Журнал

НАДІЙНИЙ ЗАХИСТ: КЕРАМІКА ЗМІЦНЮЄ МЕТАЛ

НАДІЙНИЙ ЗАХИСТ: КЕРАМІКА ЗМІЦНЮЄ МЕТАЛ

Сучасна керамічна пластина 50 на 50 мм завтовшки лише у 8-10 мм прирівнюється до 6-го рівня захисту та здатна витримувати бронебійно-запальну кулю від СГД. Такими характеристиками навряд чи наділений навіть найміцніший металевий сплав. Тож щоб якісні матеріали для виготовлення шоломів, бронежилетів та техніки потрапляли у війська, їх ретельно випробовують у спеціалізованих лабораторіях. Таких в Україні лише чотири. Одна  із них – на базі Національного університету оборони України імені Івана Черняховського – отримала акредитацію в Національному агентстві з акредитації України, що дозволяє їй давати оцінку якості і за державними, і за міжнародними  стандартами

З початком бойових дій на Донбасі колективу науково-випробувальної лабораторії зброї та спеціальних захисних матеріалів довелося працювати в посиленому режимі. Багато продукції ввозили з-за кордону, вітчизняний промисловий комплекс лише починав працювати над удосконаленням засобів індивідуального та колективного захисту, а дехто вирішив запроваджувати власні ноу-хау. Та все мало пройти фахову перевірку. Начальник підрозділу Святослав Сєдов каже, що навіть приносили шматок керамзиту, залитий алюмінієм, щоб випробувати на міцність.
Нажаль, цеглина не витримала удару кулі калібру 12,7 мм.
– Ми нікому не відмовляли, – каже полковник Сєдов. – Звичайно перевіряли, але на той час ми не мали відповідних документів. Виробникам цього було замало, адже вони хотіли підтвердити якість своєї продукції сертифікатами, щоб далі поставляти її у війська.
Як кажуть представники лабораторії, з часом Кулібіних ставало все менше, а якість продукції, яка завойовувала стале місце на ринку, покращувалася. За статистикою, 2014 року сім із десяти наданих зразків  не відповідали заявленим класам захисту.  Тобто прошивалися наскрізь або мали більшу допустиму заперешкоду – понад 25 мм. Та вже 2016-го картина кардинально змінилася: із 61 перевіреного зразка якість не підтвердили лише два. Лабораторії почали довіряти досить серйозні та провідні виробники та постачальники, серед яких «ТЕМП-3000», «КрАЗ», «РАДА».
Якщо вести мову про колісну техніку, то тут працюють над досить актуальним додатковим бронюванням. Адже більшість легкоброньованих автомобілів не витримують набоїв калібру 12,7мм та 14,5 мм. Святослав Сєдов каже, що такі зразки, як «Дозор», «Козак», БТР-3, БТР-4, також потребують удосконалення. Тому головна мета не заробити кошти на випробуваннях, не створити собі гучне ім’я, а науково-дослідна робота. Відбувається тісна співпраця із провідними закладами, серед яких Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»,  Інститут металофізики імені Г. В. Курдюмова НАН України,  Інститут проблем матеріалознавства імені І.М. Францевича НАН України, щодо пошуку потрібних матеріалів та сплавів, а також можливостей кріплення додаткової броні на виріб.
Старший науковий співробітник лабораторії підполковник Володимир Бублій показує результати своєї роботи. Відомо, що броня у 40 мм не є перешкодою для калібру 14,5. А щоб такого не було, на допомогу приходить кераміка. Військовий науковець демострує дослідний зразок пластини, на якій куля залишила лише подряпини:
– Ум’ятини є, але метал цілий. При прострілюванні кераміка розсипається, вона бере на себе весь удар. При такому стані речей куля не здатна пробити навіть 8-міліметрову броню. Якщо обвішати такою керамікою БТР, а це додаткові 650 кг, то машина навіть не втратить своєї плавучості. Такий момент врахували фірми «КрАЗ» та «Практика».
