Журнал

«КІБОРГ­МАСАЖ», HUMDRUM CAFE, «КРОЛИК РОСТИК» ТА ІНШІ

«КІБОРГ­МАСАЖ»,  HUMDRUM CAFE, «КРОЛИК РОСТИК» ТА ІНШІ

Нещодавно Громадська організація «Юридична сотня» та проект «Воїну – гідна праця» Громадської організації «Центр зайнятості вільних людей» провели опитування серед ветеранів антитерористичної операції щодо їхнього працевлаштування. З’ясувалося, що на стару роботу після демобілізації повернулися лише 10 відсотків респондентів. Менше місяця її шукали 23 % опитуваних, 1-3 місяці – 12 %, 3-6 місяців – 18 %, близько року – 25 %, понад рік – 22 %. Навіть з урахуванням чималої похибки цифри красномовно свідчать принаймні про дві важливі проблеми. Перша – нової роботи потребують чимало наших захисників. Друга – знайти її насправді не так і просто

Допомогти вчорашнім воїнам знайти себе в цивільному житті покликаний проект «Воїну – гідна праця» в межах постмайданівської громадської ініціативи «Центр зайнятості вільних людей». У лютому 2014-го її започаткували з десяток активістів, які раніше займалися рекрутингом та підбором персоналу. З самого початку ГО «Центр зайнятості вільних людей» допомагала працевлаштуватися вимушеним переселенцям зі Сходу України. Згодом стало зрозуміло, що такої допомоги потребуватимуть воїни, які повертаються з війни на Донбасі. Так, в січні 2015 року Оксана Філоненко, волонтер Майдану, заснувала проект соціальної адаптації учасників АТО через працевлаштування, перекваліфікацію та навчання під назвою «Воїну – гідна праця». Першими донорами, які його підтримали, стала компанія Rotary International.
Спочатку опікувалися переважно тими бійцями, які через каліцтва й травми не могли повернутися на попереднє місце роботи. Турбот побільшало тоді, коли до мирного життя почали повертатися всі мобілізовані.
– Допомога мала комплексний характер, – пояснює Анастасія Ковальчук, координаторка зі зв’язків з громадськістю ГО «Воїну – гідна праця». – Адже, окрім працевлаштування чи перекваліфікації, хлопці потребували психологічної та медичної реабілітації, в когось виникали юридичні питання тощо. В такому форматі проект проіснував півроку. За цей час ми зрозуміли, що швидких результатів годі й чекати. Адже бійцям з інвалідністю, наприклад, лише для фізичної реабілітації потрібно щонайменше рік. Не кажучи вже про подальші пошуки роботи. Згодом вирішили не обмежуватися тільки цією категорією, а сприяти всім без винятку демобілізованим.
Ситуація на ринку праці має чимало нюансів. У Києві, наприклад, вакансій і так достатньо. У регіонах їх менше. За бажання у столиці може працевлаштуватися будь-хто. Щоправда, така робота, як правило, не завжди високооплачувана або фізично важка. На ці умови погоджуються не всі. Комусь заважають поранення, хтось хоче працювати за фахом. У регіонах свої особливості, але загалом там, де умови комфортніші, більша й конкуренція. Саме в таких життєвих ситуаціях колишнім воїнам допомагають фахівці проекту «Воїну – гідна праця». Кошти на реалізацію надходили від закордонних і вітчизняних компаній та фондів. Таких, наприклад, як Агентство США з міжнародного розвитку USAID, Посольство США в Україні, Міжнародний фонд «Відродження», вітчизняна мережа автозаправних комплексів WOG тощо.
Одним із членів проекту є колишній військовослужбовець 43-ї окремої артилерійської бригади Андрій Солдатов. Після закінчення Львівського національного університету ім. Івана Франка чоловік працював у сфері туризму, працевлаштування та підбору персоналу. До війська пішов у четверту хвилю мобілізації. Відслуживши, повернувся до звичної діяльності. Втім, на жаль чи на щастя, довго не протримався. Відчував потребу в більш активній громадській роботі, прагнув допомагати таким, як сам. Адже як учасник АТО добре знає проблеми, які можуть виникнути під час пошуку роботи та працевлаштування. Тож тепер допомагає їх вирішувати побратимам.
Насамперед активісти проекту працюють з тими воїнами, які мають відповідну мотивацію й зацікавлені в допомозі. Адже охочих чимало, а допомогти всім і відразу нереально. Тож спочатку необхідно добре продумати, куди спрямувати зусилля, аби ефективно використати час і зусилля.
