Журнал

НАМАЛЮЙ КОТА: AРT-ТЕРАПІЯ ДЛЯ ВІЙСЬКОВИХ

НАМАЛЮЙ КОТА: AРT-ТЕРАПІЯ  ДЛЯ ВІЙСЬКОВИХ

За час російської агресії на Донбасі чимало захисників України повернулися додому із важкими психологічними травмами. Страшні картини боїв, втрата побратимів позначаються на свідомості. Дехто переборює свій внутрішній стрес самотужки, а в когось біль ятрить душу протягом багатьох років. У подоланні душевних травм існує безліч варіантів. Головне – використати правильні інструменти

У столиці понад два роки три­ває незвична соціальна програма  для учасників АТО та ООС.  Одного дня звичайна розмова пані Ярослави Колиби – директорки Київського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді і художниці пані Валерії Москвітіної призвела до започаткування гарної співпраці – проекту під назвою «Турбота».  Він передбачає залучення військових до комплексної соціально-психологічної реабілітації через малювання. Заняття для всіх охочих відбуваються на території Михайлівського монастиря в офісі Elleos Ukraine по понеділках з
18-00 до 21-00.

У затишній майстерні, де Валерія створює справжні мистецькі шедеври царює спокій і творча атмосфера. Всюди картини в стилі імпресіонізму. На полотнах переважно пейзажі і натюрморти. Життєрадісні та спокійні тони її робіт можуть налаштовувати тільки на позитивні думки і характеризують Валерію як добру і світлу людину. Окрім занять за фахом, художниця вирішила продовжувати низку корисних справ услід за чоловіком. Він – священнослужитель та капелан 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького. Разом подружжя робить велику справу для спокою і врівноваження людської душі. Матушка-художниця малює, співає у церковному хорі та спілкується з нашими захисниками за допомогою живопису.

Валерія з чоловіком живуть у столиці вже три роки.  Арт-терапії передували благодійні акції для військових, здійснені подружжям. Спочатку це були поїздки на полігони, де перебувала 30-та бригада.

– Смачна їжа, смаколики і просте спілкування покращують настрій у будь-якому випадку, – стверджує художниця. Тому з дружніми візитами отець Сергій разом із Валерією навідувалися до своєї другої родини. Коли оборонці почали виконувати бойові завдання на сході, чоловік духовно наставляв воїнів, а Валерія намагалася бути корисною їхнім дружинам і дітям на мирній землі. Часто приїздила до Новоград-Волинського, де зустрічалася з родинами захисників, аби через душевні розмови підтримати.

–  Слово, вчинок, усмішка, подарунок – це підтримка, яка потрібна кожному з нас, – говорить Валерія.

 

«ПАРИЖ», ПОЛОНЕНИЙ МИСТЕЦТВОМ

Арт-терапія є обов’язковою для тих учасників АТО, котрі проходять курс оздоровлення від проявів посттравматичного синдрому.

– Найголовніше, що на заняття бійці приходять за  власним бажанням, дізнаючись про них від побратимів чи з соціальних мереж, – говорить Валерія. – Адже практика показує, що з реабілітаційних центрів воїни приходять в більшості випадків із внутрішнім спротивом: з порогу говорять, що в них нічого не вийде і краще перебувати у зоні бойових дій, ніж за мольбертом.

Євген Слезенок, мобілізований солдат 30-ї омбр. Уроки з малювання відвідує вже два роки. Чоловік з літа 2014 року пройшов бойовий шлях у гарячих точках Донбасу та перебував у складі основного резерву ЗС України. Євген позивний якого «Париж», дізнавшись про такі заняття з Facebook, одразу їх відвідав і впізнав Валерію, яка з чоловіком приїздила до воїнів.

– Це була приємна зустріч, ми познайомились ще раз, але вже через живопис, – говорить він. Роботи Євгена на першому занятті і сьогодні суттєво відрізняються рівнем і манерою виконання.

– Для мене ці заняття стали корисними у професійному та особистому зростанні. Малювання концентрує, відволікає на якийсь час від проблем та розвиває дрібну моторику, що також дуже важливо для людей, які повертаються з війни, – ділиться Євген.

 

ЗЕЛЕНИЙ – НЕЗАЛЕЖНІСТЬ, ЧЕРВОНИЙ – ТО ЖИТТЯ

На першому занятті Валерія Москвітіна пропонує новачкам намалювати кота. Тушшю й пером або ж гелевою ручкою художниця показує академічну техніку побудови, нанесення штриха і основні елементи малюнка. Учні намагаються відтворити побачене. Кожен це робить по-своєму, як уміє.

–      Кіт – це тваринка, яку, на мою думку, люблять усі, тому я обрала його для першого заняття. А те, як учень наносить штрих, під яким нахилом чи кутом його робить, інтенсивність учня – нанесення штриха, під яким нахилом чи кутом він здійснюється, інтенсивність натиску на папері – можна показати і настрій, намір чи поведінку цього кота. Вважаю, що за першим малюнком у багатьох випадках можна охарактеризувати господаря пухнастика, – ділиться майстриня.

Далі учасники арт-терапії дізнаються про всі можливості використання фарб. Магічні змішування і отримання  кольорів у кожної людини є унікальними. Психологи вважають, що застосування того чи іншого кольору або його тону показує внутрішній світ особистості. Наприклад, сірий колір вказує на нейтральність, тобто людина залишається осторонь усього, що коїться зовні, синій колір у психології символізує спокій і гармонію. Вчені довели: коли людина дивиться на об’єкти, виконані в синіх тонах, вона заспокоюється.

