Журнал

І створила Росія Бога…

І створила Росія Бога…

Димоносець «Умирав Кузя» не допоміг, хоча надії на нього покладалися великі. Особисто голов­нокомандувач так званої армії Росії підполковник КДБ Володимир Путін планував, що грізний вигляд цієї все ще не потонулої гордості московського мореплавства не тільки змусить тікати із Сирії нахабні й слабохарактерні сили НАТО, а й підніме на недосяжну височінь залишки морального та бойового духу «шахтарів особливого призначення», які несуть у камуфльованих підштаниках ідеали «русского мира» на руїни Донбасу. Проте щось пішло не так. Не склалося, одне слово. Як завжди у Путіна наплутали щось, завантажили топку не відповідними за інструкції березовими дровами, просоченими високооктановим «Бояришником» потрійної перегонки, а використаним обтирочним дрантям, зібраним юнармійцями по цехах найближчого до порту нафтопереробного заводу. І весь очікуваний ефект разом із димом вилетів у трубу. Головнокомандувачу, щоправда, доповіли про величні бойові успіхи, що полягали, зокрема, у знищенні чотирьох сотень вороже налаштованих чайок, які кружляли навколо «Кузі» з розві­дувальною метою. Але міністр так званої оборони від здорового глузду Росії Сергій Шойгу здогадувався, що з тих чайок тільки два було збито прицільним залпом мазутної кіптяви, а решта 398 просто в польоті померли від сміху. Не допомогла у зміцненні геополітичного авторитету Росії-матері й талановито проведена операція під кодовою назвою «Свій — свого». Чужі, подивившись, як росіяни вміло втопили два власні бомбардувальники, боятися чомусь так і не захотіли. Навіть навпаки. Довелося плавучій коптильні гребти назад до рідних берегів, мов тертого хріну понюхавши, а міністрові оборони, що жодного разу в армії не служив, займатися незвичною для нього справою — думати. Думати про те, якими ж таки військами відбивати атаки міжнародного супостата, котрий обступив Кремль з усіх боків, якщо із флотом усе ясно навіть за димовою завісою «Умирала Кузі», літаки й ракети від землі іноді ще відриваються, але нормально сідати вже не бажають, а про піхоту годі й говорити. Єдине, на що вона годиться, так це на добриво для донецьких степів. А практика показує: чим маснішим стає чорнозем у тамтешніх краях, тим більше необхідно гумконвоїв з туалетним папером для потреб ще живих «дірявих сепараГлистів». Бо камуфлюють підштаники, не знімаючи галіфе, а потім стоїть «там русский дух, там Русью пахнет», що Пушкін скоріше повісився б, ніж погодився про таке амбре поеми писати.

Думав Сергій Кужугетович, думав, аж три генеральські кашкети на голові репнули, так мозок розпирало, і таки придумав. На засіданні «Клубу за інтересами Володимира Путіна», що делікатно сховався за фіговим листком зі смішним написом «Державна Дума Росії», повідомив, начебто його контора створила новий рід військ. Депутати спочатку пожвавішали, зібралися навіть телеграму «новороським» організмам радирувати: мовляв, тримайтеся там,  швидше вчіть, як англійською буде «млеко, яйки, сало», бо скоро на Лондон з новоствореними непереможними військами підемо, втілимо мрію Сашка Захарченка в життя, але тут генерал від пожежної каланчі роз’яснив, що війська — інформаційного призначення і марширувати під прапорами площами захоплених міст не привчені. Головне їхнє завдання — нишком розвішувати на чужих вухах локшину про прекрасне життя в Росії й безпросвітну нудь за її межами. «То які ж вони нові? — здивувалися депутати. — А «Звезда», «Раша Тудей», Перший канал? Чи присипаний радіоактивним попелом Дмитро Кисельов і потенційний бургомістр Одеси, Жмеринки й Львова Володимир Соловйов? Ці ж війська вже три роки з телевізійних окопів не вилазять, ви що, Сергій Кужугетович?»

