Журнал

ПримаНдон

ПримаНдон

Як там давнішня примадонна всія Московії і прилеглих до неї хуторів Алла Пугачова колись співала? «Я так хочу, чтобы лето не кончалось, чтоб оно куда-то мчалось…», здається? Ой, не дивно, що Алла Борисівна з такою крамолою на сцену більше не виходить! Нині на Росії за подібну агітацію можна до такої «холодної» влетіти, що тепле літо згадуватиметься їй на нарах з рідної неотесаної берези зі шпичаками під гузно. Нині в тамошнім улусі залишилася тільки одна… пшепрашам… залишився тільки один примадон… Чи краще сказати, примаНдон?
Та не будемо вигадувати нових термінів, скажімо просто: на Росії залишався тільки один примат. Тобто приматів там багато, мільйонів зі 140 набереться, проте цей – найголовніший! Альфа-примат! Володимир Володимирович. Щоправда, вокал – не його стихія, хоча всі з нетерпінням чекають, як він співатиме свою «лебедину пісню» на суді в Гаазі. Поки що він більше спеціалізується на розмовному жанрі. І до того, щоб це «лето не кончалось», ставлення в нього вкрай негативне. Бо воно ще початися не встигло, а вже стільки проблем наробило, що навіть березові шпичаки в гузно можуть видатися ніжними прогладжуваннями Аліни Кабаєвої.
Найбільшою проблемою для кремлівського карлика залишається, ясна річ, Україна. Колись його попередник Борис Єльцин, добряче хильнувши на кримському пляжі оковитої, повчав свою челядь: «Кожного ранку, прокинувшись, ви в першу чергу повинні думати, що ви зробили для України!» А Володимир Володимирович кожен свій ранок починає з думки, що йому робити з Україною. Це в нього вже – як хронічний енурез.
Австрійський журналіст телеканалу ORF Армін Вольф, котрий нещодавно на свою голову зустрічався з цим Цар-опудалом, розповів, що це було найскладніше інтерв’ю у його житті: «Ти його запитуєш про корупцію в Росії, а він починає обговорювати корупцію в Україні».  Крім того, в тому ж інтерв’ю вершник без голови, але з голим торсом заявив, що відмова України від можливого вступу до НАТО не припинить російської агресії, бо у Кремлі стремління Києва до європейської інтеграції вважають «однією з проблем, але не єдиною».
Був колись у племені мокшан, столицею яких стала Москва, популярний телеперсонаж – суворий челябінський мужик, який з тарілкою   вермішелі в руках любив балакати з телевізором. Так Володимир Володимирович його легко пересуворив! Якщо раніше на його «Прямих лініях» у студії сиділи хоч якісь живі манекени і щось там з папірців лопотіли, то цього разу під софітами ботоксом пітнів він сам-один – пітерський мужик в оточенні аж десятка телевізорів! Телефонують йому, наприклад, з Рязані: «Володимире Володимировичу! Ви – наше сонечко, наша радість, наша гордість! Спасибі, що ви є! Спасибі вашій мамі, що вас народила на щастя всій великій Росії, на втіху всій планеті і всьому Всесвіту! Сподіваємося, що скоро ви з нею зустрінетеся і передасте наші вітання! А поки що змилуйтеся! Накажіть властям, аби вони хоча б якісь дошки на нашій вулиці поклали, бо до вигрібної ями від нашого бараку кілометр по багнюці бігати важко! Вже троє пенсіонерів втопилися. Та не хвилюйтеся, їх не шкода, все одно пенсії не отримували, невідомо навіть, чого вони до того нужника повзали».
Володимир Володимирович негайно ж командує: «А подати сюди губернатора Рязанської області Тяпкіна-Ляпкіна! Чому на вулиці дощок немає, га?!»
На екрані одного з телевізорів з’являється перелякана мармиза губернатора і белькоче: «Так Україна ж…»
– До речі, про Україну, – підхоплює тему лідер великої Росії. – Ми більше не будемо терпіти…
– Правильно! – радіють рязанці. – Не терпіть! Ми якось уже самі потерпимо! Врешті-решт у нас вся підлога в дірках, то нам тієї вигрібної ями і не треба! «Жила бы страна родная – и нету других забот!» Ура вам!
Ну от що накажете робити славним росіянам з тією Україною? Кілька рецептів пролунало на російському державному телеканалі «Росія-1» у програмі «Вечер» (у перекладі українською – «Сутінки розуму»). Постійний учасник програми, такий собі «політолог» Дмитро Куликов прямо і рішуче заявив:
– Росія не зацікавлена в існуванні такого суб’єкта, як Україна! Шерсті від неї мало, а вереску багато. Навіщо вона потрібна? У Росії немає жодного аргументу, щоб такий суб’єкт існував!
– Ми хочемо відновити єдину державу – українці, білоруси і росіяни! – замироточив стратегічними ідеями, що той бюст царя Миколи ІІ, його сусід по палаті №6 «східнознавець» Семен Багдасаров. – У нас в Росії живуть мільйони українців. Невже не можна сформувати з них кілька полків? Важко сформувати уряд України у вигнанні?
