Гордість війська

Розвідники землі

Розвідники землі

Робота військових топографів і геодезистів не має перерви, тому що земля, як жива істота, зазнає впливу і часу, і людської діяльності. Проводити розвідку місцевості й знати про зміни – їхній прямий обов’язок, адже без точних вимірів та топографічних карт не зможе діяти жоден армійський підрозділ

На Сході одними з перших у розвідку пішли військові топогеодезисти. За короткий термін вони мали виконати це завдання, бо на той час не було оновленої інформації про східні райони, а військам потрібно було закріплятися негайно. Топографи стали «очима армії», бо без точних координат неможливо ані блокпост встановити, ані відкоригувати вогонь артилерії.

Та бойові дії вносять свої корективи. І для геодезистів сьогодні є актуальним питання визначення координат мінних полів та об’єктів, щоб сапери могли  робити свою справу, а цивільні не наражатися вкотре на небезпеку.

– Такі роботи наразі проводяться на Маріупольському напрямі. До нас приходять місцеві й повідомляють, що бачили нерозірвану міну або ж снаряд. Група, у складі якої обов’язково має бути геодезист, виїжджає на виклик. Наприклад, виявили в полі вирву. Ймовірність того, що там нерозірваний боєприпас доволі значна. Тож відразу знімають координати, наносять на карту й вирішують, як діяти далі, – розповідає заступник командира частини – головний інженер майор Юрій Головко.

topo-6_640x480Донецька та Луганська області нашпиговані необлікованими мінними полями. Найважче нашим військовим тоді, коли відвойовують територію, яка переповнена вибухонебезпечними «сюрпризами». Підполковник Василь Теремко каже, що нині містечко Широкине – це суцільне велике мінне поле. Та таких населених пунктів багато. Через те, що швидко змінювалися обстановка та підрозділи, втрачалася можливість вимальовувати загальну картину району ведення бойових дій. Тож усі зусилля приділялися тому, щоб максимально точно позначити мінні поля на місцевості та нанести на карти їхні координати для подальшого знешкодження або ж для орієнтації наших бійців.

Триває активна робота і щодо відцифрування топографічної продукції. Як стверджують топо-графи, це лише для покращення роботи. Попри те, що у війська і досі надходять карти зразка 80-х років, з ними можна працювати: кардинально ландшафт за такий проміжок часу змінитися не може, єдине, що зазнає змін, – це населені пункти, інфраструктура, невеличкі насадження або ж    водойми. Та для досвідченого фахівця це не є перешкодою: він без проблем зчитає інформацію і зорієнтується, обравши правильний напрям. Заступник командира 161-го топогеодезичного центру, розташованого в Чернівцях, майор Головко каже, що на місцях у зоні АТО вони постійно видають і фотосхеми. На такий знімок накладається координатна сітка й передається в підрозділ. Тож незнання азів у цій справі не звільняє командирів від відповідальності. І їхні нарікання на застарілі мапи – це підтверджує.

– Приходить людина років п’ятдесяти. Він – старший мінометної групи, капітан у відставці, служив ще за радянських часів. Але чоловік орієнтується миттєво: зразу говорить карту якого масштабу і які прилади йому потрібні. Школа була потужна і вона дається взнаки, – говорить майор Головко.

Сказати, що напрацювання військових топографів та геодезистів у зоні антитерористичної операції значні – не сказати майже нічого. Під вогнем противника вони здобувають цінну інформацію для подальших дій інших  підрозділів. Їхній високий професіоналізм довели і цьогорічні навчання «Літня гроза-2016» та «Південний вітер-2016».

topo-5_640x474На багатьох полігонах України відпрацьовувалися дії всіх родів військ. І якими б не були завдання: зведення переправ через річку, коригування вогню артилерії чи планування дій підрозділів на передньому краї оборони – всюди залучалися топогеодезисти. Їхній рівень підготовки високо оцінив начальник Генерального штабу – Головнокомандувач Збройних Сил України генерал армії України Віктор Муженко. Зокрема він дав схвальну оцінку представникам 161-го топогеодезичного центру за виготовлення двох макетів місцевості.

– Це маленька частка тих завдань, які виконують топографічні і картографічні частини, – говорить начальник Головного управління оперативного забезпечення ЗС України генерал-майор Микола Кравчук. – Це і забезпечення навігаційними приладами, і проведення топогеодезичних робіт, забезпечення картами та відповідним топографічним і картографічним обладнанням для розмноження цих карт. Тобто іде вихід на ті потужності, які потрібні для війська.

Лише за два тижні до початку КШН «Південний вітер» начальнику чернівецького центру поставили завдання – створити макети. Здавалося б, завдання майже нереальне: не було ні коштів, ні матеріалів. Командир полковник  Анатолій Ляска знав, що підлеглі вже набили руку в цій справі і не підведуть. Забезпечення матеріалами – взяв на себе. 5 днів на пошуки, тиждень на створення – і результатом захоплювалися всі. Генерал Микола Кравчук про полковника Ляску завжди високої думки: «Він не говорить багато, він багато робить».