Незабаром особовий склад лабораторії візьметься за удосконалення бронешоломів.  Проблему виявили ще 2014 року (шоломи прошивалися будь-якою кулею наскрізь), а також що державних та військових стандартів в Україні щодо бронешоломів немає. Тож до 2018 року разом із ЦНДІ ОВТ мають розробити та затвердити стандарти для оборонного відомства.
Траса у 33 метри дозволяє проводити широкий спектр випробувань усіх наявних у Збройних Силах зразків зброї. Макети з бука імітують голову людини та схожі за щільністю, а під бронепластини підкладають прошарок із пластиліну, що відповідає щільності людського тулуба. За вм’ятинами, які утворюються при стрільбі, можна дійти висновку, чи здатен виріб захистити. Так шоломи та бронежилети 4-го рівня захисту «ТЕМП-3000», які були закуплені для українського війська, пройшли всі випробування. Єдиний недолік бронежилетів – вони на кілька кілограмів важчі за аналогічні іноземні зразки.
– По пластинах стріляли патроном 5,45 мм та підвищеної пробивної дії калібром 7,62 мм. Витримали навіть м’які деталі та боковини. Перевіряли так, як прописано в ДСТУ: зрешетили і задню і передню частину.
Непогані результати отримані і для захисту голови. Кевларове покриття шолома майже не додає ваги, проте рятує життя. Пристрілюючи його із 9-мм парабеллума, фахівці пересвідчилися, що куля застрягає в покритті, майже не викривляючи металеву основу.
Полковник Сєдов додає, що практично всі вироби, які є на озброєнні українського війська,  витримують постріли зброї. Тільки тут потрібно розрізняти клас бронювання та його призначення. Адже дехто виходить із некомпетентними пропозиціями, накшталт розробити бронежилет, який би витримав набої від кулемета.
– Це недоцільно з однієї причини: енергія удару від кулі 12,7 мм становить від 22 до 32 тонн на квадратний сантиметр. Навіть якщо броню не проб’є, то людину відкине мінімум на 15 метрів та потрощить усі нутрощі, – говорить Володимир Бублій.
Та як виявилося, зброя не завжди являє таку небезпеку, як, скажімо, ніж та шило. Підполковник показує пластину, яка витримала кулі з пістолета Стєчкіна, а от від холодної зброї залишилися колоті дірки. Здавалося б, нонсенс, проте факт: питома площа ножа для удару менша ніж у кулі, але енергії на квадратний міліметр у нього більше.
Для безпеки фахівців лабораторії передбачений відповідний захист: ширми при випробуванні зброї з дрібного калібру, і повністю дистанційне керування процесом при веденні вогню із більш потужної зброї. Весь процес знімається на камеру і в сусідньому приміщенні виводиться на комп’ютерний монітор.
– В Україні немає жодної лабораторії, яка б проводила випробування у відповідності до стандартів Північноатлантичного альянсу. Адже українські стандарти орієнтовані на стійкість броні проти кулі, а стандарти НАТО більше спрямовані на захист від уламків. Дві різні концепції. Щоб відповідати визначеному рівню, потрібно вдосконалюватися. Тому ми поставили собі за мету до кінця поточного року обладнати лабораторію для проведення балістичних випробувань конкретно за натовськими стандартами, – говорить начальник лабораторії.
Перші кроки вже зроблені. Пройшли відповідні випробування 32 елементи однієї із новітніх моделей легкоброньованого автомобіля. Замість кулі в патрон вставляли контейнер із уламком, досипали пороху і вели вогонь. Офіцери кажуть: пропалює наскрізь. Працювати над цим актуальним аспектом доводиться швидкими темпами.  Адже українським бійцям потрібен висококласний захист і впевненість у власній безпеці. Тому випробувати зразок і видати виробнику сертифікат якості – це лише частина питання, головне – рухатися вперед у вдосконаленні тих засобів, які рятуватимуть найцінніше – життя.

 Михайло БІРЧЕНКО

Ти станеш командиром!

Військо України
Powered by Ajaxy

Партнери проекту