Журнал

АУДИТ: НЕ КАРАТИ, А ДОПОМАГАТИ

АУДИТ: НЕ КАРАТИ, А ДОПОМАГАТИ

Погана армійська «традиція» боятися різного роду перевірок чи комісій тривалий час залишалася в нашому війську пережитком радянського минулого. Приїзду перевіряльників очікували з хвилюванням та навіть відвертим побоюванням. Спрацьовував десятиліттями сформований стереотип, мовляв, була б людина, а недоліки знайдуться. В радянській армії це нерідко призводило до хабарництва і корупції. На щастя, в сучасному українському війську сповідують нову філософію. Пріоритетом роботи аудиторів є не стільки покарання за виявлені недоліки, скільки надання рекомендацій, які допоможуть працювати краще та уникати помилок

Таку ідеологію в Міністерстві оборони України почали запроваджувати, щойно Контрольно-ревізійний департамент став Департаментом внутрішнього аудиту. В чому суть цих змін, окрім назви? Якщо головним завданням попередньої структури було виявлення порушення і покарання винної посадової особи, то фахівці нової обізнані в тому, як налагоджені процеси роботи всієї системи, де є слабкі місця та як запобігти імовірним проблемам у майбутньому.
Раніше ревізор фактично працював, як автоінспектор на дорозі, тобто фіксував порушення правил, але не аналізував, чи є вони досконалими. А ось завдання внутрішнього аудитора – стати радником для керівника. Аби він зміг організувати роботу так, щоб не допустити можливих втрат чи помилок, самостійно та заздалегідь спрогнозувати ймовірність ризиків, зокрема корупційних, та вживати ефективних заходів як для зниження їхнього негативного впливу, так і для зменшення ймовірності виникнення.
Звісно, якщо аудитори знаходять значні порушення, на кшталт нецільового використання коштів чи крадіжки, то обов’язково інформують про це Міністра оборони України та за його рішенням передають матеріали до правоохоронних органів. Якщо ж йдеться про недоліки системи, то аудитори надають рекомендації та відстежують їхне виконання аж до остаточного впровадження.
Перехід до нових принципів роботи відбувався поступово. Донедавна всі військові частини ревізували з певною періодичністю, як правило, кожні один-два роки. Тепер дотримуватися старих норм стало неможливо. Судіть самі. Якщо 2011 року обсяг фінансування Міністерства оборони України з державного бюджету становив 12,7 млрд грн, то 2018 року – 86,6 млрд грн. І це без урахування інших джерел підтримки українського війська, що з’явилися з початком антитерористичної операції та операції Об’єднаних сил. Варто пригадати чималу благодійну допомогу вітчизняних волонтерських організацій і громадян, міжнародну технічну допомогу тощо.
На діяльність внутрішнього аудиту вплинуло не лише збільшення чисельності Збройних Сил та кількості її «організмів», а й заходи зі створення, реформування, переформування та ліквідації так званих підконтрольних внутрішньому аудиту суб’єктів, зокрема структурних підрозділів апарату Міноборони, де такі заходи необхідно було завершити аудиторським висновком.