Проте раціоналізатор уже поспішав за преміальними, насамкінець остаточно всіх заплутавши загадковою фразою: «Пропаганда має бути розумною, грамотною і ефективною». Сам хоча б зрозумів, що сказав? Адже це точно не про «Раша Тудей» і кисельових-соловйових, котрі не обтяжені ні розумом, ні грамотністю. Та й ефективність їхня до болю схожа на дефективність.

Про що можна говорити, наприклад, з «експертом-сходознавцем» Семеном Багдасаровим, який репетує з телевізора: «Влада в Україні є фашистською і нацистською, бо вона налаштована проти Росії! Ми повинні застосувати для її знищення всі види озброєнь. Я із задоволенням піду воювати!.. Треба створити на ДНР і ЛНР додаткові збройні формування. Вони мають перейти у наступ і покінчити з вашим бедламом. Ви — бандити, негідники!!!»

За таке оригінальне  трактуван­ня нацизму і фашизму навіть Гітлер з Муссоліні сходознавцеві із задоволенням морду б набили, та чи варто шукати логіку в божевільні, де кожен другий — Наполеон і рветься у бій з полчищами тунгуських метеоритів? Ну, здавалося б, йди, воюй, хто тебе, вбогого, тримає? Гамівна сорочка, ґрати на вікнах, санітари-садисти? Аж ніяк. Сніданок, обід і вечеря тримають. Адже годують там безкоштовно й регулярно. Не за творчі труди, а лише за те, що він — Наполеон. І горланить, не висовуючи носа з палати, казна-що, даючи можливість годуватися довкола нього стовпищу обслуги, починаючи від головного лікаря в погонах підполковника КДБ під президентським піджаком.

Скаженого собаку, який кидається на перехожих, можна виправдати — він точно не винуватий, що десь заразу підхопив. А цих чим можна виправдовувати, якщо вони самі вірусами сказу і є?

Це було б сумно, якби не було так смішно: надивившись ними ж створених телепередач, начитавшись ними ж написаних газетних, журнальних і інтернетівських текстів, де брехня й невідповідності рояться, мов покемони в айфоні Дмитра Медведєва, московські «бійці пропагандистського фронту» щиро повірили, що їхня особиста тупість вважається інтелектом. І що таким же інтелектом наділені решта. «Двічі по два — вісімнадцять!» — виголошує Дмитро Кисельов. «Та ні – чотири!» — відповідають йому. «Ви — мракобіси, інквізитори, душителі прогресу, вас утопити у відхожому місці треба!» — парирує Кисельов і йде знімати десяток телепередач із запрошеними експертами, які затято вважають таблицю множення вигадкою ворогів Росії. Потім виявляється, що з таким підходом до математики важко нараховувати зарплату — і двічі по два знову починає дорівнювати чотирьом. «Ми це завжди стверджували, — на блакитному оці цвірінчить з телеекрана Дмитро Кисельов. — Більше того,  сама таблиця множення була винайдена в Росії, цей факт відомий усім і не підлягає сумніву!»

Німці із французами, як і американці з японцями навіть не уявляють, що можна так натхненно брехати. 6 березня в Міжнародному суді ООН у Гаазі почалися слухання за першим з позовів України до Росії за обвинуваченням її в міжнародному тероризмі, заохоченні міжнародного тероризму, расизмі та етнічних чистках. Російські дипломати зробили там сенсаційну заяву: до подій на Донбасі, мовляв, Росія непричетна, а гармидер там почали місцеві жителі, щойно знайшли в шахтах купу всіляких танків, самохідок, «Градів» і «Смерчів», залишених українською армією. Це крутіше за «магазини військторгу» буде, на цьому можна було б судовий розгляд і закінчити, попередньо викликавши санітарів.

Як будуть розвиватися події із «створенням» російських військ інформаційного призначення покаже час. Не треба тільки дивуватися, почувши одного разу з екрана телевізора: «І створила Росія Бога. І Бог створив увесь інший світ. І світ той є Росія. І побачила Росія, що то добре…»

Ти станеш командиром!

Військо України
Powered by Ajaxy
Международный выставочный центр

Партнери проекту