Журнал

AXIOS: ЗА ПРИНЦИПОМ ТРЬОХ «F»

AXIOS: ЗА ПРИНЦИПОМ ТРЬОХ «F»

Дивна ситуація: захисники повертаються із огорнутого війною Донбасу, а за деякий час їх тягне назад. Не лякають обстріли, ворожі провокації, умови перебування. Там, на війні, складні речі здаються простими, побратими розуміють з півслова, і кожен прожитий день цінується інакше. Вони ніби прагнуть втекти від реальності цивільного життя, яке насправді має свої гострі кути й багато чого не пробачає. Невідомість лякає вчорашніх бійців, не дає зробити самостійні кроки, щоб знайти, а потім не розтратити найцінніше – себе. І тільки коли вони відчувають справжню підтримку, от тоді відбувається певне перевтілення: бойові солдати, сержанти, офіцери стають успішними викладачами, аграріями, підприємцями…

Два правила бізнесу
Нині багато говорять про те, що бійцям потрібна увага в родинному колі, підтримка близьких, допомога психологів. Та є ще й інші, не менш важливі, речі. Адже, щоб жити далі та бути повноцінним громадянином, потрібно завжди рухатися вперед, працювати або ж реалізовувати себе у власній справі. Саме таку мету має Центр практичної допомоги захисникам України Axios. Тут атовці можуть отримати весь спектр необхідної допомоги. І це не лише юридична, психологічна, соціальна підтримка, це й розробка бізнес-планів, можливість відвідувати безкоштовні бізнес-тренінги та курси. У перекладі з грецької Axios означає «гідний». Невеличкий колектив справжніх професіоналів робить дива, повертаючи людей в родинні кола, в суспільство.
Унікальний напрямок діяльності колективу – бізнес-інкубатор. У директора центру Олега Магавецького за плечима багаторічний досвід ведення успішного бізнесу. Він особисто проводить консультації, допомагає у визначенні правильної стратегії та створенні бізнес-планів для бійців АТО.
– Намагаємося діяти так, як діють у США за принципом трьох F: family, friends, fools. Але в нас fools виступає в іншому розумінні – це ті небайдужі сторонні люди, які повірили й проінвестували, – пояснює Олег.
За рік діяльності центру коло клієнтів значно розширилось. Люди започаткували власні справи – від вирощування часнику, відкриття магазинів до деревообробного бізнесу.
– До нас приходять вже зі своїми ідеями. Моє завдання – перетворити ідею на продукт, – говорить керівник центру.
Допомагаючи осягнути деякі нюанси, які мають чітко усвідомлювати початківці, Олег акцентує: 95% успіху – це команда. Адже сильна команда витягне слабку ідею, а слабка команда занапастить найкращу.
– Я б радив взагалі не тільки серед знайомих і друзів шукати, – каже він і наводить на підтвердження своєї думки слова Рокфеллера, які вже стали аксіомою життя: «Дружба, заснована на бізнесі, набагато краща, ніж бізнес, заснований на дружбі». Отже, це правило перше. А друге: робота в бізнесі має бути не заради грошей, а заради задоволення, – наголошує керівник центру. – Якщо ж поміняти пріоритети, нічого не вийде. Справжній бізнес – це новаторство, рух і відчайдушні борці за кращий світ. Наприклад, всесвітньо відома компанія Google вийшла на ринок не заробляти кошти, а зробити інформацію доступною. Звичайно, момент комерціалізації є, але на першому місці мотивація та самовіддача.
Тож коли виникла ідея створити центр допомоги захисникам України, Олег Магавецький зупинився на концепті з працевлаштування, бо робота має бути більшим за те, що приносить гроші.
У центрі ламають давно вкорінений радянський стереотип, в який ще й досі вірить старше покоління. Буцімто бізнес не для військових, вони можуть лише виконувати, а не створювати. Проте низка вдало запущених проектів красномовно свідчить: сучасні військові – креативні, винахідливі й цілеспрямовані. Їм вже підкорюються деякі площини бізнес-простору, тож справа лише за часом.
Рік роботи Axios став доволі результативним. А 12 найвдаліших історій успіху втілені на сторінках фірмового календаря.

