Журнал

«ПЕРЕХРЕСТЯ БАЛУ»: ДУБЛІ ПРАВДИ

«ПЕРЕХРЕСТЯ БАЛУ»: ДУБЛІ ПРАВДИ

Артобстріли, танкові атаки, оточення, відхід… У ці бої під Дебальцевим у лютому 2015 року їм доводиться повертатися знову і знову. Бійці, які стримували супротивника на перехресті Нікішине-Чорнухине-Фащівка-Дебальцеве, тепер захищають свій блокпост дещо в іншій іпостасі.
Герої АТО стали героями документального фільму «Перехрестя Балу», зйомки якого ведуться сьогодні. Тепер у них є можливість раз у раз дублювати епізоди. А тоді була лише одна спроба. І її ціною могло стати чиєсь життя… 

Стрічка стане продовженням серії документального кіно про захисників України, яку готує Міжнародний продюсерський центр «Форпост» за підтримки Держкіно, Міноборони, Держприкордонслужби та Нацгвардії. Режисер фільму Євген Коваленко розповідає, що цей жанр виключає художній вимисел, тому перед глядачем постануть цілком реальні події, правдива історія подвигу живих воїнів і полеглих героїв – простих українських чоловіків, які в час небезпеки стали на захист Вітчизни та свого народу.
Таксисти, підприємці, вчителі зустрілися на фатальному роздоріжжі. Війна звела цих людей на перехресті, яке змінило їх раз і назавжди. Що визначало їхні вчинки та рішення? Як гартувалися воїни на одному з найзапекліших блокпостів України? Як народжувалася справжня бойова родина, коли брат за брата стоїть? Відповіді на всі ці запитання і має дати фільм «Перехрестя Балу».
Знімальний процес розпочався в річницю загибелі офіцера 11-го батальйону територіальної оборони «Київська Русь» капітана Ільгара (Ігоря) Багірова із позивним «Балу».
Азербайджанець за походженням і вірний син України мав кремезну статуру та добру вдачу, чим нагадував побратимам ведмедя з мультфільму «Мауглі» – Балу. Так за ним і закріпилося це ім’я. Майже водночас із тим блокпост «Київської Русі», який раніше мав назву «Хрест» або «Дебальцівський хрест», воїнське братство охрестило «Балу».
Колоритний воїн заслужив на таку славу. Як Багіра та Балу зухвало вступили в бій з бандерлогами, так і він відчайдушно вів боротьбу з російскими окупантами. Траплялося, що Балу зверху на броні танка контратакував «сепарських мавп», щоб бачити тих, які залягли, і не дати їм піднятися вдруге. Він і загинув, як герой. Розвідгрупа під керівництвом Балу натрапила на сигнальну міну. Українських бійців оточили місцеві «казаки» з пропозицією здатися. Але капітан підірвав гранату, щоб забрати із собою на той світ ще кількох проросійських зайд…
У процесі роботи над фільмом знімальна група працювала на Київщині, Вінниччині, Волині та Закарпатті – там, де жили та служили бійці «Балу». Один з епізодів фільмували в Карпатах – у районі гори Маківка, де за 100 років до дебальцівських подій січові стрільці зупинили просування російських загарбників на Захід.
З настанням весни розпочалися зйомки масштабних сцен. У них будуть показані останні дні існування блокпоста. У лютому 2015 року, ще до настання режиму припинення вогню, ворог артилерією, танками, піхотою кілька разів намагався заволодіти цією ділянкою. Не вдалося. Поставивши в Мінську підпис про перемир’я та відведення важкого озброєння, російсько-терористична банда одразу ж перекинула численні сили в наступ на Дебальцеве. Блокпост «Балу» одним з перших прийняв удар. Бійці 128-ї гірсько-піхотної та 30-ї механізованої бригад разом із прикордонниками тримали кругову оборону. Вони мужньо відбивали танкові атаки із чотирьох боків і всупереч ворогу в переважній більшості вижили. Навіть примудрилися захопити екіпаж російського танка Т-72Б.
Сьогодні територія, де знаходився блокпост «Балу», тимчасово непідконтрольна українській владі. Схоже перехрестя знімальна група знайшла на полігоні в Гончарівську, що на Чернігівщині.
Керівництво полігона, офіцери та солдати 1-ї окремої гвардійської танкової бригади із розумінням поставилися до кіногрупи. Дехто з них навіть пішов на жертви. Так, під час зйомок контрактник Анатолій Білик «за спасибі» погодився віддати «на розстріл» свій старенький «жигуль» і сам зіграв в епізоді фільму, де прихильники «руского міра» розстрілюють «копійку» з пенсіонерами. Цей випадок у реа-льності стався саме перед відходом сил АТО з Дебальцевого.
Фрагменти блокпоста відтворили на полігоні за допомогою героїв фільму – реальних бійців, які обороняли «Балу».
У процесі зйомок блокпост поступово знищувався. Усе відбувалося, як у ті часи…
Усередині лютого 2015-го на блокпосту вже не було ефективних протитанкових засобів – ворог знищив СПГ та «Фаготи». Тому воїнам-захисникам доводилося відганяти танки за допомогою  «Мух» та РПГ-7.
Один з акторів – боєць Юрій із позивним «Сепар», розповідає: «Калічили ми тоді ті танчики. Триплекси били, щоб вони осліпли, башні клинили».
Невисокий, худорлявий чоловік не тікав від панцерників, а, навпаки, полював за ними. Згадує, що якось в один з танків вистріляв вісім «Мух» та зробив два постріли з РПГ-7. Ворожий панцерник утік, а разом з ним і піхота.  І це на той момент було головним.
– Вони думали, що з ними воюють натовські спецпризначенці, а в нас просто не було вибору, – ділиться спогадами боєць Олег Венгер. – Терористи розраховували, що їхній артобстріл і бронетехніка заженуть нас у бліндажі. Але ми зайняли позиції за мішками з піском, у ярах. І коли пішла ворожа піхота, «гостинно» зустріли її, відганяючи назад. Така участь чекала і ворожу бронетехніку. Ми знали, за що боролися.
Цікавою виявилася розповідь воїнів про реальні чудеса, які з ними трапилися на тому перехресті. Згадують, що коли були вже майже в оточенні, без зв’язку, під нищівними обстрілами та атаками, між життям і смертю, вдома за них молилися в усіх церквах. І це допомогло. Ворожі танки блукали і застрягали. А одного разу у відповідальний момент у стволі російського панцерника заклинив снаряд. «Це малоймовірно», – заперечили танкісти, слухаючи розповідь захисників блокпоста. Але стався випадок кардинально змінив їхню думку. Це було під час зйомок. На стрільбищі поряд з блокпостом теж заклинив снаряд. Цікавий збіг…
А стосовно зйомок фільму Олег Венгер дуже влучно сказав, що таке документальне кіно, як «Перехрестя Балу», б’є правдою по російській брехні, демонструючи світові реальні події в Україні. Щоб потім ворог не переписав історію, не перевернув усе з ніг на голову, як це робить Кремль, називаючи українських героїв бандитами та ворогами народу. Тож місія в кіногрупи важлива. Зйомки тривають.

Олег БОЙКО
Фото Сергія СКИБИ

Ти станеш командиром!

Військо України
Powered by Ajaxy

Партнери проекту