Журнал

ДОНБАСЬКИЙ «ПОРОЖНЯК»

ДОНБАСЬКИЙ «ПОРОЖНЯК»

Пам’ятники бувають різні: мужикам у піджаках, дівчатам без піджаків, зате з веслами, акторам, персонажам п’єс і фільмів, полководцям та їхньому гужовому транспорту. Та найоригінальніший пам’ятник нещодавно відкрили у Ростові – органічному добриву. Хоча офіційно та куца тумба, яка легко накривалася наволочкою від сирітської подушки, іменувалася монументом російським «добровольцям», що віддали життя під час «визволення» Донбасу від місцевих жителів, але оскільки на тих полях, де вони все це віддавали, з року в рік конопля виростає все буйнішою і більш задьористою, варто все ж таки говорити про добриво. Або принаймні про «добрИвольців».
На урочистій церемонії відкриття шморгав носами і витирав скупі п’яні сльози численний місцевий бомонд у кількості десятка екземплярів. Також були представники міжнародної спільноти – «президент ДНР» і відомий меценат Сашко Захарченко, в якого на руці висів колишній «голова уряду» цього ж таки утворення Бородай, не менш відомий спеціаліст по малайзійських «Боїнгах». Дещо здивувала відсутність ще більш відомого поціновувача прекрасного, колекціонера живопису, позолочених скульптур і страусів, «барона у вигнанні» Віктора Януковича, без активної участі якого, можливо, ніколи б і не було ні російських «добровольців», ні цього свята. Та прес-секретар «проффессора» повідомила журналістам, що після того, як під час однієї церемонії в Києві колекціонера накрило жалобним вінком, він поклявся на такі заходи більш не ходити.
Відсутність Віктора Федоровича на церемонії компенсував своєю присутністю помічник президента Росії Владислав Сурков. На перший погляд, це було дивно. Адже його шеф неодноразово клявся «зуб дати» за те, що нікого з росіян на Донбасі і близько немає. Російська мова – є, її українські буряти й захищають, а росіян – ні боже ж ти мій! З’ясувати в самого помічника, яким це протягом його на «чужу свадьбу» затягло, не вдалося. Він вперто мовчав, мов та тумба під наволочкою, яку відкривали. Не сказав жодного слова ні під час церемонії, ні після неї. Лише лагідно посміхався журналістам, які смикали його за пальто, прохаючи хоча б каркнути якусь літеру. Так же мовчки і пішов разом із «президентом ДНР», котрий щось йому нашіптував про курячі стегенця. Одне слово, вкотре підтвердилася геніальність Миколи Васильовича Гоголя, який у своїх творах не лише описав сьогодення Росії, а й передбачив дану історичну подію: «Сьогодні мені всю ніч снилися два якісь незвичайні щури. Я таких ніколи не бачив: чорні, неприродної величини! Прийшли, понюхали – і пішли геть». Хіба що гоголівські щури «прийшли і понюхали», а ці навпаки – пішли нюхати. Курячі стегенця, ясна річ.
Що до цього разом із Сашком нюхав один з ідеологів «руского міра» майор-письменник-«замполіт» Захар Прилєпін, не можуть сказати навіть дипломовані наркологи. Поки що їм невідомо, який «кокс» міг викликати в майора таку реакцію, якою він вразив навіть побратимів по «перах». Навіть вугільний пил, политий ЛСД і щедро присмачений колумбійським героїном, що його колишній заступник мера Пітера Анатолія Собчака і хрещений батько нинішньої кандидатки у російські президенки Ксюхи Собчак Володимир Путін на початку своєї політичної кар’єри мішками і вагонами завозив на потребу рідної популяції, не міг спричинити такого вражаю-чого ефекту. Кілька разів чхнувши і насилу віддихавшись, «класик російської літератури» повідомив в інтерв’ю «Комсомольськой правде», що його друг і «президент ДНР» Сашко Захарченко входить до «п’ятірки» найбільш популярних політиків в Україні!
За словами майора, він знає про настрої в Україні «трохи більше, ніж решта», оскільки «має доступ до закритої соціології, яка надходить і в адміністрацію ДНР, і до пана Порошенка».
Власне останнім часом, особливо після рішення Сенату США надати Україні летальну зброю, Захарченко стільки разів бігав з папером до дерев’яної будки на дворі, що та стала його головною резиденцією. Там він і прочитав приємні для нього слова, розминаючи «Комсомолку» у руках. На жаль, «замполіт» не завдав собі клопоту назвати чотирьох інших найпопулярніших політиків в Україні, але «головний отаман всія Малоросії» і без того давно здогадувався, хто це. З майбутніми конкурентами на президентських виборах треба було щось робити. Зібравши в жмут усе своє стратегічне мислення, очільник «ДиРи» завдав випереджувального удару і прямо в будці провів прес-конференцію, на якій рішуче заявив спікеру «парламенту» Денису Пушиліну, котрий також засідав неподалік за стінкою:
– Януковича, Клименка, Арбузова, Азарова… Давай внесемо цих людей до списку нев’їзних у Донецьку народну республіку! Зі зрадниками нам робити нічого!
Спікер хотів було заплескати в долоні, але руки були зайняті – тримали штани. А в далекій Росії Віктор Федорович зламав останню ручку і тихо заплакав. Він-бо знав, хто насправді зрадник! Якось залізши в Інтернет і набравши у віконці пошуку слово «порно», він замість бажаного відео з промовою «коханої» дружини з монологом про наколоті американські валянки отримав текст колишнього глави «ЦВК ДНР» Романа Лягіна, котрий відповідав за організацію «рехверундума» у травні 2014 року:
– Я робив те, що робив, за переконанням, щиро і з повною віддачею! Тому що вірив у Росію, яка нас не покине. Але вона кинула, причому під танки! Тисячі людей забивають, як скотину, для телевізійної картинки. Донбасу не судилося пройти шлях Криму! Нас зрадили і продали! За що боролися і помирали? І що, все було даремно? Так, Росії, яку ми собі уявляли, немає, а, можливо, ніколи й не було. Для повернення нормального життя, відновлення роботи підприємств, неминуче повернення в Україну! Донбас – це Україна!
Це був повний аут! Особливо, якщо згадати «шлях Криму», для чого не обов’язково мати доступ до «закритої соціології». Навіть за даними російської «Независимой газеты», у кримських містах зростання смертності порівняно з рівнем 2013 року становить: у Феодосії – 13%, у Сімферополі – 12%, в Ялті – 5%. Тоді як з 2005 по 2013 рік смертність в АРК безперервно зменшувалася.
2015 року злочинність у Криму збільшилася на 53%, у місті «російської флотської слави» Севастополі – на 45%. Найбільш пишно порівняно з 2014 роком, коли півострів «стогнав під українськими окупантами», буяють економічні злочини – на 143%. Здирництва стало більше на 70%, крадіжок – на 32%, пограбувань – на 11%. За словами «понаїхавшого» начальника Севастопольського управління МВС, «збільшується кількість злочинів за рахунок того, що зростає кількість безробітних. Роботи немає, а жити хочеться». Зростання озлоблення і агресивності проявилося збільшенням тяжких і особливо тяжких злочинів на 123%, із них убивств – на 53%, тяжких тілесних ушкоджень – на 25%. Зате «без бандер» і «не стріляють».
Тішитися новоявленим «громадянам Росії» залишається лише російським державним телебаченням, яке запустило серію репортажів з КНДР про те, як чудово північним корейцям живеться під керівництвом Пут Ина… тобто Кім Чен Ина. З якою любов’ю вони після роботи вирощують квіточки: «Пахне свіжістю і нашою глибокою повагою до вождя!» І жодних тобі балетів про «Лебедине озеро»! Зате є прекрасна опера «Море крові», в якій героїня в ході оборони від американських агресорів несе на голові горщик каші для товариша Кім Чен Іра, з двох рук відстрілюючись від імперіалістів.
Все це надихає на нові трудові і бойові подвиги. У самій Росії набуває популярності не лише «президент ДНР», а й лозунг «Доженемо і переженемо Північну Корею!». Бо й справді фігня якась: РФ годує КНДР, але якщо тамошнього Ина порівняти мордами з російським Ином, то не камільфо виходить – тамошній втричі ширший.
А вина в цьому «найбільша геополітична катастрофа» – розпад Радянського Союзу, як мудро визначив президент Росії, марно надуваючи щоки, аби хоч трохи зрівнятися зі своїм північнокорейським колегою.

Щоправда, він так і не зміг дати пояснення, що саме до тієї «катастрофи» призвело. Довелося за нього це робити всесвітньо відомому аналітику, синові юриста і лідерові ЛДПР (не плутати з КНДР і ДНР з ЛНР) Володимиру Вольфовичу Жириновському. На його могутній у своїй куцості розум, винуватцями розпаду стали Андропов і Горбачов, бо вони були «селюками».
– Вони із села! – заявив Вольфович у черговій програмі ще одного «аналітика» Соловйова, котрий сьогодні заміняє росіянам Петросяна і Кашпіровського водночас.
– А ви звідки? – поцікавився Петросян плюс Кашпіровський.
– Я з Азії! Я – Чингізхан! – чесно признався Вольфович, в один момент переплюнувши всіх пацієнтів божевілень, котрі вважають себе Наполеонами.
Після цього Сашкові Захарченку залишилося тільки підтертися тією «Комсомолкою» зі своїм «рейтингом…

Олег ЯНОВСЬКИЙ

Сохранить

Ти станеш командиром!

Військо України
Powered by Ajaxy

Партнери проекту