Крім того, об’єктами уваги внутрішніх аудиторів є реформи, що впроваджуються в оборонному відомстві. А їхня кількість за останні чотири роки є безпрецедентною. Це й запровадження закупівель через систему ProZorro, і забезпечення новою формою одягу, і принципово нова організація харчування військовослужбовців, і медична реформа, і широкомасштабне будівництво казарм, і багато-багато іншого. І всі ці нововведення потребують незалежного та об’єктивного оцінювання внутрішніми аудиторами.
Тому нині аудити проводять не за старим принципом «періодичності візитів», а виходячи з оцінки ризиків. Наприклад, у гарнізонному будинку офіцерів та бойовій бригаді їхні рівні зовсім різні, що обов’язково потрібно враховувати. Так само різні рівні ризиків і в різних видів діяльності. Саме тут необхідно зазначити, що на відміну від ревізії, яка переважно стосувалася фінансово-економічних питань, аудит має охоплювати ризикові види діяльності і процеси, а не обмежуватися лише фінансами.
У зв’язку з цим фахівці Департаменту внутрішнього аудиту спільно з британськими експертами розробили настанову щодо ризикоорієнтованого планування, згідно з яким до піврічного плану проведення аудитів насамперед включаються ті суб’єкти, діяльності яких притаманні більші ризики. Тож працюючи в тій чи іншій частині, вони насамперед вивчають питання, які можуть виявитися проблемними. Такий підхід до організації роботи дозволяє економити не лише робочий час, а й державні кошти. Хтось може припустити, що військові частини чи установи з найменшим рівнем ризику не перевіряють взагалі. Це не так. Просто періодичність таких аудитів, кількість питань та обсяг операцій, що охоплюються, є значно меншими.
Раніше Контрольно-ревізійна служба за результатами своєї роботи надавала командиру лише обов’язкові до виконання пропозиції. Вони ставали інструментом, за допомогою якого усувалися наслідки виявлених недоліків. Але без зміни в системі ревізори з року в рік фіксували однотипні порушення й недоліки, тому що вони «критикували» посадових осіб, а не системи та процеси. Тепер першу скрипку грають, як уже говорилося, рекомендації. Їхнє впровадження дає змогу вдосконалити діяльність таким способом, аби досягти поставлених цілей з мінімальними недоліками, а необхідний економічний ефект отримати за максимумом.
Наприклад, на одному з полігонів платежі суб’єкта господарювання за використання земельної ділянки для вирощування сільськогосподарських культур обчислювали без урахування ринкових цін у цьому регіоні. Оскільки отримані кошти були не меншими від мінімально дозволеного розміру, то й порушення не було. Проте коли за рекомендаціями аудиторів договори почали укладати за результатами відкритого конкурсу, то військова частина вже отримувала набагато більше коштів, ніж раніше. Відповідно зменшено ризик того, що договір укладатиметься з «потрібною» фірмою, а не з тією, що надала найбільш економічно вигідну пропозицію. Схожих прикладів можна навести дуже багато.
Іноді впровадження рекомендацій вимагає досить тривалих процедур. Зокрема таких, як внесення змін до законодавства, організаційно-штатної структури тощо. Але такі зусилля себе виправдовують. Так, за 9 місяців поточного року економічний ефект у перевірених раніше частинах та установах Збройних Сил України становить майже 18,8 млн грн, а якщо рахувати з початку запровадження внутрішнього аудиту в Міноборони, то понад 300 млн грн.