Ну не знає дядько, що «уряд у вигнанні» на кремлівській підкормці у Москві вже є. Очолює його видатний лінгвіст-маркшейдер Мікола Янович Азіров. Тільки той білий кінь, на якому Мікола Янович збирався в Київ в’їхати, від стресу здох, щойно прем’єр-міністра побачив. «Уряд» так зрадів – буде з чого ковбасу на вечерю приготувати! А маслаки на холодець згодяться.
Та тут ще одна проблема намалювалася: чим ті українські «полки» озброювати? Через санкції гуми навіть на десяток надувних танків «Армата» вже не вистачить, а пластмасові автомати в «Дитячому світі» закуповувати, то діти плачуть. Мовляв, з чим же ми до Берліна чергового 9 травня підемо? Були, щоправда, сподівання на страшні ракети, які Володимир Путін у мультиках показував, проте клятий американський телеканал CNBC всю малину зіпсував. Виперся зі своїми посиланнями на джерела у розвідці і розповів, що з листопада минулого року по лютий поточного Росія здійснила чотири запуски крилатих ракет з ядерними двигунами на бензині – і всі вони тими ядерними двигунами накрилися. Найдовший політ тривав дві хвилини. Звісно, це аж удвічі довше, ніж те, скільки Володимир Володимирович здатний з Аліною Кабаєвою гімнастикою займатися, та все одно не вистачає, щоб навіть до Воронежа долетіти. Хіба що запустити цю «найпотужнішу у світі» ударну систему просто з його центральної площі, то вона там і впаде. Щоб вороги тремтіли. Тепер зрозуміло, що ботоксний президент не збрехав, коли нахвалювався, що ці новітні розробки російської оборонки оснащенні найкращою системою подолання протиракетної оборони? Ворожа протиракетна оборона їх же елементарно не встигає зафіксувати! Тільки-но американці надумають на червону кнопку натиснути, а вже раз – і вибух! Саме на тому місці, звідки був запуск. Хто ж із такою армією впорається?
Втім російські винахідники на досягнутому не зупиняються. Зараз, кажуть, приступили до розробки ще кращої системи. «Скунс» називається. Летить ракета, смердить – і всі їй дорогою поступаються. На цю ідею винахідників наштовхнув героїчний похід вбивці власних літаків, здалеку схожого на авіаносець,  «Адмирала Кузнецова» до берегів Сирії. Робота кипить! З космосу також пре. Ще й яка гордість, будь-хто позаздрить: аргентинський, вибачте на слові, «астроном» Хуан Веласкез відкрив нову планету і назвав її «Путін»! На Росії негайно ж оголосити всенародне свято, на яке кожен мав принести дровиняку для заправки ракет, котрі ось-ось полетять освоювати і обживати нове небесне тіло. Володимиру Володимировичу вже почали скафандр шити на високих підборах, але… Тут знову все зіпсувало закордоння. Цього разу – Всесвітня асоціація астрономів і космологів. Хизуючись тим, що в них є справжні телескопи, а аргентинський «астроном» спостерігав за небом у театральний бінокль та ще й після того, як відвідав російське посольство, де один чемоданчик із «коксом» зуміли зберегти від ворожих очей, оці всесвітні космологи заявили, що «планета Путін» насправді є звичайнісіньким скупчення космічного сміття.  Асоціація не проти, щоб росіяни туди вилетіли і там оселилися, навіть радить їм це зробити (український «Південмаш» згоден навіть зорельоти їм безплатно для цього збудувати), але «Путін – неприпустиме ім’я для небесного тіла. У астрономів не заведено давати такі назви… Ви кажете про зірки Тетчер, Черчилль і Лінкольн? Але ж це не Путін!».
Отакий облом… Та нічого, пацани з «дэнири» гідно помстилися клятим «астрономічним бандерівцям», затримавши 2 червня Хальдуна Наєф Саїла Харахшера. От як ви гадаєте, хто це такий? Помиляєтесь! Удаючи з себе громадянина Королівства Йорданія, він займався «шпигунством на користь «укропів»,  проводив різноманітні таємні операції, збирав розвідувальні дані, займався диверсійною діяльністю тощо». А найстрашніше – «готував і організовував замах на заступника командувача оперативного командування «Донецьк» полковника Едуарда Басуріна…»
Те, що «укропівський шпигун» знає українську та російську мови так само, як «полковник» Едуард Басурін вміє командувати полками, нікому не цікаво – на те начхати. «Полковник» так «квасить» на Донеччині, що після третьої пляшки сам починає арабською балакати. Колись добалакається. А літо ж тільки почалося…

Олег ЯНОВСЬКИЙ

 

Сохранить

Powered by Ajaxy