Новини

ПРАВДА ПРО БІЙ НА БАХМУЦЬКІЙ ТРАСІ

ПРАВДА ПРО БІЙ НА БАХМУЦЬКІЙ ТРАСІ

Бойове зіткнення між одним з підрозділів Збройних Сил України і бойовиками «русского мира» на лінії розмежування в районі Кримського, яке сталося 23 листопада, останнім часом набуло широкого резонансу  в соціальних мережах. На жаль, не завдаючи собі клопоту дочекатися офіційних коментарів, деякі з «інтернет-стратегів» почали не тільки оприлюднювати свої висмоктані з брудного пальця версії, а й видавати їх за «істину в останній інстанції». Про те, що ж насправді відбулося того дня, українським журналістам нещодавно розповіли безпосередні учасники цієї події.
Зокрема за словами військовослужбовця ЗСУ Сергія, все почалося о 7.50-8.00 ранку з повідомлення зі спостережного пункту про те, що під час планової перевірки прилеглої до ВОП території на предмет можливого її мінування ворожими ДРГ, було зафіксовано рух в напрямку Бахмуцької траси групи противника в кількості приблизно 10-12 бойовиків. Про це було оперативно повідомлено на пункт управління. Часу на виклик бригади не було, бо ворожа група рухалася дуже швидко.  Рішення треба було прийняти за 5-10 хвилин. З метою нейтралізації диверсантів і недопущення їх в тил українських військ, що могло призвести до цілком передбачуваних негативних наслідків, на перехват ворогові висунулася мобільна група бійців підрозділу.
Зав’язався бій. Терористи почали відходити. Проте безпосередньо на самій Бахмацькій трасі група переслідування потрапила у засідку. З’ясувалося, що там завчасно були підготовлені вогневі позиції, підсилені важким озброєнням. Вогонь по українським військовослужбовцям вів ворожий танк. Артилерійський обстріл тривав до 14.30. З метою придушення ворожого вогню, були оперативно висунуто мінометні розрахунки, які відкрили вогонь у відповідь з дозволених Мінськими домовленостями калібрів.
Наші втрати: четверо вбитих, троє поранених, один боєць пораненим потрапив у полон. За тимчасової відсутності точних даних говорити про втрати ворога поки-що зарано, проте, навіть судячи з радіоперехватів, вони значно більші за наші.
Щодо двох українських воїнів, які вважалися загиблими, то вони продемонстрували справжню мужність і професіоналізм. Зі зміною бойової ситуації хлопці чітко зорієнтувалися в обстановці і вступили у локальний бій, за всіма канонами замінувавши підходи до місця свого знаходження. В результаті підривів на встановлених мінах-пастках двоє бойовиків вже ніколи більше не візьмуть у руки зброю. Протримавшись у важких погодних умовах до ранку 24 листопада, хлопці вміло «вичислили» момент ротації групи терористів, яку залишили для обстрілів українських військових, які надаватимуть допомогу пораненим, і, «просочившись» крізь ворожі заслони, вийшли на нашу спостережну групу.
Чи варто було переслідувати терористів? Запитання навіть не спірне, воно — недоречне. Українські військовики виконали своє завдання, це був єдиний можливий і необхідний варіант. Якби цього не було зроблено, ворог досяг би «сірої зони» і вийшов у тил. Більше того, наші хлопці зайвий раз продемонстрували терористам, що такі «вояжі» і далі не матимуть успіху і тут росіянам та їх найманцям «ловити» нічого, крім давно заслуженої кулі. До речі, судячи з відео, згодом оприлюдненим самими терористами, протистояли українським військовим не якісь там «козачки», а підготовлені люди з чітко вираженим російським акцентом.
Таким чином, завдяки оперативним, рішучим, вмілим діям наших військовиків і без порушень Мінських домовленостей не було втрачено жодного метру українських позицій.
Тим більше учасників того бою обурюють спроби деяких «диванних стратегів» паплюжити їхній підрозділ.
— Багато чого зараз пишуть в Інтернеті, — каже Сергій. — Причому такого, що й на голову не налазить. Я відповім так: ніхто з нас не гнався ні за якою славою. Ми виконували свою роботу. Не було серед нас і нетверезих, як дехто насмілюється заявляти. У нас сувора дисципліна, підрозділ на 80 відсотків сформований з добровольців, більшість воюють з перших днів війни. Всі ми розуміли, куди йшли, і розуміємо свою відповідальність перед Україною. Ми завжди намагалися закривати собою саме ті місця, які найбільш вразливі на межі зіткнення. Тому всі ті інсинуації, які поширювалися і поширюються в соціальних мережах,, не відповідають дійсності. А якщо точніше — то звичайнісінька брехня, яка працює лише на користь ворогові.

Міжвідомча мобільна прес-група ОТУ «Луганськ»

Ти станеш командиром!

Військо України
Powered by Ajaxy

Партнери проекту