях.
Багато громадян України все ще мають спотворене уявлення про НАТО. Ми стикаємося з багатьма міфами і стереотипами щодо НАТО серед населення України. Наше першорядне завдання – розвінчувати ці міфи, протиставляючи їм правдиву інформацію.
– НАТО сприяє розвитку стратегічних комунікацій України. Якою є ця допомога загалом, у чому полягає роль Центру інформації зокрема?
– У сучасному глобалізованому світі із бурхливим розвитком технологій оперативна комунікація на випередження має вирішальне значення. За жодних обставин не залишатися позаду! Інакше історія буде не вашою, а про вас.

Основним завданням стратегічних комунікацій є забезпечення координаційної функції, щоб усі відповідальні за комунікації в уряді або в окремому міністерстві діяли злагоджено. Це надто важливо насамперед за часів активної дезінформації та сфабрикованих новин.
НАТО допомагає українському уряду збільшувати потенціал у галузі стратегічних комунікацій. Відбувається обмін досвідом із державами-членами Альянсу, проводяться тренінги для співробітників усіх залучених українських установ у цій сфері, причому увагу насамперед зосереджено на структурах безпеки та оборони країни.

АНДРІЙ МИРОНЧУК

 

Ти станеш командиром!

Військо України
Powered by Ajaxy

Партнери проекту