Журнал

ЛОГІСТИКA ВИРІШУЄ ВСЕ

ЛОГІСТИКA ВИРІШУЄ ВСЕ

Кілька років тому команда Проектного офісу реформ МО України започаткувала зміни в системі забезпечення Українського війська. Через російську агресію і зміну потреб в озброєнні, техніці та спорядженні пріоритетними на той час вважалися військові закупівлі. Але не менш нагальним було реформування тилового забезпечення загалом. Адже в арміях західних країн першу скрипку грає саме логістика. Як швидко нововведення стане реальністю в українському війську?

Акцент на закупівлях ставився насамперед тому, що військо виконувало відмінну від мирного часу місію: наші бійці стримували російського агресора на Донбасі, тож їм потрібні були дещо інші предмети користування, ніж зазвичай. Паралельно у Збройних Силах велася боротьба з корупцією, зокрема руйнувалися непрозорі схеми, які дозволяли за рахунок Міноборони проштовхувати інтереси певних фірм. Коли в Департаменті закупівель започаткували електронні торги, нарешті з’явилася можливість зробити акцент на логістиці загалом.

 

Різні завдання – різні потреби

Спочатку фахівці Проектного офісу реформ підготували основні положення логістичного забезпечення – доктринальний документ, який має на меті впровадження певної політики. Тобто сформулювати, як саме має відбуватися цей процес. У створенні доктрини допомагали партнери з Великої Британії, в яких є великий досвід у цій царині. І що головне – було чітко визначено різницю між військовим і мирним часом.

Адже великою проблемою логістики не лише Збройних Сил, а й взагалі сил оборони є те, що коли триває операція, до неї залучаються, як правило, всі силові відомства. Але при цьому відсутня система взаєморозрахунків, взаємообміну матеріальними засобами тощо. Така ситуація виникає через те, що забезпечення ведеться за умовами мирного часу. Кожне з них отримує по своїй лінії тільки те, що замовляє без урахування сумісних підрозділів.

А ось під час проведення спільних операцій НАТО логістика виходить на міжнародний рівень. Позаяк у ній беруть участь представники різних країн, то кожна з них обов’язково має окремий бюд­жет. Це не просто асигнування, які витрачаються на утримання, грошове забезпечення тощо, а кошти саме на проведення операції. Отже, за потреби спрощується і проведення взаєморозрахунків.

Армії провідних європейських країн займаються підготовкою, як і належить, у пунктах постійної дислокації чи на базах. Відповідно до цих потреб організована й логістика. Коли ж йдеться про ухвалення рішення щодо застосування підрозділів, починає працювати інша система забезпечення. Наприклад, створюється об’єднане оперативне командування, якому підпорядковуються частини з різних видів та родів військ. Цей орган планує операцію та її логістичне забезпечення. Приміром, бюджет операції «Буря в пустелі» становив 3 млрд доларів. Кошти на її проведення виділялися окремо, а не з рахунків утримання частин, які брали в ній участь.

В українському війську поки що немає розділення понять «підготовка» і «застосування» сил. Стратегічний оборонний бюлетень, підготовлений зокрема за участю Комітету реформ, такий розподіл вже передбачає. Для того, аби цей принцип запрацював, як у країнах НАТО, необхідно змінити всю систему логістики до батальйону і роти включно. Адже органи управління в теперішньому вигляді не здатні працювати в умовах чіткого розподілу. Очікується, що перехід на нову систему триватиме до 2018 – 2020 років. Адже в Міністерстві оборони та Генеральному штабі прагнуть насамперед реальних і якісних змін.

У Стратегічному оборонному бюлетені, окрім іншого, викладено необхідність створення Головного управління логістики і Командування Сил логістики. Перша структура – це J-4 за натовськими стандартами. Вона необхідна для того, аби будь-який командувач міг вирішити необхідні питання в одному місці. Саме в J-4 він зможе отримати всю необхідну інформацію. Робота над його створенням уже триває.

– Для забезпечення ресурсних потреб Збройних Сил та інших складових сил оборони створюють єдину систему логістики, – проінформував нещодавно під час засідання Комітету реформ перший заступник Міністра оборони України Іван Руснак. – У Генеральному штабі, зокрема, формується Головне управління логістики (J-4) із завданнями щодо загального керівництва логістичним забезпеченням військ. Наступним етапом буде формування Командування сил логістики на базі Озброєння, Тилу, підрозділів медичного постачання.

