Журнал

ОСТАННІЙ КОМІК НА РОСІЇ

ОСТАННІЙ КОМІК НА РОСІЇ

Православні, та що ж це робиться, га? Ну не можна ж так. Така величезна територія зі шкіри пнеться, з колін рачки стає, примудряючись при тому на тих же колінах навколо портретів свого лисенького батечка повзати, скріпами рипить, аж іржа з них сиплеться, а весь світ у відповідь тільки регоче. Ну хоч би хто для вигляду злякався, аби тій території приємне зробити. Натомість, просто якась «гуморина» на політичній арені окремо взятого цирку «от Москвы до самых до окраин». Людство сидить навколо тієї арени, насіння лузає, лушпиння на голови циркачів спльовує, і час від часу вигукує: «Ой, Вань, смотри какие клоуны! Рот – хоть завязочки пришей!»
Втім, можливо, керманич тієї території сам у дечому трішки винуватий. Перегнув палицю з особистою величчю. Так намагався довести планеті, що він у всіх нау-ках і ремеслах «най-най», що планета аж повірила. Принаймні, в те, що після відбуття на гастролі до пекла офіційного хохмача Міхаїла Задорнова кремлівський дідусь Вова залишився єдиним найдотепнішим на Росії майстром розмовного жанру.
А йому ж так хотілося, «щоб усі боялись, щоб не насміхались»… Але не судилося. Хоча чого він тільки для досягнення своєї мети не робив! Наприклад, виступаючи перед Федеральними зборами свого підвідомчого улусу, грізно супив брови у телевізор і віщував:
– Техніка, зброя, навіть найсучасніша, рано чи пізно з’являться в інших арміях світу – це нас абсолютно не хвилює, у нас це вже є і буде ще краще. Головне в іншому – таких людей, таких офіцерів, як наш льотчик гвардії майор Філіппов, у них не буде ніколи!
Здавалося б, що тут смішного? Звісно, таких, як той гвардії майор, в інших арміях удень із ліхтарем не знайдеш. Хіба що із якоїсь шпарини на мерехтіння заупокійної свічки виманиш. Ну герой же! Відбомбившись по мирних жителях Сирії, отримав із землі під хвоста «привіт» і катапультувався. А навіщо, запитуємо? Лише для того, щоб із криком: «То не доставайся ж я нікому!»… е-е-е… тобто: «Це вам за пацанів!» чи то підірвати себе гранатою, чи то самому собі на очах повстанців голову відрізати. Повстанці, власне, і не заперечували: якщо всі росіяни, котрих ніхто в Сирію не кликав, так само самостійно різатимуть собі горлянки за якихось «пацанів», яких туди теж, до речі, ніхто не запрошував, сирійцям роботи буде менше.
Про «найсучаснішу» зброю, яка в Росії «вже є і буде ще кращою»,  проти ночі не слід узагалі згадувати, аби хронічний енурез не заробити. Бо що може бути найстрашнішим для ворога, який оточив Росію з усіх боків та ще й згори і знизу, як не російські авіаносці на дров’яному опаленні, підводна авіація, надувні «Армати» на гумовому ходу і балістичні ракети, що літають невідомими манівцями і обирають собі цілі на власний розсуд, іноді навіть просто за десяток метрів від стартового майданчика?
Тим часом на дворі потеплішало, і з усієї Європи, США та Канади до рідних берізок потяглися зграї російських дипломатів. Не за власним хотінням, а за велінням урядів держав, яким до чортиків набридло «пітерське бакланство»  Московії на їхніх теренах. Ясна річ, навіть хворий на останній стадії туберкульозу має право на недоторканність особи, та тільки до тієї миті, поки не залізе в переповнений тролейбус і не почне там бухикати своїми паличками Коха в різні боки. Останньою краплею, що переповнила чашу терпіння  цивілізованих країн, стало отруєн-ня російськими спецслужбами в Солсбері нервово-паралітичною речовиною «Новичок» британського підданого, колишнього російського шпигуна Сергія Скрипаля, його дочки Юлії та поліцейського, котрий намагався надати їм допомогу. Прем’єр-міністр Великої Британії Тереза Мей спочатку по-доброму попросила росіян надати хоча б якісь коментарі з цього приводу.  Ви розумієте, що це означало? Тобто речниця МЗС Російської Федерації Марія Захарова мала щось коментувати знахабнілій прем’єрці! Що ж, вона – дівчина ввічлива і поступлива. Пішла таки назустріч світовій буржуазії: відірвалася і гикнула. Щось на кшталт: «Ніхто не може висувати ультиматумів ядерній країні!»
