Журнал

СПРОСТУВАТИ МІФИ ПРО НАТО

СПРОСТУВАТИ МІФИ ПРО НАТО

На Брюссельському саміті держави – члени НАТО наголосили на неухильній підтримці суверенітету і територіальної цілісності України та підтримали євроатлантичні прагнення нашої країни щодо набуття повноцінного членства в Альянсі
В українському суспільстві за останні роки суттєво змінилося ставлення  щодо Північноатлантичного альянсу – за результатами соцопитувань майже 40% громадян повністю підтримують вступ України до цієї найпотужнішої у світі воєнно-політичної організації. Найбільша підтримка інтеграції країни до НАТО спостерігається на заході країни – 70% опитаних висловлюються «за» вступ України до Альянсу. Але, як вважає директор Центру інформації та документації НАТО в Україні Барбора Маронкова, незважаючи на такі високі показники щодо підтримки населенням України євроатлантичного вектору руху держави, треба продовжувати працювати в інформаційному просторі, адже в Україні ще багато стереотипів і міфів стосовно діяльності та головних завдань Альянсу.
В інтерв’ю журналу «Військо України» пані Маронкова зазначила, що шлях України до НАТО багато в чому залежить від успіху реформ у різних сферах, зокрема в оборонному секторі. Тому, наприклад, в Альянсі вітають ухвалення Україною нового закону про нацбезпеку, що забезпечить встановлення
цивільного контролю та демократичного нагляду над збройними силами і структурами безпеки держави. І це один із кроків щодо наближення України до стандартів НАТО.
– Які головні підсумки Брюссельського саміту НАТО в контексті подальших відносин України з Альянсом і що необхідно робити Києву, щоб у майбутньому претендувати на членство в організації?
– На саміті НАТО у Брюсселі, який відбувся в липні, глави держав і урядів країн – членів НАТО зустрілися з Президентом Петром Порошенком та обговорили ситуацію у сфері безпеки в Україні і навколо неї, перебіг оборонної реформи і практичне співробітництво між Україною та Альянсом.
НАТО заявило про неухильну підтримку суверенітету і територіальної цілісності України і суворо засудило незаконну й нелегітимну анексію Криму Росією.

Держави – члени Альянсу також обговорили ситуацію на сході України, яка залишається серйозною з огляду на щоденні порушення угоди про припинення вогню і прав людини.
Вони підтвердили, що шлях до миру лежить через виконання Мінських угод, і наголосили, що всі сторони мають дотримуватися своїх зобов’язань. У цьому сенсі Росія несе особливу відповідальність і має вивести війська з території України та припинити надавати підтримку бойовикам.
Лідери держав НАТО також визнали стратегічну мету України набути членства в Альянсі. Отже, тепер необхідно зосередити увагу на реформах.
НАТО та його держави-члени продовжують підтримувати процес реформування в Україні, надаючи дорадчу допомогу, здійснюючи підготовку персоналу і забезпечуючи Україну обладнанням.
Складовою підтримки України з боку НАТО також є Комплексна програма допомоги, яка містить як політичні, так і практичні заходи. Йдеться про діяльність експертів-радників у Києві, а також проекти в таких галузях, як кіберзахист, медична реабілітація та матеріально-технічне забезпечення.