– У своїй роботі ми використовуємо важливий принцип: суто індивідуальний підхід до кожного ветерана, – говорить Андрій. – Адже в кожного з них – власний погляд на життя та проблеми, свій характер, інтереси та потреби. Спочатку ми намагаємося підшукати таку роботу, де є можливість навчатися за рахунок фірми. Тобто де роботодавець готує фахівця з перспективою гарантованого працевлаштування. Особливий підхід – до людей з інвалідністю. Будемо відверті: працевлаштувати їх іноді вкрай важко. Але наша робота полягає не в тому, аби відразу пропонувати певні вакансії. Ми проводимо кар’єрні консультації, спілкуємося з людьми, радимо, орієнтуємо, направляємо на курси чи навпаки – відмовляємо йти в ту чи іншу галузь.
Останнім часом, наприклад, дуже популярною є робота в сфері IT-технологій та послуг. Приваблює вона й ветеранів АТО. Але щоб зайняти там свою нішу, необхідно мати здібності, відповідні знання та в подальшому постійно самовдосконалюватися. Адже ця сфера розвивається дуже швидко, й потрібно встигати.
Іноді людина не може визначитися з вибором роботи або скаржиться на те, що їй всюди відмовляють. Таких випадків достатньо. Тож будемо відверті, суспільство не завжди має одностайне ставлення до наших захисників через певні перестороги, симпатії чи навпаки. Тому важливо розібратися в суті проблеми. Погодьтеся, не дуже приємно працювати в колективі, де на тебе дивляться скоса.
Іноді такі перестороги небезпідставні. Чи багато демобілізованих хлопців після закінчення служби відвідали психолога? На жаль, у нашій країні ця процедура вважається ледь не ганебною. Тим часом досвід країн, які воюють, свідчить, що навіть через десятки років посттравматичний синдром у воїнів не зникає. Вихід – допомога психолога. Чим раніше, тим краще.
У проекті «Воїну – гідна праця» її надає Катерина Горішня, психолог – кар’єрний консультант, аспірантка Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, екофасилітатор. Вона допомагає ветеранам зорієнтуватися під час вибору професії. Але перш ніж надати допомогу, з ветеранами проводять розмову «Чашка кави з психологом». Невимушене спілкування допомагає зрозуміти, наскільки людина взагалі готова до мирного життя.
– Починаючи роботу з хлопцями, слова «психолог» ми взагалі намагаємося уникати, – говорить Анастасія. – Адже в них відразу з’являється певна пересторога. Зрештою часто довідуємося, що наших підопічних хвилює не лише працевлаштування, а й проблеми в сім’ї, непорозуміння з близькими тощо. Поспілкувавшись з психологом, вони відчувають полегшення. Тоді такі візити повторюються знову й знову. Ми не відмовляємо. Деякі ветерани відвідують психолога з півроку, лише тоді висловлюють готовність шукати роботу. Загалом же наші фахівці прийняли близько 1,3 тис. учасників АТО, провівши приблизно 4 тис. консультацій.
Майже чотири сотні вчорашніх бійців у нову професію прийшли після навчальних курсів. Перш ніж їх організувати, представники проек-ту «Воїну – гідна праця» вивчають попит на спеціальність. Власними силами проводять заняття з англійської, німецької мов, а також курси у вихідні, які надають можливість у короткий термін опанувати нову професію. Це, зокрема, основи туризму, SMM (Social Media Marketing – процес привертання уваги через соціальні платформи), продаж в Інтернеті, ресторанна справа тощо. Неабиякою популярністю користуються курси, організовані за допомогою партнерів: масажистів та перукарів (компанія «Партнер+»), англійської мови (Green Forest),
сушистів тощо. Загалом майже дві з половиною сотні навчальних центрів та компаній-роботодавців готові й у подальшому допомагати нашим хлопцям влаштовуватися в цивільному житті.
Цікава деталь: демобілізовані бійці найбільш комфортно почуваються, коли відкривають власну справу або працюють серед таких, як самі. Вони адаптуються, набувають досвіду і зрештою, в подальшому можуть самостійно вести власну справу. Дуже доречним майданчиком для цього стала всеукраїнська інформаційна кампанія «Захоплені життям. Історії успіху ветеранів АТО».
