Журнал

СВОЯ ХАТА ДЛЯ ОФІЦЕРА І СОЛДАТА!

СВОЯ ХАТА ДЛЯ ОФІЦЕРА І СОЛДАТА!

 

У Міністерстві оборони України триває робота над законопроектом, який покликаний докорінно посприяти вирішенню житлової проблеми в Українському війську. Деякі деталі майбутніх нововведень вдалося довідатися нашому  кореспонденту

Впродовж кількох останніх років Збройні Сили України досягли чималого прогресу на шляху до стандартів НАТО. Серйозні зміни відбулися в системі логістики, медичного забезпечення, харчування. На озброєння продовжують надходити нові та модернізовані зразки ОВТ. Змінено форму, амуніцію, спорядження… Все це, помножене на бойовий досвід, набутий бійцями в зоні проведення антитерористичної операції, безумовно наближає Збройні Сили України до вступу в Північноатлантичний Альянс. Але існує й чимало нерозв’язаних проблем, над якими ще належить працювати. Серед них – забезпечення житлом.
Ця проблема залишається гострою впродовж усієї новітньої історії Українського війська. Після розпаду Радянського Союзу в Україну почали масово повертатися наші співвітчизники з найвіддаленіших його куточків. Усіх потрібно було розмістити, надати посади і, по можливості, житло. Черга зросла в рази. Але системних кроків щодо її зменшення тоді так і не було зроблено.
Нині у квартирній черзі військового відомства перебувають понад 47 тис. військовослужбовців. Це понад 35 тис. сімей, 7,9 тис. контрактників та 11,5 тис. звільнених у запас чи відставку. Цифра зросла з початком російської агресії на Донбасі. Адже якщо до 2014-го у війську служило понад 100 тис. осіб, то зараз їхня кількість збільшилася майже втричі. Лише за останні два роки контракт із Міністерством оборони підписали 130 тис. громадян. Тому фінансового ресурсу, який нині виділяється на придбання та будівництво квартир, фактично ледь вистачає для того, аби черга принаймні не збільшувалася. Для того ж, аби її скоротити, будувати необхідно значно більше. Або впроваджувати інші новітні рішення, які б забезпечили реалізацію цієї соціальної гарантії.
Найбільш гостро проблема стоїть в 11 гарнізонах: Київському (8,6 тис. сімей), Одеському (3,6), Вінницькому (2,6), Миколаївському (2,4), Львівському (2,4), Харківському (2), Житомирському (1,4), Хмельницькому (1,2), Васильківському (1,2), Чернігівському (1) та Рівненському (1). Така ситуація обумовлена тим, що в цих містах зосереджена чимала кількість армійських підрозділів та установ.
Вперше (!) за останні п’ять років 95 квартир закупили в найбільш проблемному за кількістю безквартирних гарнізоні, Київському. Це при тому, що в попередні роки військові отримували житло виключно у приміських містах та селищах. А ось вінничани цього року також мають надію. Міністерство оборони уклало із підрядною організацією договір назведення81-квартирного будинку.
За даними Головного квартирно-експлуатаційного управління
Збройних Сил України, у період з 2014 по 2017 роки військовослужбовці отримали понад 3,5 тис. квартир.
Кошти на будівництво і придбання житла розподілялися таким чином: 2014 р. – 516 млн грн (423 квартири), 2015 р. – 870 млн грн (549 кв.),
2016 р. – 715млн грн (652 кв.), 2017 р. – 691млн грн (531 кв.).
Частина коштів спрямовувалася на виплату грошової компенсації за неотримане житло. З 2015 по 2017 роки її отримали 697 сімей на суму 284,5 млн грн
Є, звичайно, і невеликі гарнізони, де кількість безквартирних незначна. Наприклад, як у Могилеві-Подільському. Цей населений пункт знаходиться на березі Дністра. У квартирній черзі там лише 12 осіб. Але не варто відразу радіти за цих людей. Адже протягом останніх 15 років квартир тут взагалі не розподіляли. Фактично гарнізон становить лише військовий комісаріат. Тому в таких містечках житлова проблема має вирішуватися іншими способами: закупівля, будівництво в іншому населеному пункті, грошова компенсація тощо.
До речі, започаткований у 2015 році альтернативний механізм забезпечення житлом – шляхом виплати грошової компенсації за неотримане житло – продемонстрував неабияку зацікавленість військовослужбовців. З 2015 по 2017 роки її отримали 697 сімей на суму 284,5 млн грн.
У липні 2016 року альтернативні шляхи вирішення житлової проблеми почали шукати фахівці Проектного офісу реформ Міністерства оборони України. Будемо відверті: деякі реформаторські кроки у війську не були реалізовані. І не через небажання запровадити щось нове, а через їхню високу вартість. Наприклад, серед пропонованих нововведень – впровадження практики проектного менеджменту на будівництві, коли зведення будинку контролює спеціально визначена особа.
– Звичайно, ми б дуже хотіли започаткувати таке ноу-хау, – пояснює начальник Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України полковник Олег Галушко. – Але це призвело б до суттєвого збільшення штатного персоналу. Ми не знайшли можливості його утримувати. Якщо, приміром, до одного об’єкта, що нині зводиться у Миколаєві за програмою NAVY, приставити чотири цивільні фахівці із бажаною заробітною платою у 30-40 тис. грн, то це призведе до значних додаткових витрат. Зверніть увагу: йдеться лише про чотирьох. В той же час у підпорядкованому нам Південному управлінні капітального будівництва, яке відповідає за всі об’єкти в регіоні, трудиться лише трохи більше десятка працівників. Одна людина спроможна контролювати зведення 10-15 об’єктів.
Як бачимо, копіювати закордонний досвід не завжди доречно. Але деякі ідеї, схоже,стануть нам корисні. Стандарти НАТО, приміром, передбачають, що кожна база для розміщення підрозділів має враховувати три основні складові життєдіяльності військовослужбовця: гідне життя й побут, продуктивна праця і тренування. Отже, протягом 2018 року у війська з’являться 184 казарми поліпшеного планування для контрактників, загалом на 23 тисячі ліжко-місць. Це найбільший за часи незалежності України проект з будівництва житла для цієї категорії. Його вартість становить близько 2,6 млрд грн. Більшу частину цієї суми Міноборони отримає з державного бюджету, а 1 мільярд – від реалізації конфіскованого майна.
– Це будуть 184 однотипні двоповерхові будівлі, – уточнив начальник Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України полковник Олег Галушко. – Їхня площа становитиме понад тисячу квадратних метрів, проживати там зможуть 125 осіб. На кожному поверсі – 6 житлових блок-секцій з туалетом, ванною і двома кімнатами на 10 ліжко-місць. Тобто в одному приміщенні житимуть 5 осіб. Також на кожному поверсі є кухня, а на першому ще є пральня й сушарня.

