Журнал

З РОЗВІДНИКІВ У ФЕРМЕРИ

З РОЗВІДНИКІВ У ФЕРМЕРИ

Аби втілити ідеї у сфері пермакультурного землеробства, він серйозно взявся за навчання. Вивчав досвід інших ентузіастів, відвідував семінари Дженніфер Лауруол – відомої шотландської дизайнерки пермакультурних ландшафтів. Згодом дізнався, що для ветеранів антитерористичної операції проводитимуть заняття в бізнес-інкубаторі «Новий відлік». Майбутній фермер так докладно продумав свій проект і впевнено його презентував, що за підсумками конкурсу отримав грошову допомогу на розвиток бізнесу

Громадянська активність, виховання дітей, розвиток пермакультурної ферми, обладнання поселення учасників АТО – це лише частина справ зі щільного графіка колишнього снайпера і розвідника, а нині приватного підприємця і громадського діяча Миколи Полторака. Його історія надихає багатьох, хто повернувся з фронту, знайти собі цікаве заняття і зосередитися на ньому.
З початком російсько-української війни Микола добровільно пішов на фронт. Хоча як батько чотирьох дітей до війська міг і не йти. У травні 2014 року обійняв посаду снайпера Одеського батальйону територіальної оборони. Підрозділ виконував завдання на кордоні з невизнаним Придністров’ям. А після подій біля Іловайська особовий склад перекинули на захист Маріуполя.
Деякий час Микола служив у окремому розвідувальному батальйоні, де переважно виконував специфічні для цього підрозділу завдання. З власної ініціативи креслив карти позицій противника, аналізуючи геолокацію на відеороликах російських найманців, викладених в Інтернеті. Це допомагало розвідникам орієнтуватися на незнайомій місцевості. Нерідко Микола та його товариші по службі впритул наближалися до ворожих позицій…
– Я збирав інформацію і передавав карти з напрацюваннями в штаб, – пригадує він. Позначав на картах стежки противника, місця його базування. Одного разу мені не повірили, що в Широкиному ворог обладнав мінометне гніздо. І лише тоді, коли наші вигнали терористів з населеного пункту, командування переконалося, що я не помилився.
Загалом служба в розвідці була більш небезпечною, ніж в батальйоні територіальної оборони.
– Найбільшу загрозу під Павлополем становили артобстріли, – продовжує боєць. – Пересувалися серед вирв. У них же ховалися від снарядів. На завданнях було вже складніше. Існувала ймовірність потрапити не тільки під вогонь противника, а й від своїх непогано «відхопити»…
Під час виконання одного із завдань влітку 2015 року Микола підірвався на мінному полі. Втратив ногу. Після операції та реабілітації мав вирішити, чим займатися далі?  Обрав  підприємництво, а точніше – сільськогосподарський бізнес. Екологічними продуктами харчування та пермакультурним сільським господарством він почав захоплюватися ще тоді коли дружина чекала первістка. А власний проект розробив одразу, щой-но повернувся з війни.
– Пермакультура – це ціла філософія, – пояснює фермер. – Її назва означає влаштування сільського господарства, що спроможне саме себе регулювати в гармонії з природою.
Тому в пермакультурному сільському господарстві передбачено мінімум витрат. Базою для такої ферми є насамперед грамотне функціональне проектування простору: всі компоненти мають розміщуватися так, щоб не шкодити одне одному, а навпаки – сприяти взаємному розвитку.
Аби втілити свої ідеї в життя, Микола Полторак серйозно взявся за навчання. Опановував досвід інших ентузіастів, відвідував семінари Дженніфер Лауруол – відомої шотландської дизайнерки пермакультурних ландшафтів. Згодом дізнався, що для ветеранів АТО проводитимуть заняття в бізнес-інкубаторі «Новий відлік».
– Мені таке навчання було вкрай потрібне, – розповідає Микола. – Після цього курсу зрозумів, що наступний етап – побудувати бізнес. Вивчав інтернет-маркетинг, проводив презентації… Та головне – впевнився у тому, що без проблем зможу досягти бажаного.
Майбутній фермер так докладно продумав свій проект і впевнено його представив, що за підсумками конкурсу отримав грошову допомогу на розвиток бізнесу. Протягом півроку потрібно було відзвітувати щодо використання коштів. Але специфіка цього бізнесу така, що в задані часові рамки втиснутися неможливо. Тому колишньому воїнові став у пригоді  інтернет-маркетинг. Чоловік придбав фотоапарат з можливістю відеозйомки для гідної презентації своїх досліджень.
Далі потрібно було визначитися з отриманням земельної ділянки під майбутню ферму.