– Як ні, то й ні, – знизали плечима в Лондоні, побалакали з партнерами по НАТО – і поголів’я випускників Вищої школи КДБ із трудовими книжками «дипломатів» почало пакувати валізи. Шістдесят голів вибуло із США, двадцять три – із Великобританії, чортова дюжина – з України.  З інших країн також десь по дві-три-чотири штуки поїхали додому згадувати, як «родіну» зблизька любити, а не з Єлисейських полів.
Думаєте, підступним ворогам духовного центру цивілізації, матері її Расєюшки це просто так минулося? Ага, зараз! Розправив двоголовий півень свої крила – і заявив устами міністра вже байдуже яких справ Сергія Лаврова, що Росія такого хамства знову ж таки не терпітиме. І вишле з Московії на пляжі Флориди відповідно шістдесят американських дипломатів. Та ще й закриє консульство США у Санкт-Петербурзі. Ой, як плакали американські дипломати, коли про це почули! Просто ридма ридали. Як їм тепер у Флориді без пельменів і матрьошок? Це був потужний удар у самісіньке серце антиросійської американсько-бандерівської воєнщини.
І тут в інтерв’ю телеканалу FOX News, який активно підтримує Дональда Трампа, такий собі сенатор Ліндсі Грем, дитина проти депутатки Державної Думи Валентини Матвієнко (вона ж Валька – два стакани) насмілився заявити:
– Проблема, на мій погляд, у тому, що Росія немовби зірвалася з ланцюга. Нам треба діяти активніше. Наприклад, позбавити її прибутків від продажу нафти…  Колись,  як росіяни намагалися покращити свої військові технології, ми були на крок попереду. Кожного разу, коли росіяни починали «зриватися з котушок» у тій чи іншій частині світу, президент Рейган давав відсіч.
І негайно ж американські політики оголосили негласний бойкот російському послу Анатолію Антонову. Не хочуть із ним зустрічатися і спілкуватися, хоч ти плач. Він, бідний, і так, і сяк, а все – ніяк. Написав навіть листа в Конгрес США, мовляв, «буду дуже вдячний за пораду, як встановити контакт із членами Конгресу, працівниками департаментів і агентств» – усе марно. Не захотіли з послом гомоніти ні керівник Адміністрації США Джон Келлі, ні віце-президент Майк Пенс, ні Ген-прокурор, ні очільник ФБР, ні лідері меншості і лідери більшості…
Ну і куди цю купу дипломатичного гною тепер подіти? Їх же годувати якось треба, одягати і взувати. І раптом – поталанило! Та ще й як! Знайшлася таки дірка, в яку можна буде увесь той дипломатичний корпус «у вигнанні» запхнути! Лідер (вибачте на слові) «ДиНиРи» Сашко Захарченко заявив, що він, прогулявшись теплицею з коноплями, тепер розглядає можливість створення незалежної (вочевидь, від здорового глузду) «Харківської Народної Республіки»! Скорочено – ХНР, або ж «Хрін На Рило». Уявляєте, скільки туди нині безробітних російських дипломатів можна буде напхати? Це ж Клондайк, Ельдорадо! Тим паче, що Сашкові вірити можна, він пацан конкретний, хоча й дебіл. Недаремно ж поряд із поздоровленнями «світових лідерів» Владіміру Путіну з черговим обранням його Владіміром Путіним було й поздоровлення «світового лідера» Сашка «Куряче Стегенце».
Тож,  православні, поспішайте займати місця, поки дідусь Вова ще має наснагу щось там белькотіти з арени цирку. Бо скоро й цього не буде. Принаймні репертуар може змінитися. А до того вже йде! Нещодавно на одному з найпопулярніших російських інтернет-ресурсів Lenta.ru вийшла стаття «Батькові нацисти». Росіян обурило те, що «позиції націоналістів у сфері культури і освіти постійно посилюються. Почалася кампанія за розширення сфери використання білоруської мови, що закінчилася повним знищенням російськомовної топоніміки. Тепер усі дороговкази на білоруських вулицях і трасах містять написи «мовою», дубльованою латиницею. Влада почала дедалі більше уваги приділяти розвитку національної культури, що підозріло нагадує події в Україні з її «Днями вишиванки». На полицях білоруських магазинів все більше з’являється товарів з національною символікою – переважно литовською и колабораціоністською».
Отакої… Сміємося! Давай, дідусю Вово, давай!

Олег ЯНОВСЬКИЙ

Сохранить

Сохранить

Powered by Ajaxy