Бюджетом 2018 року на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців передбачено 857 млн грн, за рахунок яких у 2018 році заплановано отримати 1461 квартиру та виплатити грошову компенсацію 361 сім’ї військовослужбовців Збройних Сил України

Військовослужбовець матиме у своєму розпорядженні металокаркасне ліжко, напівм’який стілець, шафу з полицями та шафу для одягу. Помешкання розраховані для неодружених контрактників. Гуртожитки з’являться на території майже всіх областей України, окрім Херсонської, Луганської та Черкаської. Будівництво новітнього житла для контрактників у цих регіонах можна буде планувати лише тоді, коли Міноборони отримає необхідні фонди та майнові комплекси від місцевих органів влади.
Серед інших нововведень – створення фонду штатно-посадового службового житла для офіцерів. Помешкання, які розміщуватимуться на території військової частини або поза її межа-ми, закріплять за відповідними посадами і заборонять передавати в комунальну чи приватну власність. Наразі робота над законопроектом ще триває. Запустити його в дію планують з 1 січня 2020-го. Від цього часу військовослужбовців уже не ставитимуть на квартирний облік. Натомість після 20 років служби вони матимуть право на одноразову грошову допомогу для закупівлі житла. Законопроект також передбачає компенсацію кредиту на житло і відсотків за ним залежно від часу перебування на військовій службі.
– Я вважаю, що за грошовою компенсацією – велике майбутнє, – пояснює начальник Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України полковник Олег Галушко. – Адже чинна нині система дуже не досконала. Про наявну проблему добре знають навіть в Адміністрації Президента. Зараз методика розрахунку належних до виплати коштів залежить від місця проходження служби. Але це обмежує права тих, хто служить у невеликих населених пунктах, де середня вартість квадратного метра житла є значно нижчою, ніж, приміром, у столиці чи обласному центрі. Тобто в цьому випадку сума компенсації не заохочує, а навпаки. Утім в арміях багатьох країн, також членів НАТО, більш престижною є служба саме в бойових підрозділах, а не у штабах. Компенсація залежить від посади, а не місця проходження служби. На майбутнє модель має бути така: на період служби військовослужбовець має отримувати службове житло, а при звільненні – компенсацію, яка становитиме опосередковану вартість спорудження житла.
Зрозуміло, що згадані вище ініціативи не почнуть діяти скрізь і відразу. Нові стандарти поширюватимуться поступово. Життя тим часом триває, і, можливо, комусь житло потрібне вже сьогодні. Офіцерам і курсантам у такому разі з 2015 року передбачена компенсація за його винаймання. Соціально незахищеними в цьому сенсі до останнього часу залишалися рядові, сержанти та старшини служби за контрактом.
У лютому 2018 року Верховна Рада ухвалила закон, який дозволив отримувати грошову компенсацію за піднайом житла і цій категорії військовослужбовців. Скористатися таким правом вони зможуть лише за відсутності спеціально пристосованих казарм та сімейних гуртожитків. Для того, аби привести виплату контрактникам компенсації за піднайом житла у відповідність до решти нормативно-правових актів, необхідно внести певні зміни в деякі документи. На це законодавці відвели три місяці.
Нагадаємо, всі реформи у війську, також і житлова, відбуваються на тлі російської агресії на Сході України. Це неодмінно позначається на її темпах. Адже доводиться виконувати чимало завдань, яких у мирний час просто не існувало. Приміром, досі вкрай актуальним залишається належне розміщення тих частин, які вийшли з окупованого Криму, а також бригад, сформованих в особливий період. Не секрет, що після повернення із зони проведення антитерористичної операції деякі підрозділи не мають своїх казарм, люди вимушені жити в наметах.
Аби вирішити цю проблему, в багатьох гарнізонах тривають роботи щодо переобладнання приміщень. У такий спосіб з’явилася спеціально пристосована казарма для контрактників на 110 ліжко-місць у Рівному. На новосілля очікують також контрактники Хмельницького, Очакова та Старичів. Особлива увага до Одеси – регіону, куди вийшли кримські частини. Відремонтована та обладнана за євростандартами казарма зможе прийняти майже три з половиною сотні контрактників Військово-Морських Сил.
Загалом з 2014-го по 2017 рік у такий спосіб помешканнями забезпечено майже сім сотень військовослужбовців цієї категорії. Цьогоріч планується продовжити переобладнання ще 9 об’єктів на майже півтори тисячі ліжко-місць в Одесі, Хмельницькому, Очакові, Василькові, Болграді, Полтаві та Десні, а до кінця року отримати більше 400 ліжко-місць.

Сергій БАСАРАБ

 

Сохранить

Powered by Ajaxy