Вона проводилася в кілька етапів. У чотирьох містах України колишні бійці презентували свої історії повернення до мирного життя. Це стало чудовою можливістю познайомитися один з одним, з роботодавцями, з фахівцями, які займаються перекваліфікацією. Ділилися досвідом щодо успішного працевлаштування, започаткування власної справи, громадської діяльності тощо. З’ясувалося, що на заходи подібного формату є неабиякий попит серед ветеранів АТО. Саме так починали чимало ветеранів, які нині успішно працюють чи ведуть бізнес.
Захисник донецького аеропорту Дмитро Крикун, наприклад, до проекту «Воїну – гідна праця» звернувся із конкретним запитом. Мовляв, ще з дитинства йому подобається робити масаж, тож хотів би спробувати себе в цій справі. Волонтери підшукали компанію «Партнер+», яка займається підготовкою масажистів. Там погодилися навчати Дмитра безкоштовно. Закінчивши курс, пройшов відповідну практику. Невдовзі відкрив у Києві власний салон «Кіборг-масаж», де нині успішно працює.
Максим Ільченко з Краматорська до мобілізації працював у сфері IT-технологій. На війні майже повністю втратив зір, тож повернутися на попереднє місце роботи не було можливості. Проте чоловік твердо вирішив знайти себе в новому житті. Він також закінчив курси масажу, пройшов практику в місцевому центрі реабілітації людей з інвалідністю. Тепер успішно працює й навіть здобуває фах реабілітолога в одному з вищих навчальних закладів фізичної культури.
Повернувшись з війни до рідного Львова, ветерани АТО Андрій Каратник та Дмитро Гурний відкрили власну кав’ярню Humdrum Cafe. Там можна скуштувати смачну львівську каву, бургери, сендвічі та багато іншого. В подальшому побратими планують організувати доставку та комплексне обслуговування установ і організацій.
Їхній земляк Назар Голько має фах інженера-будівельника. У 2015-2016 роках проходив службу в 72-й окремій механізованій бригаді. У той період її бійці боронили околиці Маріуполя і Волновахи. Після демобілізації повернувся на попередню роботу. Але згодом вирішив пройти бізнес-курси, організовані Львівським центром надання послуг учасникам бойових дій. Чоловікові хотілося щось змінити  в своєму житті. Вже незабаром Назар разом із маленькими дочками заснували бренд «Кролик Ростик». Тепер сім’я успішно вирощує поголів’я кролів на власній фермі.
Витончений бізнес має Владислав Кураленко з Дніпра. Разом із побратимами з 93-ї окремої механізованої бригади він воював під донецьким аеропортом, Карлівкою, Пісками… До мобілізації чоловік працював начальником відділу продажів великої компанії. Але так склалося, що після повернення довелося шукати нову роботу. Заради цікавості спробував зайнятися захопленням дружини – вишивкою бісером. З часом хобі перетворилося на заробіток. Частину з прибутку, вирученого від продажів, сім’я спрямовує на благодійність. «Вишивка для доб-рої справи» – таку назву має їхня з Яною сімейна майстерня.
Мережа ресторанів Pizza Veterano, масажний салон «Кіборг-масаж», кав’ярня IZБА-coffee, бренд чоловічої натільної білизни Regata Club – це ті ветеранські бізнеси, які нині не потребують особливої реклами. Пересічні громадяни впізнають їх не лише за основним видом діяльності, а й завдяки різноманітним соціальним проектам, у яких вони беруть участь як благодійники. Їхній успіх – це ще одне нагадування про те, що люди, які пройшли крізь горнило війни, достойні нашої поваги й шани. Вони поступово звикають до цивільного життя, започатковують нові справи,  завдяки яким також принесуть багато користі державі.

Сергій БАСАРАБ

СТАТИСТИКА РОБОТИ ПРОЕКТУ

3387 проведених консультацій;
1261 учасник проекту – ветерани АТО;
291 людину працевлаштовано;
387 ветеранів пройшли навчання щодо перекваліфікації;
12 ветеранів АТО відкрили власну справу;
15 навчальних семінарів проведено для державних установ;
411 учасників взяли участь у тренінгах по роботі та комунікаціях з ветеранами для державних службовців, роботодавців, волонтерів та ГО;
248 партнерів серед роботодавців, навчальних центрів тощо

 

 

Сохранить

Ти станеш командиром!

Військо України
Powered by Ajaxy

Партнери проекту