– На ваш погляд, за ті роки, що минули після підписання Хартії Україна-НАТО, які проекти співпраці між Києвом та Брюсселем стали найбільш перспективними та принесли обопільну користь, а які залишилися нереалізованими? І з чим це було пов’язано?
 – Чимало проектів співробітництва створили передумови для досягнення Україною поступу в наближенні до євроатлантичних стандартів. Україна заявила про своє бажання інтегруватися в євроатлантичні структури ще на Празькому саміті НАТО 2002 року, а НАТО вже на Бухарестському саміті визнало, що Україна стане членом Альянсу. Згодом Україна відмовилася від цього курсу, повернувшись до нього після Революції гідності 2014 року.
Отже, йдеться про прагнення України набути членства в Альянсі, а також про необхідність запровадження істотного реформування національних структур безпеки і оборони. Але не лише. В Україні необхідно також запровадити ширші реформи з метою зміцнення демократії, верховенства права, захисту прав людини і справедливого управління.
Візьмемо за приклад ухвалення нового Закону про національну безпеку. Це був дуже очікуваний крок. Цей закон забезпечить встановлення цивільного контролю та демократичного нагляду над Збройними Силами і структурами безпеки. Нині, щоб реформа набула чинності, потрібно забезпечити його імплементацію.
Це наблизить Україну до стандартів НАТО, але понад усе сприятиме зміцненню безпеки і демократії в Україні.
– Отже, Україна активно реформує сектор безпеки і оборони, впроваджує в діяльність Збройних Сил багато стандартів НАТО. На яких інших головних напрямках реформування держави необхідно зосередити зусилля влади та суспільства для якнайшвидшого досягнення критеріїв членства?
–  2016 року Україна ухвалила дуже важливу дорожню карту в галузі оборонної реформи – Стратегічний оборонний бюлетень, який значною мірою ґрунтується на стандартах і принципах НАТО.
Протягом останніх двох років ми спостерігали поступ з багатьох напрямів оборонної реформи. Наприклад, тактичні навички і технічне оснащення Збройних Сил України істотно вдосконалено, і цьому продовжують сприяти військові навчання і програми, в межах яких окремі країни – члени НАТО забезпечують військову техніку і обладнання.
Минулого року увагу насамперед приділяли розробці основних правил і виробленню концепцій, а також інших керівних документів. Водночас у Міністерстві оборони і при Генеральному штабі було створено нові структури. Ми помітили відчутний поступ з таких питань, як здійснення планування з урахуванням реальних військових спроможностей, запровадження єдиного командування з питань медичного забезпечення, а також істотні успіхи у підготовці та розбудові в Україні сержантського корпусу.
Утім залишається чимало проблем. А саме: як перейти від розробки і планування реформ до їхнього практичного запровадження? Скажімо, деякі нові департаменти і відділи залишаються недоукомплектованими, існує брак кваліфікованих і досвідчених кадрів. Одним із ключових інструментів надання допомоги Україні у просуванні реформ з боку НАТО є аналіз виконання Річної національної програми і механізм «Процесу планування і огляду сил» у рамках програми «Партнерство заради миру». Завдяки цим інструментам НАТО радить Україні і ділиться досвідом щодо того, як подолати поточні виклики.
Але найголовніше – забезпечити, щоб реформи були системними, комплексними, сталими і незворотними.
– Річні національні програми співробітництва України з  НАТО –  дієвий механізм співпраці та реформування нашої країни. Як, на ваш погляд, можна оцінити якість їхнього виконання, які напрямки «пробуксовують» і з чим це пов’язано?
– Річна національна програма – це основний інструмент, завдяки якому Україна може просувати реформи, необхідні для реалізації її євроатлантичних прагнень. РНП структуровано за зразком Плану дій щодо членства і ґрунтується вона на Дослідженні НАТО з питань розширення. Ми разом докладаємо зусиль для того, щоб Україна якомога ефективніше використовувала цей дієвий інструмент.
– Країни НАТО надають істотну допомогу та підтримку Україні в захисті її територіальної цілісності та реформуванні сектору безпеки і оборони. За якими головними напрямами Альянс планує й надалі підтримувати нашу державу?
– Окрім дорадчої допомоги, яку надають радники НАТО українським владним установам, окремі держави – члени Альянсу  відряджають в Україну своїх радників або проводять тренувальні заходи.
До того ж в Україні реалізують вісім проектів цільових фондів НАТО, в межах яких держави – члени НАТО і партнери пообіцяли виділити майже 40 мільйонів євро на підтримку України. За двома іншими проектами Україна є одним із найбільших отримувачів допомоги.
Результати такої роботи помітні і відчутні. Наприклад, у межах проекту цільового фонду НАТО у галузі медичної реабілітації українські військові, зокрема і жінки-військовослужбовці, які зазнали поранень, отримують необхідну медичну допомогу, а також надається сучасне обладнання медичним реабілітаційним центрам скрізь в Україні. Завдяки проекту цільового фонду в галузі кіберзахисту Україна стає міцнішою перед загрозою кібернападів. А за нашою програмою вдосконалення військової освіти було підготовано понад 1000 українських інструкторів.
Під егідою проекту цільового фонду НАТО з питань командування, управління, зв’язку і комп’ютеризації (проект C4) ми сприяємо Регіональній програмі безпеки повітряного простору, щоб Україна могла ефективніше реагувати на повітряні інциденти. Ми також забезпечуємо Україну обладнанням супутникового зв’язку.
Проекти цільових фондів – це вагома складова Комплексної програми допомоги НАТО Україні, ухваленої на Варшавському саміті Альянсу 2016 року. У межах цієї програми було також розширено завдання програм НАТО у галузі розбудови потенціалу в Україні. Отже, ми допомагаємо Україні в підготовці професійних цивільних кадрів для структур безпеки, а також з питань соціальної адаптації колишніх військовослужбовців і тих, що мають звільнитися в запас або піти у відставку найближчим часом, і просуваємо доброчесність в оборонному та безпековому секторі. Держави – члени Альянсу також сприяють модернізації системи військової освіти України і розвитку стратегічних комунікацій.
–    Які головні напрямки діяльності Центру інформації та документації НАТО в Україні ви б на сьогодні  визначили?
– Наше основне завдання полягає у підвищенні обізнаності української громадськості щодо діяльності Альянсу. Після Революції гідності 2014 року до наших завдань додалося інформування про підтримку України з боку НАТО, сприяння розбудові спроможності уряду України здійснювати стратегічні та кризові комунікації, а також допомога у боротьбі з дезінформацією і пропагандою.
Ми співпрацюємо як з урядовими установами, так і з низкою інших партнерів, серед яких громадські організації, університети, молодіжні спілки, ЗМІ, митці та активісти.
– За останні роки в українському суспільстві суттєво зросла підтримка євроатлантичної інтеграції. На яких аспектах треба зосереджуватися щодо подальшого інформування громадян, щоб вони якомога краще розуміли, якими є цінності Альянсу? І яка роль у цьому Центру інформації та документації НАТО?
– Нашу діяльність насамперед зосереджено на спростуванні міфів та стереотипів щодо НАТО, які й досі існують в українському суспільстві. Щоб надати громадянам правдиву інформацію, ми видаємо публікації, проводимо круглі столи із представниками громадськості або наочні демонстрації із показом коротких відеоматеріалів тощо.
У нас є пересувна виставка «Україна-НАТО. Формула безпеки», яка містить інформацію про історію НАТО, основні цінності організації, а також розповідає про співпрацю України та НАТО за останні 25 років.
Наша виставка побувала в одинадцяти регіонах України, і в кожному з них ми урочисто відкрили її у присутності громадськості. Це був дійсно чудовий приклад справжнього спілкування з населенням.
Нині ми починаємо планування урочистостей з нагоди 70-річчя НАТО, яке відбудеться наступного року. Ми думаємо про те, як відсвяткувати цю дату в Україні. Я впевнена, що ми представимо українському суспільству  чимало цікавих історичних фактів, які також стосуються історії України та її відносин із НАТО.

Андрій МИРОНЧУК

Сохранить

Powered by Ajaxy