Англійська на ходу
– Цю ідею Олег Магавецький називає інновацією й каже, що це прорив. Адже ринок курсів та шкіл з вивчення іноземних мов на сьогодні вже перенасичений. Тож залучити потенційних клієнтів у новостворену школу допомагає креативний підхід, який не застосовують конкуренти. Назва бізнес-проекту капітана запасу Ігоря Касьяна «Школа EAP English Among People» (Англійська серед людей) говорить сама за себе. Вивчення мови за темами на виїзних заняттях робить дива. Головний принцип – зазубрювати і вчити великі тексти не потрібно. Переважна більшість матеріалу стосується побутових речей. Тож заняття відбуваються в аеропорту, музеї, кафе тощо.
– Ми розробляємо тестові завдання, ролі, в кожного є легенда, і перша частина заняття – це ознайомча фаза. Наприклад, їдемо до торговельного центру, проходимося бутиками і потім вже обговорюємо одяг, ювелірні прикраси, аксесуари тощо. Одне слово, працюємо за принципом «штурму мізків». Тож засвоїти початковий рівень English за 3-4 місяці досить реально.
З першого класу Ігор вивчав французьку, в 95-й окремій аеромобільній бригаді в Житомирі опанував середній рівень англійської і був переконаний, що знан-ня іноземної йому обов’язково знадобиться. Так і сталося, але, на жаль, не в армії. Після перебування в зоні АТО молодому офіцеру довелося звільнитися за станом здоров’я. Спочатку він не міг знай-ти тієї ніші, яка б задовольняла амбіції молодого чоловіка. Він чітко вирішив – працюватиме лише на себе, тільки так зможе реалізувати задумане. Відтак з’явилося креативне рішення викладати живу «стресову» англійську, яка в процесі навчання допомагає застосовувати всі види пам’яті.
З Ігорем пліч-о-пліч працюють перевірені товариші й однодумці – Ольга Кронда та Олег Кулаков. Олег – побратим по бригаді, а ще він рік провів у США. Перебуваючи у Сполучених Штатах, зрозумів багато нюансів щодо викладання й засвоєння іншомовних слів та фраз. Розвивати цей напрямок бізнес-партнерам допоміг і досвід розвинутих країн, де у бізнес-структури активно залучають військових ветеранів. Це хороша практика, коли роботодавці тримають місця за квотами для таких людей.
У перспективі на базі школи ЕАР розпочнеться безкоштовний проект з розмовної англійської. Кожен охочий зможе прийти і поспілкуватися з професіоналами, або ж переглянути фільми англійською мовою.
Вийти на практичний рівень реалізації всього цього проекту Ігорю допоміг Олег Магавецький.
– Ми в цій справі були не надто обізнані, радше дилетанти. В мене було дуже багато запитань, і коли викристалізовувалася ідея цього проекту, то поради були конкретні. Адже в бізнесі 90% – це калькулятор, а 10% – це креативність. Олег надав пораду, як структурувати ідею та зробити все планомірно й грамотно, – говорить Ігор.