– Якщо потрібно за п’ять днів зробити, я зроблю. Якщо треба негайно, то так і буде. Ми працювали допізна. Задіяні були всі, хто знався на цій справі, – каже Анатолій Ляска.

Генерал-майор Микола Кравчук розповів, що перший етап КШН «Літня гроза» проводився без використання макетів. Виникло багато проблем, і, як наслідок, не завжди ухвалювалися правильні рішення. Тож на другому етапі бойова обстановка, яка паралельно відпрацьовувалася на полігонах, була нанесена на зменшене зображення території.

– Бригади працювали практично цілодобово, – згадує підполковник Василь Теремко. – Кожна мала свій обсяг роботи, тож замінити того чи іншого фахівця не було змоги. Макет великий: 3 на 4 метри. А їх замовили два.

topo-2_640x423Результат перевершив очікування: така робота мала ефект новизни. Вперше кордон між державами підсвітили світлодіодною стрічкою. Так само визначили операційні зони, міста і навіть летовища. Була накладена бойова обстановка: перша та друга лінії оборони українських військ, завдання противника, першочергові і подальші завдання з першого по десятий день КШН, задум яких був максимально наближений до реальних бойових дій на Донбасі.

Мобільна тактична обстановка, яка наноситься за допомогою умовних знаків, виявилася дуже доречною під час розробки командирського рішення. Представники всіх родів військ наочно бачили рельєф місцевості, автомобільні шляхи та залізничні колії, що значно полегшило їхнє розуміння специфіки ведення бойових дій у тих районах. Це дозволило їм і правильно зорієнтуватися та зрозуміти, як діяти злагоджено за умов виникнення тієї чи іншої ситуації. Переваги такої роботи очевидні, а результатом стали правильні та вчасні командирські рішення.

– На картах відпрацьовувати – це одне. На них не видно рельєфу. Якщо намалювати стрілку, то може скластися хибне враження, що там війська пройдуть. А на  макеті відразу видно нерівності рельєфу, водні перешкоди, заболоченість, лісистість, населені пункти. Якщо їх оминати, то тут має бути зовсім інше командирське рішення, – розповідає підполковник Василь Теремко.

Обстановку розробляли офіцери оперативних відділів. Тож це було своєрідне випробування на взаємодію офіцерів оперативних відділів, виконавців та топографів. Був пульт управління, і представники 161-го топогеодезичного центру мали орієнтуватися у змінах обстановки, яку озвучувало керівництво, розуміти задум командирів та відповідно реагувати.

– Місцезнаходження наших військ було визначене. А потім від командування пішли вводні щодо зміни ситуації. Наприклад, потрібно підняти літак у небо і відпрацювати об’єкт. Представники Повітряних Сил мали розуміти, за який проміжок часу можна виконати таке завдання і як потрібно діяти, – розповідають чернівецькі топографи.

topo-1_640x498Перевага макета перед картою й у її мобільності. Василь Теремко каже, що, приміром, артилерист не може повністю уявити специфіку застосування ПС. Тож такий наочний приклад – це покращення спільної роботи.

Заступник командира частини по роботі з особовим складом підполковник Олег Ватрущак із власного досвіду знає, що від самого початку бойових дій був недолік – відсутність взаємодії, що призводила до сумних наслідків і поразок. Під час таких КШН, які прив’язані до реальних подій, це вміння максимально відшліфовується.

Другорядних професій не буває

Як показав час, все взаємопов’язано. Без роботи одних фахівців не можуть діяти другі, без специфічних знань паралізується можливість досягнути позитивного результату, а відсутність розвитку – це крок назад. Робота щодо покращення матеріальної бази та перехід до сучасних технологій – вимога сьогодення. Це чудово розуміє командир 161-го топогеодезичного центру полковник Анатолій Ляска, тож робить все можливе, щоб покращити і технічне оснащення частини, і показати сьогоднішні досягнення ввіреному йому колективу.

– Ми для забезпечення роботи навчальних місць їздили в Кам’янець-Подільський та на Житомирщину. Я матеріальну базу забезпечив так, щоб люди, яким репрезентують наші можливості, могли мати повне уявлення, – говорить Ляска.

В Головному управлінні оперативного забезпечення розповіли про майбутні нововведення. Так, для покращення топогеодезичних робіт будуть передані безпілотники, які з повітря скануватимуть місцевість, що суттєво полегшить проведення топогеодезичних робіт. А також запроваджуватиметься використання космічних знімків.

Та навіть за наявних умов військові топографи й геодезисти роблять все, що від них залежить. І, напевне, тому вони завоювали величезний авторитет серед тих, з ким служать і в зоні АТО, і в рідних Чернівцях.

Галина ЖОЛТІКОВА

Ти станеш командиром!

Військо України
Powered by Ajaxy

Партнери проекту