Журнал

«СТАЛЕВИЙ КУЛАК»

«СТАЛЕВИЙ КУЛАК»

На полі, переораному танковими траками, берці майже «потопають» у пилюці. Спалена трава, посічені осколками снарядів та великокаліберними кулями дерева, потрощені перекриття бліндажів. У вухах ще довго гуде від гарматних пострілів, ніздрі лоскоче пороховий гар. Сонце насилу пробивається з-за чорного диму, який здіймається до самого неба й поступово розчиняється в повітрі…
На початку вересня тут, неподалік Чернігова, відбувся запеклий танковий бій. Було відбито наступ передових загонів противника у складі двох батальйонних тактичних груп, що намагалися прорвати оборону наших військ і захопити селище Гончарівське

З лівого флангу на перехоплення противника вийшов бойовий розвідувальний дозор. Знищивши вогнем з ходу два ворожі танки та одну «беху», взвод зайняв визначені позиції й забезпечив висування центрального та правофлангового взводів. Центральний взвод, вийшовши на позицію, негайно закрутив «танкову карусель», безперервним вогнем притиснув противника до землі й не давав йому змоги рухатися вперед. Водночас взвод з правого флангу почав операцію «Обхват», обійшовши і вдаривши по нападниках з тилу. Успіху оборонного бою сприяли радіоелектронне пригнічення систем управління військами та зброєю противника, коригування вогню нашої артилерії та мінометної групи за допомогою безпілотних авіаційних комплексів.
Зазнавши критичних втрат і не дочекавшись заблокованих нашими військами резервів, противник зупинився, а потім почав відступати. Двійками машин за підтримки артилерії наші танкісти спільно з другим ешелоном механізованої бригади перейшли в контрнаступ…
На щастя, це не були реальні бойові дії. Такою вражаючою демонстрацією своєї майстерності в показовому бою українські танкісти закінчили конкурс на кращий танковий взвод Збройних Сил України. У ньому взяли участь підрозділи – переможці першості Сухопутних військ, Військово-Морських Сил та Високомобільних десантних військ ЗС України, загалом три команди по 12 військовиків у кожній.
Право на участь у змаганнях вибороли танкісти 14-ї механізованої бригади Сухопутних військ, 36-ї окремої бригади морської піхоти Військово-Морських Сил і 25-ї окремої повітряно-десантної бригади Високомобільних десантних військ. Такі змагання проводяться вже п’ятий рік поспіль, але цьогорічні відрізнялися від попередніх тим, що до них було включено абсолютно нові елементи.
– Власне, нічого складного для нас у цих змаганнях не було, – розповів командир танка старший сержант Роман Киричук. – Торік представники нашої 14-ї бригади брали участь у міжнародних змаганнях на кращий танковий підрозділ разом із танкістами провідних країн – членів НАТО в Німеччині. На танках вітчизняного виробництва Т-64БВ ми змагалися з екіпажами «Леопардів», «Абрамсів» і показали непогані результати. Більш того, західні колеги нас ще й розпитували, як воно бути на справжній війні, якої вони в очі не бачили. Із урахуванням стандартів НАТО, а особливо досвіду, якого ми набули в зоні АТО, програма нинішних змагань була дещо змінена. Зокрема ми вперше вели вогонь із закритих вогневих позицій на віддалені дистанції, викликали і коригували вогонь далекобійної артилерії.
Командир танкового взводу 36-ї бригади морської піхоти старший лейтенант Іван Поліщук воював у зоні АТО з вересня 2014 року — одразу ж після закінчення Національної академії сухопутних військ у Львові. Торік на таких же змаганнях на полігоні у Гончарівському його взвод посів друге місце.
– Різниця між тими змаганнями і цими – суттєва, – каже взводний. – По-перше, нам дуже допоміг досвід команди 14-ї бригади, набутий на змаганнях у Німеччині. Сподіваюся, ніхто не думає, що ми конкуренти? Ми – побратими і разом робимо одну справу – захищаємо Батьківщину. Цього року елементи програми НАТО були задіяні в Україні. Вони розраховані на те, що танковий взвод має більш самостійно виконувати свої завдання. Це вже не позиційна оборона, а більш маневрена. Також, це взаємодія з артилерією, чого раніше не практикувалося. А ще – стрільба з пістолета з різних позицій, подолання смуги перешкод, яку раніше проходили лише десантники і розвідники. Це головні нові три елементи нинішніх змагань. Яка вправа була найскладнішою? Важко сказати. Можливо, «танкова карусель», тобто постійна зміна положення танків у межах опорного пункту з метою забезпечення їхньої живучості та ускладнення противнику прицільного вогню у відповідь. Досвід показує, що машина, яка веде вогонь, не має залишатися на місці після пострілу більше 30 секунд. Тож і доводиться «тиркатися» вперед-назад. Та нам це не вперше. Хлопці цю вправу відпрацювали ще в АТО.