Тату-студія
Співзасновник Der Igel tattoo studio Євген «Ярило» розмежовує своє життя й роботу на до та після війни. До того, як потрапити на фронт, чоловік шукав себе в різних іпостасях: в кіно, в бізнесі, на будівництві. Та події у Криму й на Сході України переламали щось всередині. Він каже, що став більше любити та поважати свою Батьківщину, свій народ. Знайти себе в теперішньому бізнесі допоміг колектив Центру Axios. А для воїна пріоритетом стало не заробляння коштів, а насамперед отримання задоволення. Це поняття для нього має широкий аспект. Адже Євген надав можливість брату переїхати з Донбасу до Києва, і той зміг далі займатися улюбленою справою – малюнком. А наносить він його на тіла вдячних клієнтів.
Про брата Євген каже: «Він не талановитий, він нереально талановитий».
– Я б назвав одну таку класну роботу, яка запала в душу. Приїхала моя бойова подруга, сказала, що хоче набити щось в українському стилі: квіти, лелеки, але не могла визначитися, що саме. Показала малюнок з маками, але він їй не подобався. Брат глянув і запропонував: «Давай, я від руки тобі намалюю, сподобається – зроблю тату». Вийшла нереально крута робота, маки шикарні. І коли клієнт отримує бажане, то цей заряд ніби всім передається, всі отримують насолоду, – розповідає Євген.
Студія позиціонується як патріотична. На державну та патріотичну символіку діє знижка. Майстер працює доволі швидко, тож клієнт економить і на використаних робочих годинах. Наприклад, великий обсяг роботи можна виконати за 3-4 години, на що в інших таких салонах піде вдвічі більше часу.
А перед тим, як запустити проект з відкриття тату студії в життя, брати провели виїзну акцію в зоні АТО «Тризуб тату-вікенд», державну символіку набивали безкоштовно.
– Бійці приходили з власними побажаннями, – згадує Євген. – Були й такі, хто мав не дуже якісне тату. Ми пропонували переробити. Вони питали: «А хіба можна?» Ми казали, що можна, і робили. Ті просто мліли від результату. І тоді ми зрозуміли: ми в темі, потрібно й далі цим займатися.
Акція мала тривати чотири дні, та на третій Євген «Ярило» з братом почали збиратися до Києва. Банальна причина – закінчилася фарба. Зробили 13 робіт, на таку кількість просто не розраховували. Майстер працював з 7 ранку до 23-00.
– Одного разу в районі Карлівки прийшов до нас місцевий і сказав, що хоче собі зробити татуювання Тризуба. Це був доволі великий малюнок малого герба, розміщений на синьо-жовтому прапорі. Ми в нього запитали: «А Ви не боїтеся?» На що він відповів: «А чого мені лякатися, це Україна, це моя земля. В мене є друг, він інших поглядів, можливо, вже не буде зі мною спілкуватися».
Це була друга поїздка Євгена «Ярила» на охоплений війною Донбас. Перший раз він поїхав добровольцем. На запитання, що спонукало до такого кроку, він без вагань відповідає: «Бо мої друзі, вони там гинули за нашу країну, і я мав поїхати». Він пройшов найгарячіші точки на початку 2015-го року. Проте каже, що найстрашніше було не під «Градами» сидіти чи йти на окуповану терористами територію, а коли заступав на нічне чергування. Бо тільки від нього залежало тоді життя побратимів, які відпочивали в бліндажі, адже ворог міг з’явитися зненацька.
Його позивний став псевдонімом, який повністю відповідає внутрішньому стану Євгена. Він оптиміст, і це йому допомагає легко йти по життю й завжди бути вдячним долі за все, що вона підносить. А ще він має залізне правило: вставши зранку, дивитись у вікно.
– Тоді погода підкаже, що в тебе буде протягом дня. Якщо дощ, то пощастить, а якщо сонце – теж щаститиме, навіть град – теж до удачі, – усміхається чоловік.

