Журнал

НОВЕ ОЗБРОЄННЯ ДЛЯ АРМІЇ

НОВЕ ОЗБРОЄННЯ ДЛЯ АРМІЇ

Реактивна система залпового вогню БМ-21 УМ «Берест», бронетранспортери «Варан», «Плавець», «Отаман», наземні протитанкові ракетні комплекси та постріли з керованими ракетами «Скіф», «Бар’єр», «Конус», «Корсар», «Фаларік», мобільний балістичний комп’ютер ARPOS, комплекс автоматизованого управління артилерією «Оболонь-А», високоточні боєприпаси на новій елементній базі, динамічний захист для броні, безпілотні авіаційні комплекси, інноваційний набір хірургічних інструментів для вилучення феромагнітних осколків мін, гранат чи куль з тіла пораненого… Це лише невеликий перелік новацій, представлених на міжнародній спеціалізованій виставці «Зброя та безпека–2018», яка відбулася на початку жовтня в Києві. П’ятнадцятий числом захід став без перебільшення найунікальнішим за всю історію його проведення

Насамперед вразили масштаби і представництво. На площі понад 30 тис. квадратних метрів розмістилися близько 500 компаній із 17 країн світу. Свої розробки привезли провідні виробники зброї та військової техніки із США, Польщі, Туреччини, Чехії, Швеції, Німеччини, Китаю, Бельгії, Данії, Італії, Латвії, Люксембургу, Австрії, Хорватії, Словаччини, Об’єднаних Арабських Еміратів та Казахстану. Вперше власні національні павільйони демонстрували Туреччина, Польща та Чехія.

Оборонно-промисловий комплекс та авіакосмічну галузь України репрезентували 380 державних і приватних підприємств. Ознайомитися з їхніми розробками до столиці прибули делегації оборонних відомств Австрії, Азербайджану, Алжиру, Боснії і Герцеговини, Єгипту, Казахстану, Катару, М’ян­ми, Об’єднаних Араб­ських Еміратів, Пакистану, Поль­щі, Молдови, Білорусі, Саудівської Аравії, Таїланду, Туреччини, Чехії.

Цьогорічний захід став голов­ним місцем зустрічі потенційних партнерів. Їхня увага до України прикута насамперед тому, що віт­чизняний оборонно-промисловий комплекс вимушений працювати і реформуватися в умовах агресії сусідньої держави.

До війни підприємства української «оборонки» працювали переважно на експорт. Це давало їм змогу хоч якось втриматися «на плаву» в умовах браку державного замовлення. Ще однією перепоною для їхнього розвитку була катастрофічна залежність у складниках, запчастинах та матеріалах (на 70-80%) від країни-агресора. А також зношеність (на 80%) виробничих фондів.

Віднедавна підприємства пос­тупово оновлюють основ­ні фонди, залучаючи чималу частку
державних інвестицій. Впро­вад­жують нові виробничі лінії, автоматизовані системи управління тощо. Першочергово реалізують проекти із виготовлення 5,45–7,62-мм та 9-мм боєприпасів, корпусів 100–155-мм снарядів, боєприпасів до реактивних систем залпового вогню, набоїв для стрілецької зброї тощо. Крім цього, оновлюють потужності для виробництва бронетранспортерів БТР-3, БТР-4, бойової броньованої машини «Дозор-Б», танків Т-64 та Т-72. Донедавна рівень їхнього зносу був найвищим серед інших сегментів оборонної промисловості. До інших досягнень останніх років належить успішна реалізація програми імпортозамі­щення, кооперація державних і приватних підприємств та утворення ними професійних промислових об’єднань.

Як і варто було очікувати, найбільш масштабно досягнення українського ОПК продемонстрував Державний концерн «Укр­оборонпром». Саме його експозиції рясніли інноваціями та демонстрували високий рівень технологічної інтеграції української «оборонки» зі світовими виробниками. Як пояснив генеральний директор компанії Павло Букін, дієвість обраної стратегії яскраво засвідчують окремі маркери.

Так, на підприємствах концерну налагоджено виробництво великокаліберних боєприпасів. У першому кварталі нинішнього року, наприклад, проведено перші випробування 152-мм снарядів
(ДАХК «Артем»), призначених для артилерійської системи «Гіацинт». Згодом організовано їхній серій­ний  випуск. Набутий досвід та відпрацьовані технологічно-ви­робничі процеси дозволять освоїти їхнє виробництво й для інших зразків. Йдеться про снаряди калібром від 100 мм, до натовського 155 мм. Це має повністю забезпечити потреби українського війська.