Натомість нині, аби з’ясувати загальний стан справ, командир має звернутися до штабу Тилу, Озброєння, Управління оперативного забезпечення і ще до багатьох різних структур. Адже поки що саме такої, де б збирали та аналізували всю інформацію, у Збройних Силах поки що немає. Кожен посадовець ніби й відповідає за свою ділянку роботи, але «загальної картини» ніхто відтворити не може. Тим часом для ухвалення рішення будь-якому командирові потрібні саме узагальнені дані.

Саме на такому розумінні й ґрунтувалася підготовка до створення в Збройних Силах України Головного управління логістики, яка тривала останні півтора року. За мету ставилася вибудова структури, здатної якісно здійснювати планування потреб війська. Наразі всі питання погоджені й нова структура ось-ось має розпочати свою роботу. Наступним кроком стане поява Командування сил логістики – структури, яка безпосередньо забезпечуватиме потреби армії.

 

Від «розмитої» відповідальності до інтегрованості

Необхідність кардинальних змін обумовлена тим, що в тиловому забезпеченні армії досі є чимало недоліків. Зокрема порушується головний принцип – одноосібного управління. Приміром, коли командир або інший посадовець не робить жодних рухів поза своєю компетенцією, виконуючи обов’язки виключно в межах власної відповідальності. Порушень у цьому, звісно, немає, але така організація роботи зазвичай не дає необхідного результату. Виходить така собі «розмита» відповідальність, коли винного знайти дуже важко. Боєздатність солдата, тим часом, залежить від інтегрованої роботи багатьох служб: продовольчої, речової, тилу, озброєння тощо.

– Створення інтегрованої системи логістики, передбаченої Стратегічним оборонним бюлетенем та іншими керівними документами, – це й є намагання максимально об’єднати процеси забезпечення від найнижчої
ланки до найвищої, – пояснює менеджер проектів Реформи логістики та закупівель Проектного офісу реформ Міністерства оборони України Артур Переверзєв. – Всі учасники мають перебувати під одним керівництвом і нести відповідальність саме за результат, а не за виконання процесів.

У Міністерстві оборони Великої Британії, наприклад, функціонує структура Defense Equipment and Support (Оборонне обладнання та підтримка), яка підпорядковується навіть не комусь із заступників міністра, а державному секретареві. Це найвища цивільна особа у міністерстві, одним із завдань якої є контроль за ефективним використанням коштів.

Defense Equipment and Support опікується речовим, харчовим забезпеченням, озброєнням, боєприпасами тощо. Відповідні процедури також проходять через цю структуру. Спочатку відпрацьовуються технічні вимоги, тендерна документація тощо. У цьому і полягає розуміння інтегрованості, коли є логісти, які знають потреби, і закупники, які займаються укладанням договорів на постачання.

До такої моделі британці дійшли не відразу. Спочатку у збройних силах функціонували Defense Logistics Organization (оборонна логістична організація) та Defense Procurement Agency (оборонна агенція закупівель). Одні замовляли, другі закуповували. Але завданням других була також економія коштів, що дуже нагадує українські реалії. Тому до армії часто-густо потрапляло устаткування та озброєння, обслуговування якого з кожним роком ставало дорожчим. Саме тому така модель у Британії не прижилася.

Фактично ця країна пройшла такий же шлях, який ми долаємо нині. З тією лише різницею, що у британській армії процес трансформації логістики завершився з десяток років тому. Нам ще належить збудувати цілісну систему логістики і закупівель.

– На жаль, ці процеси потребують дуже багато часу, – говорить Артур Переверзєв. – У британців вони тривали десятки років. Робити прогнози щодо того, скільки це триватиме у Збройних Силах України, дуже складно. Адже, окрім вирішення поточних питань, наша армія обороняється від російського вторгнення на Донбасі, відтак ключові посадові особи займаються вирішенням проблем, які постійно виникають через війну.

 

Ставка на автоматизацію та сержантів

Тим часом перехід на нову систему просто необхідний. Військові закупівлі мають виконувати професіонали. Як не дивно, але досі головною вимогою до цих посадовців є досконале знання не законів ринку чи економіки, а законів України, за порушення яких їх можуть покарати. Утім звичайний договір, укладений таким фахівцем, може виконувати значно більше функцій, ніж просто бути підставою для оплати замовлення.

