Герої АТО

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ «ВІКІНГ» НА ПРІЗВИСЬКО «ГНОМ»

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ «ВІКІНГ» НА ПРІЗВИСЬКО «ГНОМ»

Цього  кремезного двометрового чолов’ягу з  чернігівської «Самооборони», що має екстраординарну зовнішність, неможливо не помітити. Руда борода, втомлені великі очі та козацький оселедець на голові неодмінно привернуть увагу перехожого.

3А той, хто матиме необережність зазіхнути на українське слово чи культуру – познайомиться із сокирою «Гнома». В цьому вже переконались проросійські «браття» на Донбасі, а його товариші радять рашистам оминати бороданя десятою дорогою, а ще краще – тікати з України…
Його звати Станіслав Бойко. Прізвисько «Гном» чернігівець отримав, напевне, ще тоді, коли захоплювався історичною реконструкцією. Історія вікінгів його вабила змалку. Полюбляв фехтування, частенько відвідував страйкбольні клуби. Ще рік тому він і подумати не міг, що доведеться змінити ігрову зброю на бойову та воювати за Україну.
– Як тільки починались події на Майдані, я відразу поїхав до столиці, – згадує Станіслав. – Там зустрів друзів, з якими й стояв до кінця. Потім почалось російське захоплення Криму. Тоді я думав, що далі росіяни не підуть. На жаль, помилився.
Після загострення ситуації на сході держави, чернігівський «вікінг» разом з друзями-патріотами вирішили поїхати на фронт боронити рідну землю в добровольчих батальйонах, котрі стояли на сторожі маріупольських околиць. Поступово їхня служба переросла в повноцінні бойові дії, адже українським захисникам майже щодня доводилось

A Ukrainian serviceman is seen during fighting with pro-Russian separatists in Pesky village, near Donetsk January 21, 2015. Ukrainian President Petro Poroshenko accused Russia on Wednesday of sending 9,000 troops to back separatist rebels in the east of his country, and the IMF chief said she backed extra financial help for Kiev as the conflict inflicts severe economic damage.  REUTERS/Oleksandr Klymenko  (UKRAINE - Tags: POLITICS CIVIL UNREST MILITARY CONFLICT)

відбивати атаки противника на різних напрямках. І це, попри Мінське перемир’я.
– В Маріуполі я отримав бойове хрещення, – посміхається «Гном». – Для звичайної цивільної людини, яка ніколи не бачила війни, а тим паче не тримала в руках справжню зброю – це серйозний психологічний розлад. Проте в окопах та бліндажах немає часу на негативні роздуми, треба реально оцінювати ситуацію, бути постійно готовим до оборони чи наступу.
Всередині осені Станіслав Бойко повернувся до Чернігова. Трохи відпочив, спорядився амуніцією та взимку знову поїхав на Донбас. Добровольчий батальйон, в якому він воював, передислокувався в селище Піски. По той бік «фронту» розташоване село Жабуньки. Саме звідти підрозділ, в якому воював Стас, постійно обстрілювали терористи.
– Перше моє враження від Пісків – випалений плацдарм, на якому колись стояли елітні багатоповерхові будинки передмістя Донецька, – говорить чернігівець. – Звідти в бінокль добре видно окупований Донецьк та навіть те, як переміщуються бойовики.

Ukrainian servicemen patrol an area near the eastern Ukrainian town of Debaltseve in Donetsk region, December 24, 2014. REUTERS/Valentyn Ogirenko (UKRAINE  - Tags: CIVIL UNREST POLITICS CONFLICT)

)

Українські бійці жили переважно в підвалах, щоб убезпечитися від раптового мінометного чи артилерійського обстрілу. Стасу довелося поселитись у землянці, адже постійно воював на передньому краї, а великих споруд там не було. В «помешканні» був навіть телевізор – волонтери привезли.
Практично всі телеканали, які можна зловити в околицях Пісків – терористичні. Цікаво, що не російські, а саме телеканали самопроголошених «ДНР» та «ЛНР». І, як стверджує Станіслав, пропаганда на «сепартелебаченні» жорстка та агресивна.
За словами «Гнома», у підрозділі багато трофейної зброї. Навіть вдалось відбити в злочинців зенітну установку та кілька кулеметів.
– Раніше бойовики заходили в село і звідти вели вогонь по наших позиціях. Обстрілювали навіть з тильної сторони. Потім бійці з сусідніх військових частин надали нам підкріплення: протитанкові та автоматичні гранатомети, міномети й значну кількість боєприпасів. Тоді нам вдалося добряче «потрусити» противника та повністю зачистити село.
Сепаратисти не очікували такого опору. Їх багато полягло, решта – накивали п’ятами, – розповів боєць.
…Недавно Станіслав повернувся з Донбасу. Він мріє про те, щоб швидше закінчилась війна і в Піски знову повернулись мешканці, українських осель. Він готовий боронити найрідніше – Україну! І воюватиме, допоки не вижене з Донбасу останнього зайду-рашиста.

Віктор АНУФРІЄВ

Powered by Ajaxy