На заводі «Імпульс» у Шостці спільно з ПрАТ «Кузня на Рибальському» вперше в Україні розпочато серійне виробництво боєприпасів за стандартами НАТО для 40-мм автоматичного гранатомета ПГОФ-40.

Наступний пріоритет українського ОПК – розвиток націо­наль­­ної ракетної програми. Перс­пективні ракетні системи власного виробництва мають захистити на­ше небо, морське узбережжя та низку стратегічних об’єктів. У цьому зв’язку слід згадати про нещодавні успішні випробування комплексів «Нептун» та «Вільха».

Україна є також потужним світовим виробником високоточних озброєнь. Мобільні ракетні комплекси «Корсар»; «Скіф» та інші виробництва КБ «Луч» надійно захищають країну від агресії ворога. Тим часом нині триває розробка і виробництво нової лінійки таких озброєнь з урахуванням сучасних світових інновацій.

Ще один стратегічний вектор діяльності ДК «Укроборонпром» – розвиток української військово-транспортної авіації. Авіабудівні підприємства концерну успішно співпрацюють з провідними компаніями із США, Швейцарії, Туреччини. Перспективним проектом ДП «Антонов», наприклад, є створення транспортного літака короткого зльоту і посадки Ан-188. Цей міжнародний проект впроваджується спільно із Turkish Aerospace Industry. Закладені у проект рішення дозволять створити перспективний турбореактивний літак вантажопідйомністю до 50 т.

Важливою подією в українському літакобудуванні стало також підписання генеральної угоди між ДП «Антонов» та Aviall Services Inc., підрозділом компанії Boeing. Вона передбачає взаємодію у виробництві модернізованих літаків Ан-148, Ан-158, Ан-178, сімейство яких матиме позначення Ан-1Х8 NEXT.

Та найбільше відвідувачів виставки цікавили ті зразки, які можна було побачити наочно. Так, ДП «Шепетівський ремонтний завод» здійснив глибоку модернізацію 122-мм реактивної системи залпового вогню, у виробництві якої використовуються лише українські складники. Нова бойова машина отримала назву БМ-21 УМ «Берест». На виставці «Зброя та безпека–2018» вона демонструвалася вперше.

У перспективі «Берест» має повністю замінити БМ-21 «Град», що досі стоїть на озброєнні Збройних Сил України. Використання сучасних цифрових технологій та нове шасі вітчизняного виробництва надали машині низку вогневих та експлуатаційних переваг, які значно розширюють її бойові можливості. Однією з особливостей, наприклад, є цифрова система керування вогнем. Вона дозволяє екіпажу здійснювати підготовку до стрільби, зокрема топогеодезичне прив’язування, не полишаючи кабіни.

Нові цифрові технології інтегрують «Берест» у систему обміну інформацією на полі бою. Це означає, що розрахунок РСЗВ у режимі реального часу отримує точні координати ворога, які в обробленому вигляді надходять з дронів, контрбатарейної РЛС, а також інших систем спостереження. Така інтеграція у рази підвищує точність та ефективність ведення вогню. Ще однією особливістю нової РСЗВ є збільшення потужності залпу до 50 реактивних снарядів, замість 40 з «Граду». Більша потужність дозволяє гарантовано знищувати противника та оперативно розподіляти вогонь між різними цілями.

«Берест» встановлений на базі автомобіля КрАЗ-5401НЕ з колісною формулою 4х4. Нове шасі має зручне в експлуатації компонування «кабіна над двигуном» та обладнане дворядною 4-дверною кабіною, яка дозволяє зручно розмістити розрахунок та всю необхідну апаратуру керування вогнем.

Загалом «Берест» має потужніший залп, більшу мобільність, точніше веде вогонь та інтегрується в цифрові системи управління та наведення артилерії, а також потребує менше часу для відкриття вогню. Зважаючи на те, що всі компоненти для «Береста» вироблені в Україні, вдалось значно зменшити вартість установки в порівнянні з аналогами.

Заслуговує на увагу також і прем’єрний показ від житомирян. ДП «Житомирський бронетанковий завод» за власні обігові кошти розробив модернізацію бронетранспортера БТР-70. Оновлена бойова машина БТР-70Д(GM)  отримала нові двигуни від американської корпорації General Motors. Завдяки новим силовим установкам її загальна потужність машини зросла на 50 к.с., а швидкість досягає 100 км/год. Ремоторизація значно підвищила надійність бойової машини та її мобільність на полі бою. А бойовий модуль «Дельта» з 23-мм автоматичною гарматою, 7,62-мм кулеметом та цифровою системою керування вогнем має також тепловізійну камеру, лазерний далекомір, стабілізатор озброєння, систему захоплення та супроводження цілей.