Veterano Coffee
Вистояти в швидкому коловороті змін та трансформацій, вирішити будь-які справи дозволяють дружні відносини, партнерська підтримка та фахова допомога. Вже потроху вимальовуються осередки ветеранської солідарності, відкрито платформи для соціальної адаптації та втілено в життя нові проекти для тих, хто здобув горде звання захисника Вітчизни. Серед впізнаваних у суспільстві є Veterano Group. Там бійці можуть не лише спілкуватися, а й знаходити однодумців, підтримку, дієву пораду.
Наприклад, Володимир Шевченко, повернувшись із зони АТО, зміг деякий час працювати на кухні в Pizza Veterano. До мобілізації він займався власною справою, а от після на розкрутку нового проекту коштів уже не було. Проте залишилося те, що дала йому армія.
– Унікальний досвід, який не набути в цивільному житті, – це ваші можливості: вміння витримувати фізичні навантаження, не спати протягом кількох діб, швидко орієнтуватися – це все також потрібно в бізнесі. Без цього нікуди. І завдання в бізнесі дуже схожі з тими, які ми отримуємо, на Донбасі: є мета, і є засіб, щоб досягнути цієї мети. Не буває завдань, яких не можна виконати. Треба вчитися. Ринок сьогодні надто агресивний, потрібно вміти вистояти, – ділиться досвідом Володимир Шевченко, власник бізнесу Veterano Coffee.
За два роки йому вдалося розширитись: тепер він керує трьома мобільними точками і маленьким кафе. Бариста Данило каже, що йому подобається працювати з Володимиром, адже той прагне розвивати бізнес, і це імпонує багатьом, особливо постійним клієнтам.
– Я не хочу, щоб до мене йшли через жалість, я хочу, щоб до мене йшли, бо в нас крута кава. Ми нині маємо шалену кількість можливостей, треба вчитися і рухатись уперед, – говорить Володимир Шевченко.
Молодий бізнесмен знає, що ринок в цьому сегменті переповнений. Отже, потрібно брати якістю. Здавалося б, стандартне меню, яке можна побачити в багатьох кав’ярнях, не може привернути увагу вибагливого поціновувача. Та от увага до клієнтів та якісно підібрані зерна арабіки роблять дива. Володимир не спокушається на тимчасовий успіх. Він вирішив «дивувати» іншим: у перспективі закуповуватиме зелене зерно і обсмажуватиме власноруч. Сьогодні лише заклади преміум-класу можуть дозволити собі таке задоволення.
На запитання, чому обрав саме кавовий бізнес, чоловік каже:
– Дуже просто – я все життя обожнюю хорошу каву. Розчинну ніколи не п’ю. І в зоні АТО, коли мій підрозділ, що був у складі 95-ї окремої аеромобільної бригади, вивели з-під Авдіївки, перше, що зробив – в Слов’янську купив у кав’ярні чашку ароматної кави.
Взагалі ресторанний бізнес – один із найважчих, адже поєднує в собі 5-6 напрямків: логістика, виробництво, маркетинг, управління персоналом, прямі продажі. Тож для початківця в цій сфері – це доволі складний процес. Тому стартап Володимира Шевченка був дещо зменшений до кав’ярні. Здавалося б, на перший погляд, це легка справа, на ділі ж – не для ледачих. Адже в наших реаліях, щоб залишатися на плаву, потрібно багато складових: від постійного моніторингу роботи до самозростання. І тільки тоді можна прагнути чогось більшого і втілювати нереальне.
– А ще мені неабияк допомагає тісне коло спілкування атовців. Можна кинути запитання: де дістати дешевше якусь річ або ж зробити свердловину, і відразу все вирішується. Маємо можливість відвідувати тренінги. Завдяки заходам, на які я потрапляв, познайомився із досить знаними рестораторами, які реально мені допомогли на початку. Без них нічого не вдалося б зробити. Та головна запорука успіху – ніколи не ледарювати і йти вперед, незважаючи на падіння. Бо впавши, ти дивишся на ситуацію під іншим ракурсом й усвідомлюєш власні помилки.
Для ветеранів вкрай важливо залишити війну в спогадах і знайти сили гідно реалізуватися в цивільному житті. І коли від армії ти береш найкраще: силу, витримку і гарт, то ці якості неодмінно мають перерости у щось значуще. А спеціалісти Центру Axios наголошують: «Головне – робота над собою, своїми страхами й лінощами. Тільки це допоможе розпочати будь-яку справу, навіть надскладну…»

Галина ЖОЛТІКОВА

Ти станеш командиром!

Військо України
Powered by Ajaxy

Партнери проекту