– Позитивні наслідки діяльності Служби внутрішнього аудиту беззаперечні, – пояснює головний аудитор оборонного відомства Марина Бариніна. – Якщо підсумувати додаткові надходження та попереджені зайві витрати, заощаджені завдяки рекомендаціям внутрішніх аудиторів, а також повернені до оборонного бюджету втрати та додати обсяги зменшених ризиків в управлінні майновими і фінансовими ресурсами, то ця сума в десятки разів перевищує видатки на утримання Служби внутрішнього аудиту. Але я не прихильниця «мови цифр» у цьому питанні. Наше головне покликання – допомогти керівникам у запровадженні так званого «належного врядування», підвищенні ефективності управління ресурсами та розбудові доброчесності. І нещодавно ми отримали підтвердження правильності наших підходів. Так, у жовтневому проекті звіту Міжнародного секретаріату НАТО за результатами експертного аналізу в Україні йдеться саме про це. Міжнародні експерти наголошують, що розбудова доброчесності – це питання культури, у вирішенні якого стійких результатів можна досягнути через багатогранний підхід у таких сферах, як освіта, навчання, політичне та стратегічне лідерство, належне врядування, ефективне управління та моральна поведінка. Ось чому, на думку міжнародних експертів, програма розбудови доброчесності виходить за межі вузького розуміння явища доброчесності і передбачає поступовий розвиток стійкої культури етичної поведінки, заснованої на цінностях. Від себе додам, що це стосується і внутрішнього контролю. Чіткі й зрозумілі правила та процедури, які виключають можливість дискреційних повноважень, документальне оформлення системи внутрішнього контролю та управління ризиками – це обов’язкові, але далеко не вичерпні умови для забезпечення надійності і розвитку таких систем. Саме тому внутрішні аудитори рекомендують зробити більш прозорими і там, де це можливо, більш відкритими процеси ухвалення управлінських рішень, підвищувати професіоналізм посадових осіб щодо управління фінансовими, майновими та іншими ресурсами, а також низку інших речей, які на перший погляд, але тільки на перший, не стосуються повноважень внутрішніх аудиторів.
Минулого року українські військові аудитори здійснили перший аудит використання коштів багатонаціональною литовсько-польсько-українською бригадою імені Великого гетьмана Костянтина Острозького (ЛитПолУкрбриг). Перевірка здійснювалася за стандартами НАТО на виконання Технічної угоди між Міністерством оборони України, Краєм Литовської Республіки та Міністерством національної оборони Республіки Польща. Готовність наших фахівців провести його за міжнародними стандартами та на підставі документації, складеної англійською мовою, свідчить насамперед про їхню високу професійну підготовку, довіру та визнання європейськими партнерами.
Ще 2016 року Департамент внутрішнього аудиту розробив Стандарти внутрішнього контролю в Міністерстві оборони України та Збройних Силах України та методичні рекомендації щодо їхнього застосування. Згодом начальник Генерального штабу – Головнокомандувач Збройних Сил України своїм наказом затвердив Інструкцію з організації внутрішнього контролю у Збройних Силах. А вже нинішнього року Головна інспекція розробила Тимчасовий порядок організації внутрішнього контролю та управління ризиками в Міністерстві оборони та Збройних Силах України – довгоочікуваний документ, який має на меті допомогти командирам у питаннях організації повсякденної життєдіяльності своєї частини.
Затверджений Міністром оборони України документ набирає чинності з 1 січня 2019 року. Серед іншого, він передбачає виявлення імовірних ризиків, їхніх причин та впливу на життєдіяльність військової частини, а також визначення очікуваних результатів від упередження ризиків та пом’якшення їхніх негативних наслідків. Кожен командир чи начальник відповідного рівня має відпрацювати реєстр імовірних ризиків саме для своєї посади. А внутрішні аудитори оцінюватимуть надійність системи внутрішнього контролю та управління ризиками, надаючи рекомендації щодо зміцнення тих елементів чи процедур, які не забезпечують достатню впевненість командира в тому, що все працює, як належить.
Окрім цього Департамент  внутрішнього аудиту продовжує впроваджувати рекомендації, отримані за результатами незалежної міжнародної зовнішньої оцінки. Так, аби оцінити роботу аудиторських груп нинішнього року, командирам частин запропонували відповісти на запитання спеціальної анкети. Відповіді опрацьовували анонімно, а інформацію про те, як респондент відповів на те чи інше запитання, фахівцям Служби внутрішнього аудиту не повідомляли. Довели лише узагальнені дані про результати. На переконання директора Департаменту внутрішнього аудиту Міноборони Марини Бариніної, це дозволить вислухати, так би мовити, іншу сторону, аби більш якісно організовувати свою роботу в майбутньому.
Минулого року на виконання Стратегічного оборонного бюлетеня закордонні експерти провели в Міністерстві оборони незалежну зовнішню оцінку внутрішнього аудиту на відповідність міжнародним стандартам. Ініціатива була також обумовлена значною матеріально-технічною допомогою, яка надходить Україні від країн-партнерів з початку російської агресії у Криму і на Донбасі. Адже ті, хто її надають, мають бути впевнені в правильному використанні всіх матеріальних засобів. Власна ефективна система контролю та внутрішнього аудиту, який перевіряє, оцінює та надає рекомендації, дає нашим партнерам змогу впевнитися, що допомога надходить у цивілізоване військо, яке вміє розпоряджатися фінансовими та матеріальними ресурсами. Отже, для того, щоб довіряти аудиту, його також треба було перевірити.
Прикметно, що військове відомство стало першим і є поки що єдиним органом державної влади в Україні, де проводився такий захід. Оцінювання відбувалося за 50-ма критеріями. Його результати засвідчили, що за 30-ма з них внутрішній аудит Міністерства оборони повністю відповідає міжнародним стандартам, ще за 20-ма – частково. Тож нині аудитори працюють над тим, аби абсолютно всі аспекти діяльності привести у відповідність до міжнародних стандартів та бути сумісними із внутрішнім аудитом країн – членів НАТО.
Роботу українських військових аудиторів оцінювали за стандартами міжнародного Інституту внутрішніх аудиторів (The Institute of Internal Auditors), штаб-квартира якого знаходиться у Сполучених Штатах Америки. Ними, до речі, користуються понад 180 країн світу. Департамент внутрішнього аудиту перевіряли за всіма питаннями, починаючи від створення і закінчуючи результатами роботи. І це не випадково, адже якщо певний орган має повноваження проводити перевірки і надавати висновки, то й сам має відповідати визначеним критеріям.
– Але це лише один із чергових етапів нашого професійного зростання, – пояснює директор Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України Марина Бариніна. – Наразі ми прагнемо досягти такого рівня фаховості, щоб увесь наш персонал був сертифікований. Насправді в Україні поки що немає таких вимог. Це робота на перспективу, адже рано чи пізно такі вимоги обов’язково з’являться.
180 аудиторів оборонного відомства впродовж нинішнього року пройшли курс навчання за міжнародними стандартами «Сертифікований внутрішній аудитор», а також взяли участь у тематичних тренінгах «ІТ-аудит», «Аудит управління ризиками», «Сучасна методологія аудиту», «Аудит ефективності» тощо. Ці заходи відбувалися на виконання програми під егідою Комісії Україна – НАТО та в межах співпраці з Міністерством оборони Великої Британії. Крім того, за підсумками курсу з внутрішнього аудиту за національними стандартами 70 фахівців отримали відповідні сертифікати та стали членами Гільдії професійних внутрішніх аудиторів України. Наразі такі сертифікати мають близько половини всіх внутрішніх аудиторів Міністерства оборони України.

 

Сергій БАСАРАБ

Сохранить

Сохранить

Powered by Ajaxy