Корпорація «ТАСКО» продемонструвала вітчизняну низькоімпульсну гармату калібру 90 мм ТСК-90. Розроблена киянами, вона призначена для встановлення на різні броньовані об’єкти типу БМП, БТР, легкі плавучі танки, артилерійські катери та іншу техніку з вагою від 7 тонн. ТСК-90 вражає цілі на відстані до 6 тис. метрів. Вона має натовський калібр, що дозволяє використовувати велику номенклатуру вже наявних боєприпасів.

Запорізька компанія INFOCOM Ltd представила безпілотну роботизовану платформу «ЛАСКА 2.0». Розробка здійснена на базі повнопривідної платформи, має бензиновий двигун та запас ходу до 100 км. Пристрій захищений легкою композитною бронею п’ятого класу захисту. Може використовуватися для патрулювання, розвідки, розмінування, доставки боєприпасів та евакуації поранених. Розрахована на перевезення до 400 кг корисного навантаження.

Основна перевага робота – інтелектуальна система, яка дозволяє платформі здійснювати місію без сигналу GPS та працювати в умовах ворожих засобів РЕБ. Оператор задає координати місії та згортає систему, після чого робот виконує бойове завдання та повертається назад. Окрім цього, завдаються параметри турелі: система знає, яку зону має контролювати і навіть вести вогонь у разі появи ворога.

Дистанційне управління платформою та туреллю здійснюється через Інтернет з планшета чи смартфона. Тобто може відбуватися з будь-якої відстані. Існує також система розпізнавання жестів, а також можливість фізичного з’єднання людини з машиною: спеціальний трос приєднується до ременя; людина відходить, машина відчуває цей рух та під’їжджає ближче. Отже машина може використовуватися як прикриття під час виконання небезпечних місій.

Безпілотна роботизована платформа «ЛАСКА 2.0» може бути поставлена на озброєння для посилення взводу з кулеметом чи гранатометом. За наявності трьох та більше одиниць дозволяє побудувати ефективну систему ведення вогню при активній обороні роти чи батальйону.

Чимало власних зразків та зразків спільного виробництва демонстрували закордонні виробники. Зокрема чеська оборонна компанія Excalibur Army, що розробляє і виробляє широкий спектр військових транспортних засобів та устаткування. Свою продукцію вона реалізовує як на внутрішньому ринку, так і за кордоном.

На міжнародній спеціалізованій виставці «Зброя та безпека–2018» компанія продемонструвала новітні бойові машини. Зокрема ракетну систему залпового вогню БМ-21 МТ, бойову машину бойової піхоти «Шакал» та самохідну гаубицю DANA M2. Прикметно, що під час виставки ДК «Укроборонпром» та компанія Excalibur Army підписали меморандум, мета якого об’єднати зусилля української і чеської сторін з метою розробки, виготовлення та маркетингового просування інноваційної продукції в галузі бронетехніки.

А ось представники військової делегації Таїланду зацікавилися новими українськими бронетранспортерами БТР-4МВ1. Вони можуть стати основними бойовими машинами морської піхоти королівства. Машина створена з максимальним урахуванням бойового досвіду українських військових та останніх конструкторських рішень країн-членів НАТО. Завдяки змінам у фронтальній частині броньованої машини, а також передовим технологічним рішенням останніх тенденцій розвитку бронетехніки НАТО вдалося досягти принципово нового рівня її захисту.

Державна компанія «Спец­техно­експорт», що входить до складу ДК «Укроборонпром», підписала з турецькою компанією Aselsan меморандум про організацію спільного виробництва турецьких засобів радіозв’язку в Україні. Домовленості планується реалізувати за механізмом офсетних зобов’язань між компаніями. Налагодження виробництва турецьких систем радіозв’язку в Україні дозволить вітчизняному оборонному відомству отримати найсучасніші технології у сфері зв’язку.

Окремі експозиції демонстрували системи захисту, стрілецьку зброю, боєприпаси, уніформу, засоби надання невідкладної медичної допомоги, безпілотні літальні апарати тощо. Загалом виставкові заходи стали тим інноваційним майданчиком, на якому демонструвалися досягнення українських й іноземних державних та приватних оборонних компаній, обговорювалися передові технології вітчизняних та закордонних конструкторів, вчених та інженерів. З кожним роком такі заходи набувають неабиякого значення для України, адже дозволяють задовольнити потреби українського війська, відновити присутність на ринках озброєнь інших країн та дають поштовх для розвитку вітчизняного оборонно-промислового комплексу.