Все це має назву «цільова» модель нової системи логістики, де важливу роль відіграє автоматизація. Вона важлива насамперед через прозорість, відповідний рівень захисту, де дуже важко «змахлювати», і найголовніше – швидкість.

Наприклад, нині, аби дізнатися, які матеріальні засоби надійшли чи були використані у підрозділі, необхідно три-чотири місяці. Нова ж система дозволить бачити їхній рух у реальному часі. Це також усуває корупційну складову процесу постачання, коли майно розкрадається, не доходить або просто губляться папірці-заявки.

Започаткувати в українському війську логістичну інформаційну систему (ЛІС) наразі допомагають американці. ЛІС побудована на програмному забезпеченні відомої фірми, яке використовують більшість країн-членів НАТО – SAP DEFENSE. У нас працюватиме цивільна версія. Її особливість у тому, що кожне найменування матеріальних засобів має індивідуальний код, отже,  відслідкувати його рух не становить жодних проблем. Будь-якої миті можна дізнатися, де саме перебуває та чи інша одиниця.

Кожен солдат має електронну картку, а сержант, який відповідає за матеріальне забезпечення цього підрозділу, за цією карткою може бачити, чим саме на даний час забезпечений боєць. В українській армії впровадження проекту нині триває на тактичному рівні: бригада – батальйон – об’єднаний центр зберігання. Його мають відпрацювати 2018 року. Вартість нововведення чимала – кілька мільйонів доларів.

Великою перевагою такого нововведення є значне зменшення всіляких довідок-доповідей та паперової роботи. Система все робить сама в потрібний час, варто лише ввести необхідні дані. Людський фактор і ризик появи корупційної складової знижуються до мінімуму. Адже посадовець працюватиме не з документами, а з інформацією. Поява нових органів управління логістики та логістичної інформаційної системи у Збройних Силах України, власне, і стане вінцем цієї роботи.

– Різнобічну допомогу в запровадженні нової системи логістики нам надають іноземні партнери, – говорить Артур Переверзєв. –  Зокрема й матеріальну. Але вони обов’язково вимагають пояснень, як той чи інший засіб працюватиме в подальшому і яку роль виконуватиме, як цей процес вимальовуватиметься в загальній структурі. Тобто для серйозної розмови з ними ми самі маємо знати, чого хочемо.

Окремо варто торкнутися ролі сержантів у системі логістики. Будемо відверті, в цій царині, та й у Збройних Силах загалом їхня роль дещо недооцінена. Якщо взяти за приклад армії розвинених країн, зокрема й тих, які входили до Варшавського договору та лише нещодавно приєдналися до НАТО, то там сержанти відіграють ключову роль не тільки в командуванні та підготовці, а й у логістичному забезпеченні. Вони є технічними експертами в різних напрямках: обслуговування техніки, пально-мастильних матеріалів, продуктів харчування, речового майна тощо. Офіцер виконує лише роль організатора і планує процес.

У Збройних Силах України роль сержантів у цих питаннях перебрали на себе офіцери. Ця «традиція» існує вже багато десятків років і стосується не лише тилового забезпечення. Тому фахівці Проектного офісу реформ Міністерства оборони України виступають з ініціативою переглянути освітні програми військових навчальних закладів. З цією метою створюють робочу групу, яка збиратиме та узагальнюватиме інформацію про те, яких посад бракує сержантам-логістам, як їх ввести в дію та як навчити виконувати обов’язки.

Дізнатися багато нового належить також і керівникам та посадовцям цих структур. Для того, аби у процесі створення Головного управління логістики та Командування сил логістики фахівці Міністерства оборони та Генерального штабу ЗС України краще розуміли мету нововведень, нещодавно відбувся логістичний симпозіум. До його проведення залучалися заступники Міністра оборони та заступники начальника Генерального штабу. Слідом за ним відбудуться так звані логістичні майстерні стратегічного рівня та інші освітні та навчальні заходи.

Сергій Басараб

Ти станеш командиром!

Військо України
Powered by Ajaxy
Международный выставочный центр

Партнери проекту