Журнал

ЛЯЛЬКИ-­НЕМОВЛЯТА – РУКАМИ СОЛДАТА

ЛЯЛЬКИ-­НЕМОВЛЯТА – РУКАМИ СОЛДАТА

Нещодавно він управно керував 40-тонною броньованою машиною, а нині створює реалістичні ляльки. Учасник бойових дій на сході України виявив хист до досить незвичної справи. Погодьтеся, не часто зустрінеш чоловіка, який «чаклує» над дитячими іграшками. Тим паче – над ляльками-реборнами! Більше того, таких майстрів, як Сергій Бондар з Остра на Чернігівщині, лише двоє в Європі: він та ще італієць

 Реборн – це лялька у вигляді дитини, виконана в натуральну величину із максимальним реалізмом. Мода на створення таких ляльок виникла у США наприкінці 90-х років минулого століття. Відтоді на них чималий попит у світі.
Від таких «немовлят», виготовлених вмілими руками колишнього танкіста 1-ї окремої танкової бригади Сергія Бондара, неможливо відвести погляд. Вони неймовірно схожі на справжніх, живих дітей. Слізки в очах, ледь помітні судинки на руках та ніжках, навіть діатез на щічках…

Кожна волосинка – вручну…
Мало хто замислюється, скільки сил, витримки та терпіння вклав диво-майстер в одного такого «малюка». А ще це захоплення не з дешевих. Адже для своїх «діточок» Сергій замовляє лише найкращі матеріали: якісні молди виробництва США (спеціальні форми, які мають певну структуру для створення фігур. – Авт.), фарби та 3D лак з Німеччини, натуральне волосся… Лише уявіть: кожну волосину він прошиває вручну, на кожну ляльку наносить близько сорока шарів фарби, щоб досягнути природного тону шкіри.
– Процес «народження» такого малюка дуже складний, – пояснює Сергій. – Спершу потрібно знежирити заготовку ляльки та прорізати місця очей та ніздрі. Потім висвітлити «шкіру», адже на світлу основу краще наносити потрібні кольори та рум’янець. Також іграшка потребує реалістичних нюансів. Далі – прикріплюю волосинки.
І справді, така робота – дуже копітка. Волосся «новонародженим» Сергій «вживлює» за допомогою голок, протягуючи волосинки крізь заготовку голови. Схожим способом нарощує малюку й вії. Завершену ляльку справді легко сплутати зі справжньою дитиною. Бували випадки, що Сергію навіть місцем у транспорті поступалися, коли він віз свого «малюка» замовникам.
– Плутали неодноразово. В оточуючих був подив, коли діставав іграшку з сумки й передавав покупцеві. Деякі пасажири ледь поліцію не викликали, – усміхається художник.

Народжений у сорочці
Для чоловіка таке захоплення стало ефективною реабілітацією після мінно-вибухової травми, якої зазнав під час бойових дій проти російського агресора на українському Донбасі.
– Ми добряче били ворога. Звільнили кілька населених пунктів. Нас, танкістів, окупанти пам’ятатимуть ще довго. Однак в одному бою я підірвався в танку, – згадує події трирічної давнини учасник АТО. – Після такого випадку, який стався зі мною, взагалі мало хто виживає. Лікарі прямо говорили: «Народився ти, хлопче, в сорочці…» Але після тривалого лікування у військових госпіталях таки став на ноги. У мене була контузія, черепно-мозкова та акустична травми, проблеми зі спиною, серцем… Втім головне, що залишився живий…
Сергій був мобілізований у першу хвилю. Гончарівське. 1-ша окрема танкова бригада. Водій-механік. Після лише восьми днів підготовки і тренувань у посиленому режимі поїхав на схід. Там, починаючи зі Щастя й закінчуючи Георгіївкою, воював майже рік.
За цей час Сергій Бондар побував у багатьох «гарячих» точках на Луганському та Донецькому напрямках. Разом з іншими бійцями завдавав ворогу відчутних втрат.

Унікальне ремесло
Після тривалої реабілітації чоловік повернувся до Києва, де мешкає зі своєю родиною. У столиці зовсім випадково зустрів майстриню-реборністку, яка й навчила його незвичному ремеслу.Виявилося, що жінка шукає помічника, який би реборнам прошивав волосся. Сергій вирішив спробувати. А згодом отримав і майстер-клас зі створення ляльки-немовляти.
Відома майстриня Варвара Лютік одразу помітила, що Сергій з  легкістю виконує цю «ювелірну» роботу. Відтоді колишній танкіст за цією тонкою справою проводить багато часу.
– Спочатку не очікував, що люди замовлятимуть продукт. Проте моє правило – не поспішати. Увагу приділяю кожній деталі. Мої рідні – дружина Оксана, сини Дмитро та Олексій мене підтримують. Більше того, Оксана створює образи малят. Є замовники, які до найменших дрібниць знають, який вигляд повинен мати їхній реборн. Інколи навіть приносять фотографії своїх дітей, щоб замовити точну копію. Клієнти залишаються задоволеними, – усміхається майстер.

Замовлення з Америки
Як виявилося, певний стосунок до створення забавок Сергій вже колись мав. Після навчання в технікумі хлопець працював у приватного підприємця, де набивав м’які іграшки. Згодом змінив фах. Був чоботарем. Однак любов до дітей все ж таки взяла гору. Нині для нього найбільше задоволення – дивитися на щасливі та вдячні обличчя своїх замовників. Його продуктом цікавляться і захоплюються багато людей не тільки в Україні. Сергій має достатньо поціновувачів свого мистецтва за кордоном. Нещодавно він отримав замовлення з Америки. Тож незабаром чергові ляльки Сергія поїдуть за океан…
Створені диво-майстром реборни не залежуються в нього. Їх охоче розкуповують. Цієї осені Сергій хотів взяти участь у Всеукраїнській виставці модної ляльки, однак усі його експонати роз’їхалися по родинах. Проте у нього ще все попереду.
– Не варто боятися експериментувати. Треба вірити у свої сили, свої можливості. Бажаного результату досягає лише той, хто докладає для цього максимум зусиль! – впевнений колишній танкіст Сергій Бондар.
Скромний, працьовитий, патріот своєї країни… Він із тих простих людей, які самостійно досягають успіху в житті. Тож віримо, що ще не раз почуємо про Сергія як про відомого на весь світ майстра!

Сніжана БОЖОК

 

Сохранить

Сохранить

Powered by Ajaxy