Міністр оборони України Степан Полторак:

«У найважчі дні від початку російської агресії Україна була змушена власними силами та за дієвої підтримки країн-партнерів забезпечувати потреби Збройних Сил України для гарантування суверенітету та територіальної цілісності Батьківщини. В умовах війни було відремонтовано та модернізовано наявне озброєння і військова техніка, розроблено та поставлено до підрозділів нові зразки з урахуванням досвіду бойових дій.

Наразі здійснюються реформи в оборонно-промисловому комплексі України. Продукція та послуги українських підприємств користується попитом на іноземних ринках озброєнь. Виставкові заходи «Зброя та безпека–2018» та «Авіасвіт–XXI» стали в цей період важливим каналом комунікації з потенційними партнерами і ефективним майданчиком для демонстрації пропозицій від іноземних та вітчизняних виробників. Щоразу на стендах учасників демонструються високотехнологічні зразки техніки та перспективні розробки. Результатом подальшої кропіткої спільної роботи науковців, промисловців та військових стала поява нових видів ОВТ, у тому числі таких, що виробляються спільно з іноземними партнерами за передовими світовими стандартами».

Заступник Міністра оборони України генерал-лейтенант Ігор Павловський:

«Українська армія пройшла випробування на міцність в умовах боротьби із зовнішньою загрозою, підтвердила свою боєздатність – насамперед завдяки героїзму наших захисників. Для подальшого посилення оборонних спроможностей наші Збройні Сили потребують новітнього озброєння та техніки. Здатність з’єднань та військових частин ефективно виконувати завдання значною мірою залежить від їхнього оснащення досконалішими зразками, від темпів переходу на нові та модернізовані системи з більшою вогневою міццю, захищеністю, мобільністю і командною керованістю.

Наше переозброєння відбувається планово та системно, згідно з пріоритетами, що визначені Державною цільовою програмою розвитку озброєнь та військової техніки. Досягнуті 2018 року результати підтвердили правильність обраного шляху. Армія отримує нові вітчизняні озброєння, що виготовляються серійно. Це насамперед протитанкові ракетні комплекси, безпілотні літальні апарати, засоби радіоелектронної боротьби, нова броньована техніка.

Також саме 2018 року ми вийшли на етап проведення державних випробувань низки зразків озброєнь та техніки, що мають вкрай важливе значення для посилення бойового потенціалу наших Збройних Сил. Цього року відбулися системні позитивні зміни в розвитку боєприпасної галузі, зокрема великого калібру. Звісно, до створення замкнутого циклу ми ще маємо докласти значних зусиль, але вже досягнуте дозволяє нам планувати та поповнювати наші арсенали.

Тривають роботи і за іншими напрямками, які вже набули широкого позитивного розголосу й отримали підтримку в нашому суспільстві. Їх можна впізнати за назвами «Нептун», «Вільха», «Сапсан», «Богдана» тощо. Це проекти державного оборонного замовлення, які визначають новий рівень потреб, амбіцій та можливостей. Прикметно, що участь у виконанні оборонного замовлення беруть як державні, так і приватні підприємства та компанії. Ми надзвичайно зацікавлені в потужностях приватних підприємств, що здатні реальними справами підвищувати оборонні спроможності країни.

Але нам слід рухатися далі. Потрібно застосовувати інноваційні рішення та підходи, впроваджувати нові технології в конкретні зразки, комплекси, системи. Це є одним з актуальних завдань військово-технічної політики. Як в інте­ресах забезпечення обороноздатності Зброй­них Сил, так і національної безпеки держави загалом. Міжнародна спеціалізована виставка «Зброя та безпека–2018» та Міжнародний авіакосмічний салон «Авіасвіт–XXI», які щорічно відбуваються в Україні за участю провідних вітчизняних та міжнародних компаній, є дієздатним майданчиком для демонстрації рівня наших прагнень та досягнень. Вони є платформою для формування нової кооперації підприємств, для обговорення ідей та рішень, які згодом стануть основою для майбутніх вітчизняних та міжнародних проектів. З максимальним використанням можливостей українського ОПК та наших закордонних партнерів».

Сергій Басараб

Powered by Ajaxy