Зелений у науці означає, що людина чимось незадоволена. Цей колір символізує незалежність. А червоний  – імпульсивність. Він підходить тим особистостям, які прагнуть відчути життя повною мірою. Це символ передусім життєвої сили, а не агресії, як вважає більшість.

– Я не психолог і не намагаюся порпатися в душі кожного, просто малюнок багато про що свідчить показує і розкриває, – говорить художниця. Вона знається на таких тонкощах, адже має великий професійний досвід. Проте з бійцями дещо інша ситуація, і дуже важливо розуміти, що на думці в людини, щоб правильно скоригувати ідеї на виконання роботи. Наприклад, думки стануть оптимістичнішими, якщо намалюєш яскравий осінній пейзаж, ніж осінь у похмурих і бляклих кольорах. Адже в роботі з фарбами Валерія ретельно прислухається до пропозицій своїх учнів. Тому що навіть у малюванні першою виявляється наша підсвідомість. А у випадку реабілітації  думки в живописі мають нести легкість і позитив. Один із учнів Валерії, приміром, дуже добра  і спокійна людина. Проте його увагу привертають теми трансформерів у темних тонах чи містичні герої з похмурими обличчями.

–      Для мене головне, щоб учень не так зосереджувався на кінцевому результаті, як на самому процесі. Думки і погляди в усіх різні. Відпочити душею кілька годин під час написання надзвичайно корисно не тільки для бійців під час реабілітації, а й для кожного, хто хоч трохи має бажання це робити, – говорить керівник занять.

МАЛЮЄ СИН, МАЛЮЄ ТАТО СЕСТРИЧКУ, МАМУ Й РІДНУ ХАТУ

На думку Валерії Москвітіної, важлива в малюванні і взаємодія. Розмови, життєві історії, жарти розряджають  атмосферу. Деякий час художниця запрошувала  до майстерні дружин, дітей та дівчат своїх героїв.

–      Учень надзвичайно змінює свою поведінку в присутності дітей. Адже в них свій погляд на процес виконання. В парі можна створити надзвичайну роботу. Головне, щоб тато чув свою дитину і разом з нею отримував задоволення від процесу. Це дуже зближує рідних. І за такими моментами та позитивними змінами настрою приємно споглядати, – ділиться художниця.

За два роки існування курсу арт-терапії від Валерії Москвітіної близько ста військових спробували себе в живописі. Учнями є не лише бійці 30-ї бригади, а ще й 72-ї окремої механізованої, 95-ї та 80-ї десантно-штурмових бригад. Більшість учнів із захопленням відвідували курс арт-терапії і на наступні заняття приводили бойових побратимів, щоб доторкнутись до процесу створення живописної роботи разом. Те, що заняття ефективні, що їх недарма організували, Валерія зрозуміла, коли на заходах, де були присутні ветерани АТО, їхні дружини  підходили до майстрині і ділились власними спостереженнями за чоловіками. Кожна зазначала, що після того, як чоловік почав відвідувати години арт-терапії, він став урівноваженішим та уважнішим.

 

«ДЕРЕВА БУВАЮТЬ РІЗНІ»

Також у столиці відбулося кілька виставок робіт наших захисників. У центрі соціальних служб під час щорічної звітності в галузі мистецтва Валерія представляє роботи своїх військових учнів. На таких виставках ветерани й інші учасники знайомляться, обмінюються досвідом і проводять час у дружній атмосфері. А ще невеличкі виставки час від часу відбуваються у закладі Veterano Pizza, переважна більшість відвідувачів якого – військові чи волонтери. Тому на таких арт-вечорах Валерія має змогу запросити всіх охочих доєднатися до творчої команди та провести майстер-клас із живопису.

Валерія Москвітіна не тільки художниця і викладач арт-годин для ветеранів, вона також займається з дітками, які бажають навчитися академічного малювання з ранніх років. І на її особистому творчому рахунку вже чимало персональних виставок як в Україні, так і за її межами. Нещодавно майстриня брала участь у виставці під назвою «Дерева бувають різні», на якій представила 47 своїх полотен із зображенням дерев. За кольорами і композиціями вони гармоніювали з іншими роботами українських митців. Сьогодні ж Валерія готується до своєї найбільшої персональної виставки, яка відбудеться у місті Жешув (Польща) за два роки.

А одного разу Валерія організувала благодійну виставку з різними роботами із творчого арсеналу. Половина грошей за продані картини пішла на обслуговування медичної машини для бійців у зоні бойових дій.

Своєю діяльністю пані Валерія закликає всіх, хто зіткнувся з вій­ною, не замикатися і не боятися шукати в собі нові ресурси і потенціали. Кого насторожує власний вік – навіть про це й не думати. Адже розпочати щось нове ніколи не пізно. Виявлені емоції й наполегливість неодмінно дадуть позитивний результат як у душі, так і на папері. Сьогодні наші воїни не лише вміють захищати Батьківщину від ворога, а й писати справжні шедеври на полотнах, що приносять користь їм і насолоду оточенню.

 

Дарія МАРКЕВИЧ

Powered by Ajaxy