До речі, за словами командира танкового батальйону 36-ї бригади морської піхоти ВМС ЗС України підполковника Володимира Куянова, сьогодні морській піхоті без танків не обійтися: «Основні завдання виконують танкісти, потім завершують справу піхотинці».
Нікуди без панцирників і ВДВ. У цьому переконаний і командир танкового взводу молодший лейтенант Ярослав Лаврієнко.
– Хоча, – каже він, – усе залежить не від машини, а від екіпажу. У нас на озброєнні танки Т-80. Ясна річ, вони більш швидкісні й маневрені, ніж Т-64. Але на цих змаганнях ми з іншими взводами були в рівних умовах, бо нам на виконання вправ «накинули» зайві 74 секунди. Враховувалася індивідуальна майстерність кожного члена екіпажу. Командири танків самостійно визначали найоптимальніший варіант швидкості руху машин та можливостей ураження цілей.
Роботу танків парами, коли одна машина прикриває другу, між іншим, уперше застосували в зоні АТО саме десантники. А нині на таку схему переходять усі роди військ. Треба постійно вдосконалюватися, бо нова епоха потребує нових рішень.
На заключний етап змагань, який відбувся напередодні Дня танкіста, прибув начальник Генерального штабу – Головнокомандувач Збройних Сил України генерал армії України Віктор Муженко.
Вітаючи танкістів, він, зокрема, сказав:
– Змагання вкотре продемонстрували, що це боротьба справжніх воїнів. У змаганні, як і в бою, перемагає найсміливіший і найпрофесійніший. Український народ може пишатися своїми воїнами-танкістами. В нашій пам’яті назавжди залишаться успішні танкові бої під час оборони Дебальцевого, донецького аеропорту, біля Логвинового та інших населених пунктів українського Донбасу. Без танків неможлива перемога в сучасному бою. За мужність та героїзм, проявлені під час бойових дій на Сході України, понад тисячу воїнів-танкістів відзначені державними нагородами. Троє з них отримали найвищу відзнаку – звання Героя України.
На танкових змаганнях армій країн НАТО зарубіжні партнери високо оцінили професійні дії українських танкістів. Вони зажили заслужений авторитет. Ніхто з військових інших країн не був у танковому бою під вогнем противника. Ні в кого з них немає такого бойового досвіду. Він є тільки в українських танкістів. Недарма ж емблемою танкових військ України є сталевий кулак – символ мужності й волі до перемоги! Слава Україні!
– Героям слава! – пролунала відповідь хлопців у закопчених і запилених комбезах, які і є героя-ми, та їм це сказати, лише всміхнуться: «Та ну, таке вигадаєте…»
За результатами змагань перше місце посів танковий взвод 14-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ оперативного командування «Захід». Перехідний приз – модель танка Т-34/85 та сертифікат на грошову премію для особового складу взводу в розмірі 100 тисяч гривень Віктор Муженко вручив його командирові, кавалеру ордена Богдана Хмельницького III ступеня капітану Роману Бугаєву. А присутній на церемонії нагородження голова Чернігівської обласної державної адміністрації Валерій Куліч від імені ОДА додатково вручив переможцям ще 20 тисяч гривень, запевнивши, що наступного року такий «бонус» вже дорівнюватиме першій премії, суму якої визначить Генеральний штаб ЗС України.
За друге місце сертифікат на грошову премію для особового складу взводу в розмірі 60 тисяч гривень вручено молодшому лейтенантові, командиру танкового взводу 25-ї окремої повітряно-десантної бригади Високомобільних десантних військ Ярославові Лаврієнку.
За третє місце сертифікат на 40 тисяч гривень для особового складу взводу вручено старшому лейтенантові Івану Поліщуку — командиру танкового взводу 36-ї окремої бригади морської піхоти ВМС.
Також за підсумками перемог у різних номінаціях та з нагоди Дня танкіста багатьом військовослужбовцям було вручено наручні годинники, почесні нагрудні знаки «За досягнення у військовій службі» і «За взірцевість у військовій службі».
А щодо поля, переораного танковими траками… На жаль, цього ніяк не уникнути. Не ми це почали. І чим краще буде зорано українськими танками чернігівську землю, тим кращим, коли виникне потреба, буде «врожай» на Донбасі.

Олег ЯНОВСЬКИЙ
Фото Віктора КОШМАЛА

Ти станеш командиром!

Військо України
Powered by Ajaxy

Партнери проекту