– В Одесі з отриманням землі великі проблеми, – пояснює Микола. – А мені потрібні ділянки і під будинок, і щоб поруч були два  гектари для ведення сільськогосподарських робіт. Це нестандартне господарство. Тут повинні рости культури з різними термінами дозрівання, тому необхідний постійний догляд. Для початку довелося орендувати землю в Кілійському районі за 230 км від Одеси. Зрештою зміг отримати необхідну ділянку на півострові. Плануємо організувати поселення ветеранів АТО з п’яти осіб. Організуємо «територіальну оборону» і туристичний бізнес: рибальство, бджолярство. Словом, варіантів багато.
Два місяці знадобилося Миколі для створення таблиці сумісності рослин, які можна висадити на пермакультурній фермі. Потім розробляв карти районування елементів ферми і рослин. В Україні є новатор Володимир Розум. Він придумав грядки-годівниці, які тепер широко використовують у всьому світі. Так, потрібно вирити V-подібну яму, туди закласти все, що потрібно рослинам, і воно там «працює» – бур’яни, черв’яки, мікроорганізми. А з боків щільно висаджують рослини. Це дає хороший результат.
Наприклад, цибулю слід садити з вівсяним коренем – він відлякує цибульну муху, тому не потрібно нічим обробляти рослини від цього шкідника. Крім того, цибуля добре почувається у сусідстві з полуницею, помідорами і салатом. А от липа відмінно ладнає з усіма фруктовими. Липа на ділянці потрібна і для того, щоб було з чим чай заварити, і бджолам було чим поживитися.
Микола ділиться планами, демонструє карту і таблицю сумісності рослин. На карті чергуються ряди винограду і цибулі, часник і полуниця в міжряддях. Вони одне одному допомагають зростати. Виноград, горох і цукровий буряк теж добре разом ростуть. Відмінне рішення – вирощувати в саду гриби. Є таке явище мікориза – симбіотичне співіснування грибів і коренів рослин. Грибниця розростається на відстань до ста метрів. І якщо дереву не вистачає вологи, то гриби будуть тягнути вологу звідти до коріння дерева.
Тварин і птахів фермер планує розмістити в саду, щоб їм було де гуляти. Біля виходу до води мешкатимуть качки. Для птиці передбачено переносну огорожу, щоб можна було змінювати місця її утримання. Крім цієї живності, фермер хотів би ще завести сову, щоб вона регулювала чисельність популяції мишей на городі.
Різноманітність культур, які Микола планує вирощувати, корелюється зі списком продуктів людського харчування. Він підрахував, що двох гектарів вистачить, аби забезпечити здоровою їжею протягом року 16 осіб. Тож збирається запропонувати матеріали свого проекту для користування іншим. Адже чимало учасників АТО отримують земельні наділи і також не проти облаштувати пермакультурну ферму. Тим паче, що таке землеробство повністю відновлює природу.
Реалізувати проект нашому героєві допомагатиме родина. У Полтораків дві дочки – Катруся і Наталка. Вони навчаються в школі. Їхній брат Нестор піде наступного року до першого класу. А наймолодшому Богданчику нещодавно виповнилося три рочки.
Раніше вся родина мешкала в квартирі площею 18 м2, з яких житлова площа становила лише 8. Аби організувати простір, Микола придумав власну конструкцію розкладних ліжок. У дівчаток кожен день траплялися «баталії» за право першою сісти за робочий стіл, щоб робити уроки. Але завдяки благодійному фонду «На благо Одеси» і його керівнику Теймуразу Нішніанідзе сім’ї пораненого бійця виділили квартиру. В майбутньому Микола планує на літо забирати діток на природу, на ферму, а восени повертатися в Одесу до початку навчального року.
– Мені дуже пощастило з дружиною, – резюмує Микола. – Вона підтримує мене. Більшу частину рослин посадила моя Ліля. Синові Нестору дуже сподобалося возитися з насінням. Уже з яблук насіння збирає, замочує. Тож це справа родинна.
Програма бізнес-навчання «Новий відлік» для демобілізованих військовослужбовців у Одесі діє вже два роки. Вона будується в ме-жах освітнього проекту для підприємців-початківців Impact Academy, що реалізує команда креативного простору Іmpact Hub Odessa за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», благодійного фонду «Карітас Одеса» Української греко-католицької церкви та асоціації підприємців Одеси.
Іmpact Hub Odessa об’єднує багатьох активних бізнесменів регіону. Чимало його випускників отримали міні-гранти на реалізацію таких проектів, як таксі для людей з обмеженими фізичними можливостями, чебуречна, вирощування агрокультур, скеледром, агентство дитячих свят, продукція ручної роботи тощо.

Євгеній СИЛКІН

Ти станеш командиром!

Військо України
Powered by Ajaxy

Партнери проекту